Застосування сил (військ) Військово-Морських Сил презентация

Навчальні питання:
Висновки та уроки з досвіду бойової діяльності Військово-Морських Сил Збройних Сил України в відсічі збройній агресії РФ.
Сучасні тенденції та перспективи розвитку збройної боротьби на морі.
Призначення, завдання, сучасний стан та перспективи розвитку Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
2

Перше навчальне питання:
Висновки та уроки з досвіду бойової діяльності Військово-Морських Сил Збройних Сил України в умовах відсічі збройній агресії РФ.
3

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
Закон України «Про оборону України» від 5 жовтня 2000 року № 2020-III.
Закон України «Про Збройні Сили України» від 5 жовтня 2000 року № 2019-ІІІ // Голос України. – 7 листопада 2000 р. № 204 (2451).
Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року № 964-IV // Голос України. – 22 липня 2003 р.
Воєнна доктрина України, затверджена Указом Президента України від 24 вересня 2015 року № 555/2015.
Стратегічний оборонний бюлетень України, схвалений Указом Президента України 6 червня 2016 року № 240/2016.
Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України, затверджена Указом Президента України від 14 березня 2016 року №92/2016.
Доктрина застосування сил оборони держави, затверджена наказом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 17 серпня 2018 року №20.
Морська доктрина України на період до 2035 року, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1108.
Доктрина “Військово-Морські Сили Збройних Сил України”. – Одеса: Командування ВМС ЗС України, 2021.
Доктрина “Обєднані операції”. – К.: ГШ ЗСУ, 2020.
Тимчасова доктрина застосування Військово-Морських Сил Збройних Сил України України. – Одеса: Командування ВМС ЗС України, 2019.
3

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА (продовження)
Настанова з бойового забезпечення ВМС ЗС України. – Севастополь: Командування ВМС ЗС України, 2010.
Оперативне мистецтво ВМС. Навчальний посібник. – К.: НУОУ, 2017.
Застосування сил (військ) ВМС. Підручник. – К.: НУОУ, 2020.
Озброєння та військова техніка ВМС ЗС України. Навчальний посібник для самостійної роботи слухачів та дистанційного навчання. – К.: НУОУ, 2020.
Застосування сил (військ) ВМС ЗС України під час антитерористичної операції та відсічі збройній агресії. Навчальний посібник. – К.: НУОУ ім. І.Черняховського, 2014. – 42 с.
Рекомендації командирам кораблів, військових частин (підрозділів) Військово-Морських Сил ЗС України щодо дій під час кризової ситуації воєнного характеру та в умовах проведення антитерористичної операції. – К.: НУОУ ім. І.Черняховського, 2014. – 12с.
Основи військово-морської науки. Підручник. – К.: НУОУ, 2014.
Військово-морська історія. Навчальний посібник. – К.: НУОУ, 2018.
Протидія гібридній війні на морі: уроки та висновки / Матеріали круглого столу 25 лютого 2020 року. – К.: НУОУ ім. І.Черняховського, 2020.
5

ЧОРНОБАЇВКА
КУЛЬБАКИНО
ОЧАКІВ
73 мц СпП
МИКОЛАЇВ
ЧОРНОБАЇВКА
КУЛЬБАКИНО
ОЧАКІВ
73 мц СпП
МИКОЛАЇВ
ака “Скадовськ”
ОДЕСА
13
Р-1
прдк “Гола пристань”
Р-2
мрзк Переяслів
Дії сил (військ) ВМС під час
захоплення Криму
Дії сил (військ) ВМС в районі
проведення АТО (ООС)
Стабілізаційна операція
угруповання сил (військ) ВМС
в Бессарабському ОР
4
ДОСВІД БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ (2014-2020 РР.)

За підсумками виведення військових частин ВМС з Криму станом на кінець травня 2014 року у порівнянні зі штатною чисельністю налічувалось:
32% особового складу;
40% бойових кораблів і катерів;
62% суден і катерів забезпечення;
62% літальних апаратів;
65% автомобільної, бронетанкової та спеціальної техніки.
Втрачено основні пункти базування ВМС, військові містечка, об'єкти інфраструктури, оперативного, матеріально-технічного, медичного і морально-психологічного забезпечення.
Озброєння і військова техніка, яка повернута РФ, була пошкоджена і потребувала додаткових відновлювальних робіт, до цього часу передача призупинена.

