Управління діями підрозділів високомобільних десантних військ презентация

Навчальні та виховні цілі:
1. Навчити курсантів основам дій десантно-штурмового (аеромобільного, парашутно-десантного) взводу під час ведення десантно-штурмових дій.
2. Ознайомити тих, хто навчається, з загальними положення десантно-штурмових (аеромобільних) дій, особливостями роботи командира взводу з підготовки до десантування та ведення десантно-штурмових (аеромобільних) дій.
3. Виховувати у курсантів впевненість і відповідальність за виконання бойового завдання.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
Загальні положення десантно-штурмових (аеромобільних) дій.
Особливості роботи командира взводу з підготовки до десантування та ведення десантно-штурмових (аеромобільних) дій.
Десантування і ведення десантно-штурмових (аеромобільних) дій.

1. Загальні положення десантно-штурмових (аеромобільних) дій.

Високомобільні десантні війська – високомобільний рід військ Збройних Сил України до складу якого входять десантно-штурмові та повітрянодесантні військові частини і підрозділи.
десантно-штурмовий
компонент
повітрянодесантний
компонент
ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ
підрозділи, військові частини, які призначені для ведення десантно-штурмових і аеромобільних дій
повітрянодесантні підрозділи, військові частини, які призначені для виконання, у якості повітряних десантів, тактичних, оперативних та стратегічних завдань, як правило в інтересах всього угруповання військ (сил)
ПРИЗНАЧЕННЯ ВИСОКОМОБІЛЬНИХ ДЕСАНТНИХ ВІЙСЬК
27 липня 2012 року
було підписано розпорядження про присвоєння аеромобільним військам ЗС України назви «Високомобільні десантні війська»,
чим відновлено всім відому абревіатуру ВДВ.
24 серпня 2015 року
трьом військовим частинам Високомобільних десантних військ
вручено Бойові прапори

За функціональним призначенням
високомобільні десантні війська
розподіляються
десантно-штурмовий
компонент
79, 95 дшбр, 80 оаембр
81оаембр
призначені для ведення
десантно-штурмових
і аеромобільних дій
повітрянодесантний
компонент
25 опдбр
призначена для дій
у якості повітряних десантів

Основні форми і способи застосування високомобільних десантних військ
із залученням авіації ПС та АА СВ
Способи застосування високомобільних десантних військ
Форми застосування високомобільних десантних військ
Десантно-ударні дії
Повітряні десанти
До 30 км; до батальйону; до 1- ї доби
Тактичний повітряний десант
До 70 км; до бригади; до 3-ох діб
Оперативно-тактичний повітряний десант
Десантно-штурмові дії
Координатний об’єкт
Визначається смуга
Десантно-рейдові дії
Визначається район пошуку
Диверсійно-пошукові дії
Аеромобільні дії
Координатний об’єкт
Аеромобільно-ударні дії
Визначається смуга
Аеромобільно-патрульні дії
Визначається район пошуку
Аеромобільно-пошукові дії

Десантно-штурмові дії – це сукупність узгоджених та взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій високомобільних десантних військових частин і підрозділів та приданих або штатних військових частин і підрозділів авіації СВ щодо десантування та виконання бойових завдань у тилу противника, які проводяться за єдиним замислом і планом.
Змістом десантно-штурмових дій є штурмові дії високомобільних десантних військових частин, підрозділів і ударні дії приданих або штатних військових частин, підрозділів авіації СВ у тилу противника.

Для ведення десантно-штурмових дій створюються десантно-штурмові загони та групи.
Десантно-штурмові загони створюються від частин ВДВ у складі посиленого батальйону, підрозділу, а десантно-штурмові групи у складі посиленого взводу.
Десантно-штурмові загони (групи) включають: сили і засоби аеромобільних військ, придані або штатні вертольоти армійської авіації та інші засоби підсилення.

Головний принцип десантно-штурмових дій: маневр – удар і знову маневр, нешаблонні способи дій, точна відповідність обстановці. Удари, що наносяться по противнику і його об’єктах, повинні бути стрімкі, нетривалі та мати якнайбільшу ефективність.
Складовими десантно-штурмових дій є: спільні удари, маневри і бої частин (підрозділів) висомобільних десантних військ і авіації СВ; бойові дії тактичної авіації щодо прикриття та підтримки десантів; бойові дій ракетних військ і артилерії; бойові дії військ ППО; виконання завдань з розвідки, радіоелектронної боротьби та інших видів забезпечення.

