Содержание
- 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В МІКРОБІОЛОГІЇ Бактеріоскопічний Бактеріологічний Серологічний Біологічний Алергічний Експрес-діагностика
- 3. Neisseria meningitidis Бактеріоскопічний метод
- 4. Neisseria meningitidis Бактеріоскопічний метод
- 5. Neisseria gonorrhoeae Бактеріоскопічний метод
- 6. Бактеріоскопічний метод
- 7. БАКТЕРІОСКОПІЧНИЙ МЕТОД Yersinia pestis
- 8. Bacillus anthracis Бактеріоскопічний метод
- 9. Mycobacterium tuberculosis Бактеріоскопічний метод
- 10. Бактеріоскопічний метод Streptococcus pneumoniae
- 11. Бактеріоскопічний метод Clostridium pneumoniae
- 12. Cхема виділення чистої культури Бактеріологічний метод
- 13. Neisseria meningitidis Бактеріологічний метод
- 14. Спиномозкова рідина
- 15. Реакція аглютинації Серологічний метод
- 16. Реакція аглютинації Серологічний метод
- 17. Реакція аглютинації Серологічний метод
- 18. РНГА Серологічний метод
- 19. Реакція кільцепреципітації Серологічний метод
- 20. Реакція імунодифузії за Ухтерлоні Серологічний метод
- 21. Реакція преципітації за Манчіні Серологічний метод
- 22. Реакція з’вязування комплементу Серологічний метод
- 23. ІФА Серологічний метод
- 24. СЕРОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ІФА
- 25. Туберкульоз у гвінейських свинок Туберкульоз у кроликів Біологічний метод
- 26. Проба Манту Алергічний метод
- 27. РІФ Експрес-діагностика
- 28. Клінічна мікробіологія – розділ медичної мікробіології, який вивчає мікробні захворювання в соматичних відділеннях усіх клінічних спеціальностей.
- 29. Особливості гнійно-септичних захворювань у нефінфекційній клініці – поліетіологічниість, неспецифічність клінічних проявів – визначають провідну роль мікробіологічних
- 30. Належність умовно-патогенних бактерій до природної флори організму людини створює ряд труднощів при оцінці їх етіологічної значущості.
- 31. Виділена чиста культура умовно-патогенних мікрооррганізмів вважається збудником хвороби при наявності таких показників: - культура присутня в
- 32. При збиранні матеріалу необхідно дотримуватись певних правил: - брати матеріал до початку антибактеріальної терапії або через
- 33. - матеріал збирають у стерильний посуд; клінічні зразки для культивування анаеробів слід транспортувати в лабораторію, максимально
- 34. - виділення вірусів, рикетсій, хламідій проводять у спеціалізованих лабораторіях; У такі лабораторії матеріал направляють у добре
- 35. Дослідження крові
- 36. Патогенез токсичного шоку
- 37. Якщо через 10 днів після посіву крові росту мікроорганізмів на живильних середовищах не знайдено, аналіз крові
- 38. Дослідження сечі Етіологія уретритів
- 39. Етіологія інфекцій сечовивідних шляхів
- 40. Патогенез уражень
- 41. Посів сечі за методом Голда
- 42. Оцінка результатів. Основне завдання при інтерпретації отриманих даних полягає в доказі етіологічної ролі мікроорганізмів, виділених з
- 43. Дослідження цереброспінальної рідини Етіологія менінгітів
- 44. Схема дослідження при інфекційних ураженнях нервової системи
- 45. Верхні дихальні шляхи
- 47. Схема дослідженя матеріалу із дихальної системи
- 48. Розповсюдження інфекцій шкіри
- 49. Критерії кількісної оцінки мікробного росту при прямому штриховому посіві тампоном ранового вмісту на 1/2 чашки Петрі
- 50. Виділення жіночих статевих органів Етіологія вагінітів Етіологія цервіцитів
- 51. Схема бактеріологічного дослідження виділень із статевих органів
- 52. Шлунково-кищковий тракт Кількісний склад мікрофлори шлунково-кишкового тракту
- 53. Концентрація бактерій у різних відділах травного тракту
- 54. Основні групи бактерій, які колонізують товсту кишку здорової людини
- 56. Скачать презентацию