Содержание
- 2. Атопія Слово атопія походить від англійського atopy, введеного в медичну літературу доктором Кока у 1923 році,
- 3. Атопія У 1940 році Сульцбергер вперше ввів поняття атопічний дерматит, що ідентично назві конституційна екзема (ендогенна
- 4. Атопія Це генетично обумовлений стан організму, при якому відмічаються деякі порушення обміну, підвищенні титри IgE та
- 5. Атопія Раніше атопічний дерматит мав назву «Дифузний нейродерміт». Близько 10 років тому Европейська академія алергології та
- 6. Атопія В подальшому AEDS був розділений на алергічний та неалергічний. А алергічний розділений на IgE-асоційований та
- 7. Атопія Атопічний дерматит лише один із багатьох проявів атопії. Стандартно виділяють атопічну тріаду до якої відносяться:
- 8. Актуальність Частота атопії становить 10-20 %. Атопічний дерматит трапляється у 3 % дітей У 48-60 %
- 9. Ознаки атопії У людей з атопією особливо часті зрушення з боку: нервової системи, судинно-вегетативні дисфункції, зниження
- 10. Ознаки атопії Основні: Зуд; Початок в ранішньому дитинстві; Типова морфологія та локалізація висипань; Ліхеніфікація згинальних ділянок
- 11. Ознаки атопії Допоміжні: Ксероз; Іхтіоз; Гіперлінійність долонь; Фолікулярний кератоз; Позитивний шкірний алергічний тест; Дерматит долонь та
- 12. Ознаки атопії Ексфоліативний хейліт та заїди; Екзема сосків; Підвищена сприятливість до шкірних інфекцій; Білий дермографізм; Дисхромія
- 13. Етіологія Атопія є генетично обумовленим станом. За формування атопічної конституції в людини відповідна велика кількість хромосом
- 14. Етіологія Хромосома 5q31-33 містить кластер сімейства генів цитокінів (IL-4, IL-5, IL-13, GSF), котрі експресуються Th2-лімфоцитами. Провідну
- 15. Етіологія Крім того, IL-13 знижує біосинтез INF-γ активованими Th1-лімфоцитами. В нормі INF-γ інгібує активність Th2-лімфоцитів, що
- 16. Патогенез При атопії наявні первинні генетичні порушення ліпідного обміну в шкірі, що призводить до порушення цілісності
- 17. Патогенез
- 18. Патогенез
- 19. Патогенез
- 20. Патогенез
- 21. Патогенез Частіше всього, для розірвання цього кола достатньо нівелювати зуд та відновити бар'єрну цілісність шкіри, за
- 22. Атопічний дерматит.
- 23. Перший (немовлятковий) період, або ексудативна стадія (дитяча екзема). Перша висипка у більшості дітей з’являється на обличчі
- 24. Перший (немовлятковий) період, або ексудативна стадія (дитяча екзема). Спочатку це еритемні, набряклі вогнища, лущення, згодом виникають
- 25. Перший (немовлятковий) період, або ексудативна стадія (дитяча екзема). Висипка супроводжується інтенсивною сверблячкою, може ускладнюватись піококовою інфекцією
- 26. Перший (немовлятковий) період, або ексудативна стадія (дитяча екзема). На другому році життя у більшості дітей інтенсивність
- 27. Друга, інфільтративна, стадія Орієнтовно починається з 10-12 років. Спостерігають схильність до ураження великих складок, в окремих
- 28. Друга, інфільтративна, стадія Основним елементом висипки є папули, схильні до злиття і утворення вогнищ ліхеніфікації.
- 29. Друга, інфільтративна, стадія Періодично виникають: еритема, лущення, сухість шкіри із розчухами і тріщинами. Загострення супроводжується інтенсивною
- 30. Третя стадія (юнацький вік і у дорослих) Характеризується переважанням ураження: ліктьових і підколінних складок, шиї, розгинальної
- 31. Третя стадія (юнацький вік і у дорослих) Трапляються випадки дифузного ураження шкіри і навіть еритродермії.