Безіменне
Новоазовськ
Широкине
Маріуполь
КаМО “527”
МКаМО “210”
3 милі
Сєдове
15.10 31.08
ураження КаМО “527”
Район проведення пошуково-рятувальної операції
18.15 31.08
КаМО “527” затонув
Висновки та уроки з досвіду застосування сил на Азовському морі під час антитерористичної операції у східних областях України
1. Російські війська та терористи виконують завдання щодо завоювання панування (переваги) у районі моря, що прилягає до району дій свого сухопутного угруповання військ.
2. Під час виконання завдань охорони кордону на Азовському морі не враховано досвід застосування сил, зокрема, Російсько-грузинського збройного конфлікту на Чорному морі 2008 р. в частині, що стосується ураження надводних цілей ударами артилерії з берега.
3. Органами управління угруповань сил (військ) АТО, ДПС України та ЗСУ не вжито заходів щодо підготовки і застосування сил адекватно обстановці, зокрема забезпечення їх бойової стійкості.
МКаМО “201”
КаТГ
МКаМО “Eagle-645”
Катер пр.1400 (т. “Гриф”)
Загибель катера Маріупольського загону Морської охорони ДПС України
КаМО “527” пр. 1400 31 серпня 2014 року

Безіменне
Новоазовськ
Широкине
Маріуполь
3 милі
Сєдове
Район проведення
рятувальної операції
Висновки та уроки з досвіду застосування сил на Азовському морі під час антитерористичної операції у східних областях України
14.20 07.06.2015р.
підрив на міні МКаМО “22”
Втрати:
катер виведено з ладу:
о/с: загинуло – 1;
поранено – 7.
МКаМО “42”
Підрив на міні малого катеру Маріупольського загону Морської охорони ДПС України
МКаМО “22” типу «UMS-1000» 7 червня 2015 року
МКаМО “43”
КаМО “522”
Противник (російсько-терористичні угруповання та диверсійно-розвідувальні сили ЗС РФ) продовжують виконувати завдання щодо дестабілізації обстановки на території України, зокрема у приморських районах, та створення несприятливих умов діям міжвідомчих угруповань сил (військ) АТО.
Для виконання завдань противник використовує заборонені міжнародним гуманітарним правом засоби та методи, зокрема неконтрольоване застосування морської (річкової) мінної зброї.
Органами управління угруповань сил (військ) АТО, зокрема ЗС та ДПС України:
не враховано досвід дій на морі та не створено угруповання сил (військ) ВМС для дій у Азовській морській операційній зоні;
в штабах АТО та сектору “М” не створено підрозділів для постійного аналізу обстановки на морі та планування відповідних дій;
в районі моря, що прилягає до зони проведення АТО, не здійснюються заходи підтримання оперативного режиму, зокрема, щодо ведення розвідки, протипідводно-диверсійного та протимінного забезпечення, та інші дії в інтересах АТО.

МАРІУПОЛЬ
БЕРДЯНСЬК
ТАГАНРОГ
РОСТОВ-на-ДОНУ
АЗОВ
БАТАЙСЬК
ПРИМОРСЬКО-АХТАРСЬК
КЕРЧ
ТЕМРЮК
КРИМСЬК
НОВОАЗОВСЬК
Російська Федерація
Україна
СЕДОВО
БЕЗІМЕННЕ
382 бмп
підр. “Тайфун”
Нарощування спроможностей угруповання різнорідних сил флоту противника на Азовському морі та його гібридні дії
Склад та можливості кораблів і катерів,
перекинутих з Каспійської флотилії ПдВО
мрк (або мпк, мтщ) – 2;
дшка пр. 03160 “Раптор” – 2;
літаки Бе-12 – 1;
підрозділи СпП – 1;
Рят.-буксир. судно – 1.
Склад угруповання сил ЧФ
з охорони Керченського моста та контролю судноплавства
мрк пр. 21631