Десантно-ударні дії – це дії десантно-штурмових загонів і груп у тактичній та оперативній глибині в тилу противника з метою знищення (виведення із ладу) його розвіданих об’єктів. Тривалість ведення десантно-ударних дій визначається часом знаходження у повітрі вертольотів і складає до 2 годин. Удар по об’єктах набуває ефективності за рахунок дій висаджених десантів, що діють у тактичній взаємодії з ударами вертольотів. Алгоритмом десантно-ударних дій є: десантування - удар - маневр (повернення через лінію зіткнення сторін). Десантно-ударні дії притаманні оборонним операціям.
Десантно-рейдові дії – це дії десантно-штурмових загонів і груп у тактичній та оперативній глибині в тилу противника з метою виявлення і послідовного знищення (виведення із ладу) об’єктів противника у визначеній смузі (напрямку). Тривалість ведення десантно-рейдових дій визначається часом необхідним для виконання бойових завдань десантом і тривалістю застосування вертольотів протягом доби (до 12 годин). Алгоритмом десантно-рейдових дій є: пошук і дорозвідка – висадка десанту – удар – маневр в інший район – пошук – висадка десанту – удар – маневр (повернення).

Схема проведення десантно-ударних дій десантно-штурмовим загоном
Район збору (пункт збору)
Т
Вихідний район десантування

Схема проведення десантно-рейдових дій десантно-штурмовим загоном
Вихідний район десантування

Виконання бойового завдання складається з етапів:
підготовка десантно-штурмових дій;
перекидання десанту в райони виконання завдань (зону десантно-штурмових дій);
виконання бойових та спеціальних завдань в тилу противника;
повернення на свою територію та підготовку до наступних завдань.
Складовими десантно-штурмових дій є:
спільні удари, маневри та бої військових частин (підрозділів) високомобільних десантних військ і АСВ;
бойові дії тактичної авіації щодо прикриття та підтримки десантів;
бойові дій ракетних військ і артилерії;
бойові дії військ ППО;
виконання завдань з розвідки, радіоелектронної боротьби та інших видів забезпечення.

1. Організацію десантування і бойових дій (прийняття командиром рішення на
десантування і бойові дії; постановку бойових завдань частинам (підрозділам);
організацію взаємодії; планування бойових дій);
2. Зосередження з’єднань (частин та підрозділів) у вихідному районі для десантування;
3. Підготовку до десантування озброєння, бойової техніки, матеріальних засобів,
екіпіровку та підготовку особового складу до десантування і виконання бойового
завдання;
4. Організацію десантування і бойових дій в підрозділах та постановка завдань
особовому складу;
5. Вихід десанту до посадочних площадок;
6. Завантаження озброєння, бойової техніки та матеріальних засобів, посадку особового
складу у вертольоти.
Підготовка підрозділів, частин, та з'єднань ВДВ до десантування та ведення ДШД включає:

Десантно-ударні дії
Десантно-ударні дії – це дії підрозділів ВДВ у взаємодії з вертольотами АА щодо знищення виявлених (координатних) об'єктів (в тилу противника (зоні відповідальності) та повернення у ВРД (базовий район). Тривалість ведення десантно-ударних дій одним підрозділом визначається часом знаходження у повітрі бойових (транспортно-бойових) вертольотів і складає до 2-3 години.
бр АА
дшбр
ВРД

Десантно-рейдові дії
Десантно-рейдові дії – це дії підрозділів ВДВ у взаємодії з вертольотами АА в тилу противника (на визначеному напрямку) з метою послідовного знищення декількох визначених об'єктів противника. Термін ведення десантно-рейдових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених задач. Завершенням цих дій може бути захоплення та утримання до підходу своїх військ важливих районів (рубежів), або повернення до вихідного району.
бр АА
дшбр
ВРД

Десантно-штурмова (аеромобільна) група у складі десантно-штурмового взводу може діяти самостійно.
Для підрозділів ВДВ при викиданні (висаджуванні) у тил противника, при виконанні ними найближчого завдання, або під час ведення рейдових дій буде характерним наступ з ходу.

ВИМОГА
Начальника Генерального штабу –
Головнокомандувача ЗС України
Під час ведення наступальних дій лінійну тактику КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЮ!!!
Діяти у складі бойових груп, в обов'язковому порядку застосовувати маневр.
Довідково: в ході ведення антитерористичної операції лінійна тактика застосовувалась лише один раз, під час штурму Савур-Могили.

Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником підрозділами ВДВ проводиться, як правило, при виході з оточення та проведенні контратак , на блокуванні у своєму тилу десанту та рейдових груп противника.

Атака полягає в стрімкому і безупинному русі підрозділів у бойовому порядку, в поєднанні з інтенсивним вогнем з бойових машин десанту (бронетранспортерів), а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Перед атакою підрозділів проводиться
вогнева
підготовка наступу
в ході наступу проводиться
вогнева
підтримка атаки

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на важкодоступній для бойових машин десанту (бронетранспортерів) місцевості.

Атака на бойових машинах десанту (БТР) застосовується коли оборона противника надійно подавлена зі знищенням більшої частини його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону.

Положення відділень у ході наступу (варіант)
а) кутом вперед
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
дшвід
дшвід
дшвід
Група управління та вогневої підтримки

б) кутом назад
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
дшвід
дшвід
дшвід
Група управління та вогневої підтримки
До 50 м

в) в лінію
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м
дшвідд
дшвідд
дшвід
До 50 м.
До 50 м
г) кутом вперед
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м
дшвід
дшвід
дшвід

д) кутом назад
е) уступом вправо
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м
дшвід
дшвід
дшвід
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м
До 50 м
дшвід
дшвід
дшвід

ж) уступом вліво
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м
До 50 м
дшвід
дшвід
дшвід
Взвод може підсилюватись вертольотами авіації СВ (бойовими, транспортно-бойовими), мінометами, розрахунком АГС, ПТРК, ПЗРК, саперами та ін.

У ході бою, коли бойове завдання ставиться по радіо, взводу може бути зазначені тільки напрямок і об'єкт атаки.
Взводу у наступі
вказуються
Місце в бойовому порядку роти
Об'єкт атаки
Напрямок подальшого наступу (пункт збору)

19
6
Положення взводів в лінію
пдв (дшв)
пдв (дшв)
пдв (дшв)
До 250 м.
До 100 м.
Положення взводів в дві лінії (кутом вперед - наступ вночі)
пдв (дшв)
пдв (дшв)
пдв (дшв)
До 300 м.
200-300 м.
Взвод наступає, як правило, у складі роти.

19
6
Положення взводів в дві лінії (кутом назад)
пдв (дшв)
пдв (дшв)
пдв (дшв)
До 100 м.
200-300 м.
До 250 м.

19
Уступом вправо
Уступом вліво
пдв (дшв)
До 250 м.
пдв (дшв)
пдв (дшв)
пдв (дшв)
пдв (дшв)
пдв (дшв)
150 – 200 м.

Взвод наступає по фронту до 250 м.
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м
пдвідд (дшвід)
пдвідд (лшвід)
пдвідд (дшвід)
До 50 м
До 50 м
До 250 м

Бойовий порядок взводу, що наступає на бойових машинах (бронетранспортерах), складається з бойової лінії бойових машин (бронетранспортерів) з інтервалом між ними до 100 м. та засобів посилення, які діють у бойовій лінії чи за нею.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
До 50 м.
До 100 м.
До 100 м.
пдвідд (дшвід)

Бойовий порядок взводу, який наступає в пішому порядку може будуватися в одну або дві лінії і складається з бойових порядків відділень з інтервалами між ними до 50 м, засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу.
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
До 50 м.
До 50 м.

Під час наступу в дві лінії одне з відділень діє за бойовою лінією першої лінії на відстані до 50 м і виконує завдання щодо підтримки (прикриття) відділень першої лінії, відбиття раптового нападу противника з флангу, а також може використовуватися для заміни відділень першої лінії, які зазнали втрат від вогню противника і здійснення маневру та атаки противника у фланг і тил та виконання інших завдань.
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
СПГ
Г
К
СС
пдвідд (дшвід)
До 50 м.

У ході наступу положення відділень у бойовій лінії може бути
а) в лінію
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
До 50 м.
До 50 м.
б) кутом вперед
До 50 м.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)

в) кутом назад
г) уступом вправо
До 50 м.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
До 50 м.
До 50 м.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)

д) уступом вліво
До 50 м.
До 50 м.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)

19
5
СПГ
Бойовий порядок парашутно-десантного (аеромобільно-десантного) взводу, який наступає в пішому порядку
а) бойові машини діють за цепом відділень
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
До 50 м.
До 250 м.
До 50 м.
До 100 м.

