Зустріч випускників Михайлівської школи. Фото презентация

Славетний поет сказав:
“Все, що я пишу, я пишу про час і простір і про те, що вони роблять з людиною.
Простір розділяє нас із близькими людьми, а час вихоплює і відносить найщасливіші хвилини.

Не за синіми високими горами,
Не за дальніми глибокими морями,
А в селі казковім, мальовничім
Нас до себе рідна школа кличе.

Це тут росли ми і любили,
Це тут ми юними були,
І тут дорослими ми стали,
І звідсіля в життя пішли.

Дитинство не міняється у школі,
Єдина зміна – це звичайно ми,
А ми міняємось, хто швидко, хто поволі,
І вже стаємо дорослими людьми.

Як пташки ви гніздо покинули
І сімнадцять крилатих літ,
І сміливо усі полинули
У широкий, безмежний світ

Сьогодні тут ви, як і в ті роки,
коли буяла юності душа.
Тож хай до школи шлях ляга щороку
і світла віра вас не залиша.

Все починалося з дитинства золотого…

Моє дитинство золоте,
яке ти миле і просте,
і вихователька радіє,
що ми у неї є…

Вгадайте, хто ми ? ..

А я просто українка, україночка!

Дівчатка й хлоп'ята, хлоп'ятка й дівчата,
Як радісно в класі у нас.
Ми дружно всі разом вчимося
І будем дружити весь час.

Це світ добра, це літній луг,
Це я і ти, мій найдорожчий друг!

До нас прийшли канікули,
Канікули – ура!

Не забудь, вам, напевно, ніколи,
Вересневий серпанок в той час,
Коли вперше прийшли ви до школи,
Коли все було новим і дивним для вас.

Куди б не йшов, не їхав ти,
А тут призупинись.
Могилі цій священній
Всім серцем поклонись.

Школа моя – осередок надії, віри і любові…

Школа, школа, вулиця дитяча,
Ну а діти, як бджолиний рій,
Вчаться тут і йдуть сюди терпляче
І беруть початок з нього свій.

Які ми юні й безтурботні…

Хвилино, зупинись –
прекрасна ти!

А це незабутні хвилини шкільного
життя випускників 2012 року

Ми дуже любимо подорожувати
По околицях рідного села…
А день здоров’я – найбільше свято!

Юні Захисники Вітчизни