Основи і правила стрільби. Правила стрільби по нерухомим цілям. (Тема 2.3) презентация

Содержание

Слайд 2

Тема 2:
Основи і правила стрільби
Заняття 3:
Правила стрільби по нерухомим цілям.

Слайд 3

Навчальна мета:
Отримання знань з основ та правил стрільби необхідних для ведення влучного

вогню зі стрілецької зброї в різних умовах.
Набуття компетенції з питань заняття для використання в подальшій службі.
Засвоєння способів визначення дальності до цілі, вибору вихідних установок першої черги, правил визначення поправок на умови стрільби та порядку коректування вогню.

Слайд 4

Навчальні питання:
1. Розвідка цілей спостереженням, визначення дальності та цілевказівки.
2. Правила вибору прицілу та

точки прицілювання.
3. Вплив умов стрільби на політ кулі. Польові правила стрільби.
4. Коректування вогню.

Слайд 5

Література:
Вогнева підготовка, АСВ, 2013 р. стор. 98-110, 119-138.
Правила стрільби зі стрілецької зброї і

бойових машин. К. Військове видавництво. 2008 р., стор. 5-20
3. Мнемонічні правила стрільби зі стрілецької зброї, гранатометів та озброєння бойових машин, АСВ, 2011 р., стор. 10-19, 27-56

Слайд 6

1. навчальне питання:
Розвідка цілей спостереженням, визначення дальності та цілевказівки.

Слайд 7

Спостереження за полем бою

Спостереження ведеться з метою своєчасного виявлення розташування і дій противника.


Спостереження може вестися неозброєним оком і за допомогою оптичних приладів.
Огляд місцевості здійснюється ретельно, справа наліво, від ближніх предметів до дальніх, особлива увага звертається на демаскуючі ознаки противника.

Слайд 8

Цілевказання здійснюється одним із таких способів:
від орієнтирів (місцевих предметів);
від напрямку руху;
трасуючими

кулями та снарядами;
сигнальними засобами;
наведенням зброї (приладу) на ціль.

Слайд 9

Цілі для стрільби зі стрілецької зброї поділяються

За оцінкою ефективності

поодинокі

групові

за своїм станом

нерухомі

цілі, що

з'являються та рухаються

Слайд 10

Вибір цілі

Для автоматників (кулеметників) найбільш характерними є живі цілі - обслуга кулеметів та

гармат, групи стрільців чи окремі фігури, що ведуть вогонь із різних положень, а також жива сила на автомобілях, мотоциклах.
Для снайперів - офіцери, спостерігачі, снайпери, обслуга гармат та інші цілі, які становлять найбільшу загрозу своєму підрозділу.
Крім того, зі стрілецької зброї вогонь ведеться і по повітряних цілях.

Слайд 11

Окомірний спосіб - основний, найпростіший і швидкий, найбільш доступний у будь-яких умовах бойової

обстановки спосіб при виконанні вогневого завдання зі стрілецької зброї.

Визначення дальності до цілі.

Слайд 12

Визначення дальності до цілі.

а) окомірний спосіб порівняння дальності до цілі з відстанню

до орієнтира (місцевого предмета)

Слайд 13

Визначення дальності до цілі.

б) Визначення відстані за відрізками місцевості.

Слайд 14

Визначення дальності до цілі.

Визначення відстаней за звуком і спалахом пострілу дозволяє швидко

визначати відстань до стріляючих гармат, мінометів, кулеметів й інших цілей, що виявляють себе в момент пострілу спалахом і утворенням димових кілець.

Слайд 15

Визначення дальності до цілі.

здійснення розрахунку за допомогою формули “тисячної”

Д = В/У х

1000
Д - дальність
В – розмір цілі в метрах
У – кут в тисячних

В = 0,5 (ширина цілі в метрах)
У = 0-02 (кут в тисячних під яким бачимо ціль – “ціна” поділки 0-01)

Д = 0,5/2 х 1000=250м.