МАРІУПОЛЬ
БЕРДЯНСЬК
ТАГАНРОГ
РОСТОВ-на-ДОНУ
АЗОВ
БАТАЙСЬК
ПРИМОРСЬКО-АХТАРСЬК
КЕРЧ
ТЕМРЮК
КРИМСЬК
НОВОАЗОВСЬК
Російська Федерація
Україна
СЕДОВО
БЕЗІМЕННЕ
382 бмп
район № 1
2
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ НАДВОДНИХ СИЛ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ ПРОТИВНИКОМ БОЙОВИХ ДІЙ ІЗ ЗАВОЮВАННЯ ПАНУВАННЯ НА МОРІ
2
ДІЇ ПРОТИВНИКА ЩОДО ПОРУШЕННЯ МОРСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ ТА ПОСИЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ПРИСУТНОСТІ
в період з квітня по грудень 2018 року противником здійснено 737 затримок торговельних суден на підходах до Керченської протоки (з обох сторін) та в Азовському морі, що призвело до 20-30 % зниження обсягу робіт у портах Маріуполя та Бердянська;
у квітні – травні 2018 року противником завершено формування міжвідомчого угруповання сил “з охорони Керченського (Кримського) мосту та контролю судноплавства у Азовському морі та Керченській протоці”;
У травні – червні угруповання сил в Азовському морі посилено за рахунок перекидання 3 артилерійських катерів проекту 1204 та 1400 зі складу Каспійської флотилії.
у травні завершено будівництво Керченського (Кримського) мосту, висота якого не дозволяє рух суден типу “PANAMAX”;
район № 2
район № 3

Склад та дії сил сторін 25.11.2018 в районі Керченської протоки
ПБ
ГЕНІЧЕСЬК
БЕРДЯНСЬК
МАРІУПОЛЬ
ПБ
КЕРЧ
ПБ
ПБ
ПБ
ПБ
ТАГАНРОГ
ТЕМРЮК
НОВОРОСІЙСЬК
ПБ
ЗБКа
КУГ
мбака – 2
сз – 1 (1)
мпк – 1
пскр – 2;
пка – 1.
ПБ Бердянськ
мбака – 2
каМО – 6
ПБ Бердянськ
сз – 2
каМО – 10
КаУГ
Район дій
ЗБКа ВМСЗСУ
25.11.2018
Склад угруповання
різнорідних сил противника:
1. Зі складу ЧФ:
1) від 184 обрковр НВМБ:
мпк “Суздалец”;
мтщ “Вице-адмирал Захарьин”;
2) від 137 мрп СпП (бПДСЗ):
пшка т. “Раптор” – 3;
ДРГ – 3.
2. Зі складу 4 А ВПС і ППО та
авіації ЧФ:
Су-25 – 2;
Ка-52 – 2;
3. Зі складу Берегової охорони
ПВ ФСБ:
пскр “Дон”;
пскр “Изумруд”;
пка – 4.
4. Від Керченського порту:
тн “Севастополец”
07.00 25.11
20.00 25.11
14.00 25.11
мбака – 2
сз – 1

Мета дій противника: недопустити нарощування угруповання ВМС ЗС України в Азовській операційній зоні та здійснити демонстрацію рішучості намірів РФ.
Завдання та порядок дій противника для досягнення мети:
ведення розвідки (агентурної, повітряної, морської, радіоелектронної);
спостереження за переходом ЗБК (із застосуванням берегової системи спостереження);
стеження (супроводження) за ЗБК при його переході в межах 12-мильної зони;
обліт ЗБК літаками штурмової авіації;
радіоелектронне придушення засобів радіозв’язку ЗБК;
фізичне блокування Керченської протоки із застосуванням цивільного судна великої тонажності;
перешкоджання руху рб “Яни Капу” небезпечним маневруванням по курсу, застосуванням способів “навал” і “таран”;
стрільба по курсу по мбака “Бердянськ” із застосуванням корабельних артилерійських комплексів;
нанесення ураження мбака “Бердянськ” із застосуванням літаків штурмової авіації;
захоплення мбака “Бердянськ” та рб “Яни Капу” із застосуванням ДРГ і пшка т. “Раптор”;
конвоювання захоплених судна і катерів до п. Керч.
Висновки щодо мети, завдань та порядку застосування сил противника