СПГ
б) бойові машини діють в цепу відділень
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
До 50 м.
До 50 м.

19
5
СПГ
в) бойові машини діють на флангах відділень
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
СПГ
Г
К
СС
До 50 м.
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
пдвідд (дшвід)
До 50 м.
До 50 м.

Взвод може підсилюватись вертольотами АА (бойовими, транспортно-бойовими), артилерією (самохідною чи причіпною), розрахунком ПЗРК, саперами та ін.

призначаються
Для організованого висування, розгортання
та переходу до атаки
маршрути
висування
рубіж
розгортання
у взводні
колони
рубіж
переходу
до атаки
рубіж
безпечного
віддалення
рубіж
спішування
(під час атаки
у пішому
порядку)

Мінні поля, які встановлені засобами дистанційного мінування противника, в період висування, долаються по проходах. Під час застосування противником запалювальної зброї взвод швидко виходить з району пожежі, гасить вогнища на озброєнні та військовій техніці, продовжує виконувати поставлене завдання.
1 аемдр
Ч+07.10 27.10
1 аемдв
Ч+07.30 27.10
1 аемдр
Ч+08.00 27.10
1 аемдр
Ч+06.30 27.10

Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, приданих та підтримуючих підрозділів, а також при взаємній підтримці вогню бойових машин десанту (бронетранспортерів) та стрілецької зброї.
1 дшв
07.20 27.10
1 дшв
07.25 27.10

Після подолання загороджень взвод, який атакує в пішому порядку, за командою командира взводу «Взвод, у напрямку ____ (предмету), до бою — ВПЕРЕД» або «Взвод, за мною, до бою — ВПЕРЕД» бігом у встановленому порядку розгортається в бойову лінію, відкриває вогонь зі своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25—40 м, за командою командира взводу «Взвод, гранатами - ВОГОНЬ» особовий склад закидає противника гранатами і у точно встановлений час («Ч») вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул, опановує об'єктом атаки і безупинно продовжує наступ у вказаному напрямку.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
Особливості роботи командира взводу з підготовки до десантування та ведення десантно-штурмових (аеромобільних) дій.

Підготовка взводу до десантування та ведення десантно-штурмових (аеромобільних дій) включає:
1. Організацію десантування і бойових дій.
2. Зосередження підрозділу у вихідному районі для десантування, марш у район очікування.
3. Підготовку до десантування особового складу, озброєння, техніки і запасів матеріальних засобів.
4. Завершення організації десантування і бойових дій у підрозділах та постановку особовому складу бойових завдань.
5. Вихід підрозділів на аеродроми (посадочні площадки).
6. Завантаження озброєння, техніки і вантажів у літаки (вертольоти); після виконання цього пункту командир десанту доповідає старшому начальнику про готовність до десантування, а перевірений особовий склад розміщується поблизу літаків (вертольотів).
7. Посадку особового складу десанту у літаки (вертольоти).

Організація наступу полягає
з'ясуванні
завдання
оцінці
обстановки
прийнятті та
затвердженні
рішення
постановці
бойових завдань
відділенням
організації
взаємодії
організації
управління
організації
всебічного
забезпечення

Під час з'ясування завдання командир взводу повинен зрозуміти:
- завдання роти і взводу (з якого рубежу, які об'єкти та цілі противника і де знищити),
- напрямок продовження наступу,
- місце взводу в бойовому порядку роти і його роль у бою, - які об'єкти (цілі) на напрямку наступу взводу уражаються засобами старших командирів,
- завдання сусідів і питання, по яких необхідно організувати взаємодію з ними,
- час готовності до наступу.
За умов наступу з ходу командир взводу, крім того, усвідомлює порядок висування і розгортання в бойовий порядок.

В результаті з'ясування завдання командир взводу робить висновки, у яких визначає:
на знищенні
яких об'єктів
і цілей
зосередити
зусилля взводу
і приданих
засобів
зміст
бойового
завдання
бойовий
порядок
під час здійснення
атаки
переднього краю
і наступу в
глибині
оборони
противника
час на
підготовку
наступу

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити:
- склад, положення і можливий характер дій противника перед фронтом наступу і на флангах, місця розташування його вогневих засобів і можливості їх маневру;
- стан, забезпеченість і можливості взводу та приданих засобів;
- склад, положення і характер дій сусідів та умови взаємодії з ними;
- характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості, вигідні, підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження та ведення вогню.
Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, доби і їх вплив на підготовку і ведення бою.