- 32. Третя стадія (юнацький вік і у дорослих) Крім того, залежно від переважання елементів висипки, можна виділити:
- 33. Виділяють також три типи перебігу атопічного дерматиту. Перший тип трапляється у 7,4 % випадків, коли хвороба
- 34. Виділяють також три типи перебігу атопічного дерматиту. Другий тип (31,4 %) — після дворічного існування маніфестної
- 35. Виділяють також три типи перебігу атопічного дерматиту. Для третього типу (61,2 %) характерний безперервно-рецидивний перебіг.
- 36. У дітей 15-річного віку висипка зберігається у 63 % випадків і локалізується в ліктьових (59 %)
- 37. Інші вогнища локалізуються в ділянці: променево-зап’ястних суглобів, шиї, на повіках, за вухами, у 75 % шкіра
- 38. У 26 % хворих спостерігаються заїди або ексфоліативний хейліт. Фолікулярний кератоз виявляють у 54 % хворих.
- 39. У більшості хворих після 30 років ураження стають локальними або зникають, а після 40 років дерматологічні
- 40. Сезонність проявів хвороби виявлена у 77 % хворих, погіршення у спеку — у 15 %, після
- 41. Чинником ризику стосовно загострень є також осінньо-зимовий і весняний сезони. Перебіг
- 42. Перебування в запилених приміщеннях провокує загострення хвороби у 43 % хворих, перебування у горах посилює симтоматику
- 43. Діагностика Грунтується на клінічних ознаках. Головні з них: інтенсивна сверблячка, типова локалізація, вікова еволюція, топографічні і
- 44. Лабораторним підтвердженням діагнозу, поряд із клінікою, можуть бути: підвищення в крові рівня імуноглобулінів Е, зниження загальної
- 45. Лабораторним підтвердженням діагнозу, поряд із клінікою, можуть бути: підвищення внутрішньоклітинної концентрації фосфодіестераз, зниження внутрішньоклітинної концентрації цАМФ,
- 46. Лабораторним підтвердженням діагнозу, поряд із клінікою, можуть бути: еозинофілія, наявність у фенотипі антигену DR7, колонізація ураженої
- 47. Лікування Основні принципи: Виключення харчових та побутових алергенів; Переконання не розчухувати шкіру; Використання інгібіторів кальціоневрину; Використання
- 48. Лікування Найбільш доцільним, на теперішній час, є використання інгібітора кальціоневрину – такролімуса (Протопік). Кальцеоневрин – це
- 49. Лікування Для купіровання зуду можливо використання препаратів, що містять в собі молекулу пальмітоілетаноламіну (ПЕА) (Фізіогель A.I.).
- 50. Лікування Для відновлення та підтримання бар'єрної функції шкіри, хворий забов’язаний, фактично пожиттєво, використовувати емолієнти (зволожуючі речовини).
- 51. Лікування Також використовують антигістамінні та мембраностабілізуючі препарати, які, нажаль, не завжди приносять бажаний ефект.
- 52. Лікування При загостренні можливе використання топічних кортикостероїдів короткими курсами.
- 53. Прогноз: з віком процес стихає, загострення трапляються у пубертатний період, в більшості хворих тривалість хвороби 15-20
- 54. Прогноз: у 30-50 % розвивається бронхіальна астма, поліноз. Якщо хвороба виникає у дорослому віці, то перебіг
- 55. Атопічний дерматит у грудної дитини. На обличчі – зливна еритема, папули, мікровезикули, лущення і кірочки. Така
- 56. Атопічний дерматит у грудної дитини. На обличчі – зливна еритема, мікровезикули, папули, кірочки і лущення. Плечі
- 57. Атопічний дерматит. Ліхеніфікація.
- 58. Атопічний дерматит у підлітка. Зливна еритема і ліхеніфікація в ліктьових ямках у підлітках спострігаються швидше внаслідок
- 59. Атопічний дерматит у дівчинки.
- 60. Атопічний дерматит, зап”ястя.
- 61. Атопічний дерматит.
- 62. Атопічний дерматит у дорослого мужчини. На обличчі – зливна еритема, лущення інабряк. Найбільше уражені лоб та
- 63. Атопічний дерматит.
- 64. Атопічний дерматит у дорослої жінки. (дифузний нейродерміт). Ураженя уся шкіра, окрім тієї, що зазвичай прикрита бюстгалтером.
- 69. Скачать презентацию