Втрати та характер пошкоджень кораблів (катерів)
Втрати ВМС ЗС України:
бойових катерів – 2;
судно забезпечення – 1;
особового складу – 24
(захоплені противником).
Втрати противника:
прикордонний сторожовий корабель – 1.
(пошкоджений іншим кораблем противника)

Захоплення бойових катерів та судна забезпечення ВМС ЗС України відбулось внаслідок:
1) скоординованих дій міжвідомчого угруповання сил противника;
2) відсутності належної підтримки та бойового забезпечення наших сил, зокрема авіаційної підтримки, винищувального авіаційного прикриття, застосування підрозділів сил спеціального призначення;
3) невиконання заходів самооборони військовими кораблями ВМС ЗС України, передбачених нормами міжнародного морського права та законодавством України.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА УРОКИ

ЧОРНОБАЇВКА
КУЛЬБАКИНО
ОЧАКІВ
73 мц СпП
МИКОЛАЇВ
ЧОРНОБАЇВКА
КУЛЬБАКИНО
ОЧАКІВ
73 мц СпП
МИКОЛАЇВ
ака “Скадовськ”
ЗАТОКА
ШКОЛЬНИЙ
ОДЕСА
13
Р-1
прдк “Гола пристань”
Р-2
мрзк Переяслів
Операція зі стримування противника з морського напрямку (морська операція зі стримування противника)
Мета операції: недопущення (зрив) подальших дій противника з ескалації воєнного конфлікту з морських напрямків.
Основні завдання:
ведення розвідки, спостереження та встановлення постійного контролю за обстановкою у визначеній операційній зоні;
здійснення військово-морської присутності у визначених районах моря та демонстрування намірів до активної протидії на морі;
створення системи протидесантної оборони та демонстрування спроможностей протидесантних сил щодо ураження морського десанту;
здійснення демонстрування застосування мінно-загороджувальних сил та створення системи дійсних та неправдивих (хибних) мінних загороджень на підходах до пунктів базування, портів, десантнодоступних діяльнок узбережжя, вузькостей, лиманів;
систематичне ведення активних протипідводно-диверсійних заходів та дій.
Розмах операції: ширина зони – 200-250 км, глибина – 150-550 км.
За термінами проведення операція є довготривалою.
Висновки щодо форм застосування Військово-Морських Сил Збройних Сил України в умовах гібридної війни

відсутність до цього часу повноцінного угруповання різнорідних сил ВМС для виконання завдань в Азовській морській операційній зоні;
недостатній рівень якості планування та застосування сил Морської охорони ДПС, що базуються в Азовському морі та підпорядкованих штабу ООС, зокрема відсутність планування, організації та здійснення комплексу заходів щодо підтримання оперативного режиму у визначених районах Азовської морської операційної зони;
відсутність у складі органів управління міжвідомчих, міжвидових угруповань військ (сил), що створюються на приморських напрямках, структурних підрозділів ВМС, які б забезпечували якісну оцінку обстановки в районах моря, що прилягають до зони операції, та планування застосування підпорядкованих сил (військ) ВМС та Морської охорони ДПС;
покладання на Командування ВМС завдань, притаманних міжвидовому (міжвідомчому) органу військового управління, та водночас відсутність у Міністерстві оборони, Генеральному штабі Збройних Сил структурних підрозділів та необхідної кількості посадових осіб, які б за рівнем підготовки та досвіду були б здатні забезпечувати якісне управління розвитком та підготовкою сил (військ) ВМС до застосування у складі міжвидових та міжвідомчих угруповань військ (сил);
недостатній рівень використання сил та засобів держави (за мобілізацією) для забезпечення базування сил (військ) ВМС та нарощування їх спроможностей з виконання завдань.
Висновки щодо основних проблемних питань застосування ВМС
в умовах проведення операції Об'єднаних Сил (АТО)

Друге навчальне питання:
Сучасні тенденції та перспективи розвитку збройної боротьби на морі.

Світовий океан як сукупність різних видів ресурсів
економічний ресурс (сфера добування мінеральних та немінеральних речовин, здійснення промислу та ін.);
політичний ресурс (використання Світового океану у якості простору зовнішньополітичного впливу);
комунікативний ресурс (використання Світового океану для здійснення транспортних та інформаційних сполучень);
воєнний ресурс (використання Світового океану у якості простору для здійснення силового, збройного впливу) та ін.