Слайд 16

Визначення дальності до цілі за допомогою далекомірної шкали оптичних прицілів.

Слайд 17

Покривна величина мушки АК-74 на відстані в 100 м буде приблизно 30

см., на інші відстані покривна величина буде більшою в стільки разів, в скільки відстань до цілі більша за 100 м.
наприклад, на відстані в 400 м покривна величина становить 1,2 м. порівнюючи, яку частину мішені закрила мушка, можна визначити відстань до цілі.

Визначення дальності до цілі шляхом порівняння розмірів цілі, що бачимо з покривною величиною мушки або прорізі прицілу

Слайд 18

Покривна величина мушки ПКМ на відстані в 100 м буде рівна 25

см., на інші відстані покривна величина буде більшою в стільки разів, в скільки відстань до цілі більша за 100 м.
Наприклад: на відстані в 400 м покривна величина становить 1 м. порівнюючи, яку частину мішені закрила мушка, можна визначити відстань до цілі.

Визначення дальності до цілі шляхом порівняння розмірів цілі, що бачимо з покривною величиною мушки або прорізі прицілу

Слайд 19

визначення дальності до цілі шляхом порівняння розмірів цілі, що бачимо з покривною величиною

мушки або прорізі прицілу

інші відстані покривна величина буде більшою в стільки разів, в скільки відстань до цілі більша за 100 м.
приклад : АК на 200 м = 0,3 х 2 = 0,6

Слайд 20

Вибір моменту для відкриття вогню.

Загальна послідовність подачі команди для відкриття вогню прийнята

такою:
Кому вести вогонь. Наприклад: «Кулеметнику» або «Автоматникам» і т. д.
Цілеуказання. Наприклад: «Прямо - жовтий кущ, праворуч - кулемет» або «Орієнтир перший, уліво сорок, в окопі - спостерігач»
Установка прицілу. Наприклад: «Три», «П'ять» чи «Постійний»
Установка цілика або величина виносу точки прицілювання у фігурах цілі. Наприклад: «Цілик вправо два» чи «Уліво дві фігури» .
Точка прицілювання за висотою. Наприклад: «У середину», «Під ціль» і т. ін.
Вид вогню за напруженістю чи кількістю патронів. Наприклад: «Короткими», «Довгими», «Одиночними», «Безупинним» чи «10 патронами» і т. ін.
Момент відкриття вогню визначається проголошенням слова «Вогонь».

Слайд 21

Висновок: таким чином спостереження ведеться з метою своєчасного виявлення розташування і дій противника,

про цілі, що виявлені необхідно негайно доповідати командиру і правильно вказувати їх розташування. Для правильного визначення величини поправок на умови стрільби та для встановлення правильного прицілу і вибору точки прицілювання необхідно знати відстань до цілі. Уміння швидко і точно визначати відстані до цілей, є однією з основних умов успішного ураження її.

Слайд 22

2. навчальне питання:
Правила вибору прицілу та точки прицілювання.

Слайд 23

Призначення вихідних установок

Вихідними установками для стрільби є установки для здійснення першого пострілу (черги).
При

стрільбі з автомата Калашникова вихідними установками є визначення положень прицілу і точки прицілювання з урахуванням умов стрільби.
При точному визначенні дальності до цілі та при табличних умовах стрільби приціл призначається відповідно дальності до цілі, а точка прицілювання вибирається в центрі цілі.

Слайд 24

Умови стрільби

Таблиці стрільби складені для визначених умов, прийнятих за нормальні (табличні).

метеорологічні

балістичні

топографічні

тактичні

Умови

стрільби прийнято поділяти на:

Слайд 25

табличні умови стрільби

атмосферний тиск - 750 мм рт. Ст.

