Будова Сонця та джерела його енергії презентация

Будова Сонця

Внутрішня будова Сонця
Всередині Сонця виокремлюють такі структурні шари:
ЯДРО — внутрішня частина, де відбуваються термоядерні реакції, простягається до 173 тис. км від центру;
а температура в центрі ядра — більше 14 млн К.

Внутрішня будова Сонця
Зона променистого переносу,
в якій перенесення енергії від центральної частини до верхніх шарів відбувається переважно шляхом випромінювання,
вона простягається від ядра
до 494 тис. км від центру;
Зміна температури у цій зоні становить
від 7 млн К у глибині
до 2 млн ​​К на поверхні .

Внутрішня будова Сонця
Конвективна зона,
в якій перенесення теплової
енергії відбувається переважно
шляхом конвекції, тобто
рухами розпеченого газу,
і яка простягається до видимої
поверхні Сонця.
Температура ~1 млн К до 4000 K

Зовнішні шари Сонця — це його атмосфера, яку умовно поділяють на три концентричні оболонки:
Фотосфера;
Хромосфера;
Сонячна корона.

Фотосфера
Світло Сонця, яке ми бачимо, виникає в його тонкому зовнішньому шарі – нижчому шарі сонячної атмосфери - який називається фотосферою. Товщина цього шару 0,001R = 700 км.
Уся фотосфера Сонця складається зі світлих зерняток, бульбашок -гранул.
Розміри гранул невеликі, 1000-2000 км, відстань між ними - 300-600 км.
На Сонці спостерігається одночасно близько мільйона гранул.
Кожна гранула існує декілька хвилин.
Температура із наближенням до зовнішнього краю фотосфери зменшується з 6600 К до 4400 К

Грануляція фотосфери

Хромосфера
Хромосферу видно тільки в моменти
повних сонячних затемнень.
Місяць повністю закриває фотосферу,
і хромосфера спалахує, як невелике
кільце яскраво-червоного кольору,
оточене перлинно-білою короною.
Розміри хромосфери 10-15 тисяч
кілометрів, а щільність речовини в
сотні тисяч разів менша, ніж у фотосфері.
Температура хромосфери збільшується з висотою від
4000 К до 100000 К
Зростання температури пояснюється дією магнітних полів і хвиль, проникаючих в хромосферу із зони конвективних рухів.

Сонячна корона
Найрозрідженіша і
найгарячіша частина
сонячної атмосфери –
корона – верхній шар
сонячної атмосфери.
Вона простежується від сонячного диску до
відстаней в десятки сонячних радіусів, поступово переходячи у космічний простір.
Середня корональна температура становить
від 1 до 2 млн К, а максимальна, в окремих
ділянках, — до 20 млн К.
Спостерігати корону можна під час сонячних затемнень.

Хромосфера при сонячному затемнені

Корона Сонця

Джерело енергії Сонця-
термоядерний синтез

Токамак- пристрій для керованого термоядерного синтезу