АДЕНСЬКА
ЗАТОКА
АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ
ЙЕМЕН
СОМАЛІ
ЕФІОПІЯ
Могадішо
Аден
Умовні позначки
СОМАЛІЛЕНД
09.05.10
12.05.10
Захоплені судна з громадянами
України на борту
Операція ЄС “Aталанта”
Аналіз досвіду застосування ВМС в антипіратських діях у північно-західній частині Індійського океану
До антипіратських дій залучено:
46 країн (з них 8 країн-членів ЄС);
7 міжнародних організацій.
Захоплено громадян України:
у 2008-2009 роках – 61;
у 2010 році – 18.
Операція НАТО “Океанський щит”

Аналіз досвіду застосування ВМС в операції в Лівії 2011 р.
Район дій угруповання ВМС держав коаліції
Склад угруповання ВМС країн коаліції:
ВМС США:
USS Mount Whitney, корабель управління ;
USS Kearsarge (LHD-3), универсальний десантний корабель т. «Уосп» (з 26 експед. Гр. МП);
USS Ponce (LPD-15), десантно-вертолітний корабель-док т. «Остин»
USS Barry (DDG-52), есмінець КРЗ т. «Орлі Бьорк»
USS Stout (DDG-55), есмінець КРЗ т. «Орлі Бьорк»
USS Providence (SSN-719), багатоцільовий атомний підводний човен т. «Лос-Анжелес»
USS Scranton, багатоцільовий атомний підводний човен т. «Лос-Анжелес»
USS Florida (SSGN-728), атомний підводний човен т. «Огайо» (носій 154 КР "Томахок")
ВМС Великобританії
HMS "Трафальгар", атомний підводний човен.
ОВМС НАТО:
постійне зєднання кораблів – 8 багатоцільових кораблів
Всього – нк – 15, пч – 4, з них носів КРЗ – 3 (КРМБ – 204–268 од.).
ОРГ
ОРГ
ПБ
Тріполі
ПБ
Бенгазі
128 КР “Томахок”
Основні завдання ВМС в операції:
забезпечення зони вільної від польотів;
забезпечення ембаргових дій;
гуманітарна підтримка.

Аналіз досвіду застосування ВМС ЗС УКРАЇНИ
у ході гуманітарної місії з евакуації громадян України з території Лівії
Район дій угруповання ВМС держав коаліції
Основне завдання:
евакуація громадян України.
Склад сил від ВМС ЗС України:
вдк пр. 775 “Костянтин Ольшанський” 5 брнк;
взвод морської піхоти 1 обмп;
група водолазів 801 озб ПДСЗ.
ПБ
Тріполі
ПБ
Бенгазі
Севастополь
ПБ

Основні завдання ВМС з досвіду їх застосування
у мирний час
захист економічних інтересів держави (захист рибальства, перевезень, прав держави на використання шельфу та ін.);
підтримка політичних інтересів шляхом забезпечення військово-морської присутності та демонстрації прапору держави;
підтримання сприятливого оперативного режиму у визначених морських зонах (районах), у тому числі несення бойового чергування визначених сил, несення бойової служби кораблями та підрозділами у районах, наближених до районів можливого застосування;
охорона підводного простору держави, посилення охорони (за необхідності) державного кордону на морі та у повітряно-космічному просторі на ним;
здійснення наукових досліджень в загальнодержавних інтересах та ін.
евакуація морським шляхом громадян та майна держави із районів конфліктів, участь у міжнародних операціях з пітримання миру і безпеки (миротворчих, гуманітарних, антитерористичних, антипіратських та ін. операціях);