температура повітря - +15°С

відносна

вологість повітря – 50%

атмосфера нерухома - вітру немає

Метеорологічні:

Слайд 26

табличні умови стрільби

температура заряду - +15°С

початкова швидкість – таблична
(зазначена в таблицях

стрільби)

вага і форма снаряда (кулі) - табличні

Балістичні:

Слайд 27

табличні умови стрільби

крену бойової машини, гранатомета, осі цапф гармати - немає

ціль знаходиться

на горизонті зброї, тобто кут місця цілі дорівнює нулю

топографічні:

стрільба ведеться з місця по нерухомій цілі

тактичні:

Слайд 28

Призначення вихідних установок

Призначення вихідної установки прицілу при стрільбі зі стрілецької зброї нерозривно пов'язане

з вибором точки прицілювання.
При стрільбі по високих цілях з установкою прицілу, що відповідає відстані до цілі (наприклад, на 500 м - приціл 5), найвигіднішою точкою прицілювання за висотою є середина цілі, тому що при цьому середня траєкторія пройде через центр цілі і ймовірність влучення буде найбільшою.

Слайд 29

Призначення вихідних установок

Зі стрілецької зброї з механічними прицілами по низьких цілях (піхота, що

залягла чи окопалася, та вогневі засоби) прицілитися в середину цілі часто буває важко - складно визначити середину фігури, тому що мушка закриває велику частину цілі. Тому, коли ціль видна погано, точку прицілювання необхідно вибирати на нижньому краю цілі.

Слайд 30

Призначення вихідних установок

Велике значення має правильний вибір ТП за висотою при стрільбі з

незмінною установкою прицілу в межах дальності прямого пострілу.
При веденні вогню на дальність прямого пострілу ТП за висотою варто обирати в середині цілі;
у разі наближення цілі знижувати ТП до нижнього краю;

Слайд 31

Призначення вихідних установок

500 м

Пр=5

Слайд 32

Призначення вихідних установок

400 м

Пр=5

Слайд 33

Призначення вихідних установок

300 м

Пр=5

Слайд 34

Призначення вихідних установок

200 м

Пр=5

Слайд 35

Призначення вихідних установок

100 м

Пр=5

Слайд 36

Висновок: таким чином вихідними установками називаються установки для першого пострілу (черги) та включають

визначення вихідних положень прицілу (цілика) і точки прицілювання

Слайд 37

3. навчальне питання:
Вплив умов стрільби на політ кулі. Польові правила стрільби.

Слайд 38

Вплив умов стрільби на політ кулі

В реальних умовах при стрільбі зі СЗ значно

впливають наступні умови:
на визначення установки прицілу :
температура навколишнього середовища;
кут місця цілі
атмосферний тиск.
на визначення точки прицілювання за напрямком:
напрямок та швидкість бічного вітру;
напрямок та швидкість флангового або косого переміщення цілі.

Слайд 39

Поправки дальності

Для практики стрільби можна прийняти таке правило.
У літніх умовах поправки в приціл

не вносяться.
У зимових умовах при температурі повітря до -25° С варто збільшувати приціл на половину поділки, а при температурах нижче -25° С - на одну поділку.

Згідно таблиць поправки дальності при стрільбі з автомата АК-74 вводяться при дальності до цілі більше 400 м.

Поправки дальності на температуру повітря

Слайд 40

Поправки дальності на стрільбу в горах

При веденні вогню в горах варто дотримуватися таких

правил:
при кутах місця цілі від ± 15° до ± 30° - приціл варто зменшити на половину поділки;
при кутах місця цілі більше ± 30° приціл варто зменшувати на одну поділку.

Слайд 41

Поправки дальності на стрільбу в горах

При веденні вогню в горах варто дотримуватися таких

правил:
при висоті над рівнем моря від 1000 м до 2000 м – приціл варто зменшити на половину поділки;
при висоті над рівнем моря більше 2000 м – приціл варто зменшити на одну поділку;

Слайд 42

Призначення вихідних установок

Вибір точки прицілювання за бічним напрямком.
При стрільбі по нерухомій цілі відхилення

середньої траєкторії може бути викликане бічним вітром і деривацією.
Поправки напрямку, які наводяться в таблицях стрільби, показують, що основний вплив на відхилення куль робить бічний вітер, а поправки на деривацію при стрільбі зі стрілецької зброї в основному не враховуються.