В рішенні командир взводу визначає:
- порядок та способи виконання отриманого завдання (якого противника, де знищити, із вказанням порядку його ураження вогнем штатного озброєння та приданих вогневих засобів), бойовий порядок;
- завдання відділенням, приданим підрозділам, штатним і приданим вогневим засобам,
- порядок взаємодії.
- організацію управління
Рішення командир взводу оформлює на робочій карті

У Бойовому наказі командир взводу вказує:
у першому пункті - орієнтири,
у другому пункті - об’єкт захоплення, склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;
у третьому пункті — завдання роти, взводу і сусідів;
у четвертому пункті - об'єкти і цілі на напрямку дій взводу, що уражаються засобами старших командирів;
у п’ятому пункті (після слова «наказую») - бойові завдання відділенням, приданим підрозділам та вогневим засобам;
у шостому пункті — час готовності до виконання завдання;
у сьомому пункті — своє місце та заступника.

Під час організації взаємодії, командир взводу повинен погодити зусилля штатних та приданих вогневих засобів для успішного виконання поставленого завдання, домогтися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень бойової завдання та способів його виконання, а також вказати сигнали розпізнавання, оповіщення, управління та взаємодії, порядок дій по них.

Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіодані і порядок користування радіо- та сигнальними засобами.

Командир взводу під час здійснення контролю виконання заходів підготовки наступу та готовності до виконання поставленого завдання перевіряє:
- знання особовим складом своїх завдань і порядок їх виконання, сигналів оповіщення, управління і взаємодії;
- екіпірування підлеглих і наявність запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів у встановлених нормах, засобів індивідуального захисту;
- виконання заходів щодо підготовки озброєння, військової техніки і засобів зв'язку до бойового застосування.

ТРЕТЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
Десантування і ведення десантно-штурмових (аеромобільних) дій.

“Л І Н І Я”
“К О Г Т І”
“К І Л Ь Ц Е”
“ПОДВІЙНИЙ СТРИБОК”
“МОЛОТ І КОВАДЛО”
Дії аеромобільних (парашутно-десантних) підрозділів по знищенню НЗФ в ході ведення антитерористичної операції
способом :

Застосовується при недостатній кількості сил і засобів і здійснюється як правило вздовж водних перешкод
“Л І Н І Я”

Здійснюється також в районі водної перешкоди. Сили що залучаються діляться на дві частини і одночасно проводять висадку по різні боки берегів на відстані 200 – 250м і розгорнувшись по фронту за єдиним сигналом відтісняють НСЗФ до водної перешкоди, одночасно блокуючи фланги. Мобільний резерв в готовності виконати раптово виникаючі завдання
“К О Г Т І”

“К І Л Ь Ц Е”
Здійснюється, як правило, тоді, коли точно розвіданий базовий табір НСЗФ. Суть виконання полягає в одночасному десантуванні (висадці) аеромобільних груп (загонів) по периметру базового табору і одночасній атаці з різних напрямків з метою оточення, змусити зосередити НСЗФ на невеликій ділянці (зоні смерті). По завершенню оточення нанесенням масованих вогневих ударів, блокуванням з одного і атакою з іншого боку повністю знищити бойовиків.

“ПОДВІЙНИЙ СТРИБОК”
Здійснюється силами двох аеромобільних груп, як правило одна група десантується в безпосередньої близькості до НСЗФ і вступаючи в бій першою сковує дії бойовиків в той же час інша група висаджується в тилу НСЗФ і рішучою атакою знищує НСЗФ

Здійснюється силами двох аеромобільних груп (загонів). Сутність цього маневру складається в нанесенні удару основними силами (“МОЛОТ”) з метою змусити НСЗФ відходити до бар’ірної перешкоди (річка, озеро, гора і таке інше), де на протилежній стороні розміщується група стримування (“НАКОВАЛЬНЯ”), в подальшому зусиллями двох груп здійснюється знищення НСЗФ після повного блокування
“МОЛОТ І НАКОВАЛЬНЯ”

Завдання на самостійну підготовку:
доопрацювати матеріали лекції у зошиті;
підготуватись до семінару.