Висновки та уроки з досвіду застосування ВМС
В ході конфліктів флот використовувався як в інтересах сухопутних військ, так і самостійно (або у взаємодії з ВПС), вирішував стратегічні та оперативно-тактичні завдання
ВМС провідних країн світу залучались до вирішення самого широкого кола завдань мирного та воєнного часу, частка завдань мирного часу постійно зростає
Керівництво угрупованнями сил, що діяли на приморських напрямках, як правило здійснювалось об’єднаними штабами
При ураженні берегових військових, адміністративних та економічних об’єктів противника основною ударною силою ВМС провідних країн світу стали КР МБ та палубна авіація
Постійно зростає роль флоту у локалізації та стримуванні конфліктів на ранніх стадіях їх розвитку та під час ліквідації наслідків воєнних конфліктів
Світовий океан перетворився на величезний плацдарм для здійснення безконтактної агресії проти будь-якої країни світу з морського напряму та просування національних інтересів застосуванням ВМС у мирний час

Загальні тенденції розвитку морського ОВТ
1) перехід озброєння і техніки на нову технологічну базу, зокрема на електронні, цифрові технології;
2) повномасштабна „інтелектуалізація” ОВТ, розвиток технологій штучного інтелекту; подальша автоматизація та роботизація ОВТ, зокрема перехід до багатофункціональних безпілотних літальних апаратів та безекіпажних надводних і підводних носіїв (апаратів);
3) поєднання систем управління, комплексів та систем озброєння в єдині організаційно-технічні комплекси, їх побудова на мережно-центричних принципах;
4) подальше підвищення точності та збільшення дальності дії засобів ураження, досягнення високоточною зброєю таких масштабів впливу, що спів розмірні з дією засобів масового ураження;
5) використання та інших засобів ВМС в якості передових елементів регіональних та глобальних систем ПРО, розвідки і спостереження, систем управління силами і зброєю та ін.

НОВІТНІ НАДВОДНІ КОРАБЛІ ВМС ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ
Фрегат проекту F45 т. “Далінг”,
ВМС Великорбританії
Есмінець КРЗ т. “Зумвольт”,
ВМС США

НОВІТНІ НАДВОДНІ КОРАБЛІ ВМС ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПІДВОДНИХ ЧОВНІВ ВМС ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ
Розміщення ВПУ (до 154 КР МБ “Томахок”)
та іншого оснащення на ПЧ “Огайо” (США)
Підводний човен т. U-212,
ВМС Німеччини
Підводний човен проекту 677,
ВМС Російської Федерації

Спільна стратегія морської могутності 21 століття (США)
Вступ
Виклики Нової ери
Морська стратегічна концепція:
регіонально концентрована бойова могутність
глобально розподілені, спеціалізовані за завданнями Морські сили
Реалізація стратегії:
розширення цінних спроможностей
реалізація пріоритетів
Висновок

Спільна стратегія морської могутності
21 століття (США, 2007 р.)
Передмова
1. Вступ
2. Військово-морська служба (відомства)
3. Загальна концепція: море як простір маневру
Основні спроможності (завдання):
4. Передова присутність
5. Морська безпека
6. Гуманітарна підтримка та реагування на лихо
7. Здійснення контролю над морем
8. Проецирування сили
9. Стримування
10. Структура майбутніх сил
Додаток А. Зв’язок концепції з Об'єднаною концепцією
розвитку і експериментування
Додаток В. Словник та примітки
Концепція військово-морських операцій (2010 р.)
Концепція
військово-морських
операцій
2010

Оборонний контекст
Цілі
Шляхи (напрямки)
Засоби
Висновок
Компоненти спроможностей
Метою концепції є, перш за все, інформувати тих з міністерства оборони та інших (вищих) органів управління, хто відповідає за визначення та забезпечення майбутніх морських спроможностей.
Майбутня морська оперативна концепція Великобританії (2006 р.)

Військово-морська присутність в оперативно важливих районах для виконання завдань у галузі військово-морської діяльності Російської Федерації – основна форма застосування сил ВМФ у мирний час, дії зі створення і підтримки в оперативно важливих районах Світового океану і прилеглих них континентальних районах, що знаходяться за межами національної юрисдикції, сприятливої обстановки для реалізації пріоритетів зовнішньої політики РФ з вирішення проблем в політичній, економічній і інших сферах, а також безпечної морської діяльності РФ.
Стратегічна мета застосування ВМФ в мирний час – створення і підтримання в океанських районах, морських зонах і прилягаючих до них континентальніх районах сприятливої обстановки, надійно забезпечуючої національну безпеку і захист національних інтересів Росії.
Концепція застосування ВМФ РФ до 2020 року
(затверджена Міністром оборони РФ 18 січня 2007 р.)