Слайд 43

Поправки на бічний вітер

На практиці поправки враховують на вплив бічного вітру, що розділяють

на: слабкий (2-3 м/с), помірний (4-6 м/с), сильний (8-12м/с).

Слайд 44

сильний

помірний

слабкий

Поправки на бічний вітер

Слайд 45

Поправки на бічний помірний вітер
Поправку на помірний бічний вітер при стрільбі на

відстанях від 300 м до 500 м можна вирахувати за формулою
Пр-2/2, у фігурах цілі

при сильному вітрі дану поправку необхідно збільшити у два рази, а при слабкому вітрі - зменшити у два рази.
при вітрі, що дме під гострим кутом до площини стрільби, поправки беруться у два рази менші.

Слайд 46

Відлік фігур при зміщенні точки прицілювання здійснюється відносно центра цілі.

Поправки на бічний вітер

Слайд 47

Поправки на бічний помірний вітер

400 м

5 м/с

Пр-2/2=4-2/2=1 фігура

Слайд 48

Поправки на бічний сильний вітер

400 м

10 м/с

Пр-2=4-2=2 фігури

Слайд 49

Поправки на косий сильний вітер

400 м

10 м/с

Пр-2/2=4-2/2=1 фігура

Слайд 50

Висновок: результати вогню сильно залежать від умов стрільби, що різко відрізняються від табличних,

тому необхідно вміти правильно враховувати їх при визначенні вихідних установок для здійснення пострілу.

Слайд 51

4. навчальне питання:
Коректування вогню.

Слайд 52

Коректування вогню.

Виявлення помилок, допущених при підготовці вихідних даних та направлення зброї на

ціль, і внесення відповідних поправок на підставі результатів стрільби називають корегуванням вогню.
Коректування вогню включає внесення поправок у напрямок стрільби й у дальність за результатами спостереження за трасами або місцями падіння куль (рикошетами) і здійснюється за дальністю і напрямком.

Слайд 53

Коректування вогню.

Для стрілецької зброї коректування вогню за дальністю може здійснюватися зміною установки

прицілу або зміною точки прицілювання за висотою.
коректування вогню зміною установки прицілу: одержавши, наприклад, відхилення куль від цілі на 100 м, змінюють у відповідний бік установку прицілу на одну поділку.

Слайд 54

Коректування вогню.

Найпростішим для стрілецької зброї є спосіб коректування вогню зміною точки прицілювання

за висотою.
Наприклад, отримавши перелітну (недолітну) чергу, для зменшення (збільшення) дальності стрільби досить понизити (підвищити) точку прицілювання.
Цей спосіб доцільно застосовувати на дальності стрільби менше 500 м по вертикальних цілях.

Слайд 55

Коректування вогню за дальністю

Слайд 56

Коректування вогню.

Коректування вогню за напрямком для стрілецької зброї здійснюється винесенням точки прицілювання

за бічним напрямком на величину отриманого відхилення.
Винесення точки прицілювання відраховують у видимих фігурах цілі.
Коректування вогню за напрямком і за дальністю, як правило, ведеться одночасно!

Слайд 57

Коректування вогню за напрямком

Слайд 58

Висновок: результати вогню сильно залежать від умов стрільби, що різко відрізняються від табличних,

тому необхідно вміти коректувати вогонь за результатами стрільби.

Слайд 59

Загальний висновок:

для успішного виконання завдань у бою необхідно безупинно спостерігати за полем бою,

швидко і правильно готувати дані для стрільби, уміло вести вогонь по різних цілях у різних умовах бойової обстановки як вдень, так і вночі; спостерігати за результатами вогню і вміло його корегувати.
Имя файла: Основи-і-правила-стрільби.-Правила-стрільби-по-нерухомим-цілям.-(Тема-2.3).pptx
Количество просмотров: 30
Количество скачиваний: 0