Операція ОВМС НАТО «Активні зусилля»
Спільна операція
з ВМС Туреччини «Черноморська гармонія»
Чорноморське військово-морське угруповання сил БЛЕКСІФОР
Військово-морська присутність РФ в оперативно важливих районах Світового океану
Район захисту економічної діяльності РФ
в Балтійському морі
Район захисту економічної діяльності РФ в Баренцевому морі
Район захисту економічної діяльності РФ в Тихому океані
Каспійська
оперативна військово-морська група
КАСФОР

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
збройної боротьби на морі
розширення спектру форм застосування ВМС у кризових ситуаціях та у докризовий період, створення в мирний час ударно-експедиційних угруповань сил ВМС іноземних держав, здійснення ними військово-морської присутності у визначених районах;
зростання вимог щодо забезпечення сумісності з силами ВМС іноземних держав, у тому числі у теорії морських операцій;
розширення спектру можливих операцій (операції з реагування на кризи, антитерористичні, миротворчі та ін.), до яких в рамках колективних заходів безпеки залучатиметься Україна;
широке впровадження новітніх інформаційних та інших технологій, перехід до концепції мережно-центричних операцій, скорочення термінів оцінки обстановки, доведення завдань до сил (включно до конкретного військовослужбовця на полі бою чи оператора комплексу озброєння);
перехід до операцій «адаптивного типу» (у масштабі реального часу здійснюється адаптування способів дій, завдань силам в залежності від динамічних змін осбтановки, результатів дій сил);

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
збройної боротьби на морі
розвиток можливостей зброї ВМС, зокрема значне збільшення дальності і точності ударів, автоматизація процесів пошуку, виявлення, опізнавання, нейтралізації чи знищення цілей, а також забезпечення міжсферного (мається на увазі між фізичними сферами) застосування комплексів зброї і техніки;
поглиблення різнорідного, міжвидового, міжвідомчого та коаліційного характеру застосування сил.
постійне підвищення залежності ефективності застосування сил від наслідків інформаційної боротьби та психологічних операцій;
перехід до впровадження концепції «роботизованих операцій», що ведуться бойовими системами, які утворюються з безпілотних літальних та безекіпажних підводних й надводних апаратів, що діють у розвідувально-ударних варіантах в єдиній мережі та можуть керуватися автоматизованими системами управління
(продовження)

Третє навчальне питання:
Призначення, завдання, сучасний стан та перспективи розвитку Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Призначення
Військово-Морських Сил Збройних Сил України
Військово-Морські Сили - вид Збройних Сил України, призначений для стримування агресії, захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення морської безпеки, економічного зростання і міжнародної стабільності, у взаємодії з національними силами оборони і безпеки, стратегічними партнерами, на морі та з морського напрямку.

Завдання ВМС в особливий період
захист судноплавства
захист державного кордону
охорона районів виробничої діяльності
сприяння військам, що діють у приморських районах
порушення морських комунікацій противника
висадка морських десантів та перевезення вантажів
морем
нанесеня ураження ударним та іншим силам противника у морі

Органи військового управління, частини, підрозділи:
органів військового управління – 3
військово-морських баз – 2
дивізіонів кораблів,
бригад (та їм рівних) – 8
дивізіонів катерів (суден),
окремих батальйонів (та їм рівних) – 18
надводні сили
морська авіація
морська піхота
берегові ракетно-артилерійські війська
підводні сили
Роди сил:
Роди військ:

Основні напрямки розвитку ВМС ЗС України
поповнення складу надводних сил за рахунок будівництва і закупівлі кораблів класу “корвет”, бойових катерів, суден забезпечення, модернізація деяких проектів кораблів, катерів і суден;
відновлення та підтримання технічної готовності наявного складу кораблів, катерів, літальних апаратів та іншого озброєння і військової техніки родів сил (військ) ВМС, продовження ресурсу боєприпасів, ракет, мінної та іншої зброї;
відновлення можливостей і розвиток системи управління за рахунок створення на базі існуючих пунктів управління системи об'єднаних командних пунктів ВМС, удосконалення системи висвітлення обстановки, зокрема, створення окремих елементів стаціонарної системи висвітлення підводної обстановки, автоматизованої системи управління силами (військами);
удосконалення і розвиток системи базування ВМС та оптимізації порядку підпорядкування баз озброєння, складів, дивізіонів суден забезпечення та ін.

Поповнення складу надводних сил:
прийнято до складу ВМС 6 броньованих артилерійських катерів типу “Гюрза - М” – 2016 р.;
завершення приймання до складу ВМС броньованих артилерійських катерів типу “Гюрза - М” та 2 десантних катерів типу “Кентавр” – 2019 р.;
початок будівництва ракетних катерів типу “Лань” – 2019 р.;
завершення будівництва головного корабля класу “корвет” проекту 58250 “Володимир Великий” – 2022 р.
Розробка сучасного ракетного озброєння
завершення дослідно-конструкторської роботи шифр “Нептун” (протикорабельний ракетний комплекс).
Основні заходи розвитку надводних сил
ВМС ЗС України

На публічному акціонерному товаристві “Завод “Ленінська кузня” (м. Київ) побудовано 2 та закладено ще 4 малих броньованих артилерійських катери проекту 58155 “Гюрза-М” для Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Підприємство-проектант:
“Дослідно-проектний центр кораблебудування”.
Планується до 2020 року збудувати 18 катерів.
Побудова нових бойових катерів
Основні ТТХ:
водотонажність – 51,1 тона;
довжина – 23 м; ширина – 4,8 м; осадка – 1 м;
швидкість – 25 вуз.;
дальність плавання – 700 миль;
автономність – 5 діб;
екіпаж – 5 осіб;
озброєння:
2 х БМ-5М.01 "Катран-М" (30мм АУ ЗТМ1; 30мм АГ;
7,62мм КТ; 2 ПТКР "Бар’єр");
ПЗРК.

Пасивний канал виявлення
- до 300 км
Гідроакустична
станція, що буксирується
- до 26 км
Гідроакустична
станція підкільна
- до 14 км
Канал взаємного обміну інформацією
- до 30 км
Артилерія 76 мм
- до 14 км
Зенітні ракети
- до 35 км
Протикорабельні
ракети - до 180 км
Артилерія 30 мм
- до 4 км
Хибна лазерна ціль
Активні перешкоди
Відволікаючі оптико-електронні і радіолокаційні цілі
ПКР по береговим цілям
- до 150 км
Оптико-електронний канал
- до 16 км
Активний канал 1 виявлення
- до 250 км
Активний канал 2 виявлення
- до 75 км
Потенційні бойові можливості багатоцільового корабля класу “корвет”
9 березня 2011 року Кабінетом Міністрів України затверджено Концепцію Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу "корвет“, яка передбачає будівництво чотирьох кораблів до 2021 року (16,22 млрд. гривень);
17 травня 2011 року на Чорноморському суднобудівному заводі за участі Президента України закладено головний корабель серії – "Володимир Великий" (заводський №01701).
Побудова нового багатоцільового корабля – корвета проекту 58250

ВИСНОВКИ
В умовах агресії РФ проти України особовий склад ВМС ЗС України намагався виконати поставлені завдання, зберегти ОВТ та вивести кораблі та техніку на континентальну частину України. Проте, значна частина особового складу зрадила військовому обов’язку, було втрачено інфраструктуру та значну частину ОВТ.
За 2014-2015 роки вдалося певною мірою відновити бойові можливості ВМС ЗС України, проте укомплектованість особовим складом є незадовільною, рішення, що приймаються з розвитку флоту є несистемними та не реалізуються своєчасно.
В умовах агресії противника визначено низку завдань ВМС. Основним є створення угруповання на Азовському морі та сприяння силам АТО.
Розвиток ВМС ЗС України повинен передбачати нарощування їх можливостей для гарантованого виконання визначених завдань у мирний час та в особливий період за ситуаціями застосування Збройних Сил.

Завдання на самостійну роботу:
1) законспектувати положення щодо призначення та завдань ВМС ЗС України (Доктрина ВМС ЗСУ);
2) повторити матеріал лекції;
3) підготувати доповіді та бути готовими до обговорення питань у ході семінару.