Радіобіологічні та радіоекологічні аспекти проблем молочного скотарства на забрудненій радіонуклідами території презентация

Мета досліджень
Вивчення впливу радіоактивних випадінь після аварії на ЧАЕС на організм великої рогатої худоби в ранній період після аварії. Визначення основних радіаційних факторів, що впливають на радіологічну якість тваринницької продукції. Розробка пропозицій щодо господарського використання великої рогатої худоби при ураженні ізотопами йоду та покращення якості продукції тваринництва при надходженні в організм великої рогатої худоби радіоактивного цезію.

Основні завдання
Ретроспективна оцінка забруднення сільськогосподарських угідь радіоактивними ізотопами йоду.
Вплив екологічних чинників зони радіоактивного забруднення території України на клінічний стан великої рогатої худоби і формування патологічних змін в організмі.
Дослідження метаболізму радіоактивного йоду в організмі великої рогатої худоби й забруднення продукції тваринництва (молока).

Основні завдання
4. Вивчення впливу радіоактивного йоду на організм сільськогосподарських тварин і оцінка значущості ураження щитовидної залози для подальшого господарського використання тварин.
5. Розробка пропозицій щодо господарського використання тварин уражених радіоактивним йодом
6. Розробка заходів щодо зниження збитку в молочному скотарстві в ранній період після великих ядерних аварій.

Наукова новизна одержаних результатів
Виконаний комплекс експериментальних і теоретичних досліджень дозволив уперше провести систематизацію, виявити й оцінити основні фактори, що визначають формування патологічних змін в організмі сільськогосподарських тварин при ураженні радіоактивним йодом, а саме:
вплив екологічної ситуації на території, забрудненої радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС, у наявних змінах фізіологічних параметрах тварин;
істотно більше високу критичність пасовищного тваринництва при формуванні радіаційної патології на забрудненої радіонуклідами території.
необхідність комплексного підходу до оцінки біологічних ефектів при впливі радіаційного фактору внаслідок випадів продуктів ядерного поділу на великі сільськогосподарські території.

Наукова новизна одержаних результатів
Уперше у виробничих умовах кількісно оцінені параметри нагромадження й виведення радіоактивного йоду з організму великої рогатої худоби в умовах ендемічної зони українського полісся.
Уперше у виробничих умовах виявлені зміни у фізіологічному статусі великої рогатої худоби різного віку й фізіологічного періоду, що утримуються на забрудненій радіонуклідами території за умов впливу різних доз радіоактивного йоду.
Визначено строки й напрямки господарського використання різних вікових груп великої рогатої худоби при ураженні радіоактивним йодом у перші місяці після ядерних аварій.

АКТУАЛЬНІСТЬ
Обумовлена відсутністю повних й узагальнених даних про можливі наслідки впливу радіоактивного йоду на організм великої рогатої худоби після Чорнобильської радіаційної катастрофи. Відповідно, були допущені прорахунки в оцінці біологічних ефектів від впливу радіоактивного йоду і сотні тисяч голів худоби (більше 100 тис. в Україні та 300тис. в Білорусії) були забиті й тим самим була створена нова проблема - утилізації забрудненого радіонуклідами м'яса, що вирішувалася в продовж 10 років після аварії – прямі втрати > 1 млрд. грн..

АКТУАЛЬНІСТЬ
За існуючих на той час критеріїв прийняття рішень з радіаційної безпеки вважалося, що найбільш екстрених заходів потребує захист населення від небезпеки, що пов’язана із періодом проходження радіоактивної хмари аварійного викиду: інгаляційна небезпека і небезпека зовнішнього опромінення.
«Менш критичними вважалися заходи щодо запобігання забруднення молока і вживання його з їжею» Цитата з доповіді урядової комісії в МАГАТЕ, червень 1986р .

АКТУАЛЬНІСТЬ

Дані щодо напрацювання радіонуклідів у 4-му блоці Чорнобильського реактора і їх викиду під час аварії за межі промплощадки ЧАЕС (на 06.05.86 р.)

Матеріали і методики дослідження
Клінічні методи.
При оцінці клінічного стану тварин, що перебували на території забрудненій радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС, проводили наступні дослідження:
Оцінка загального стану на основі візуальних спостережень
Вимірювання температури тіла, пульсу, частоти дихання
Аускультації серця і легень
Перкусії меж печінки

Матеріали і методики дослідження
Гематологічні методи. Протягом періоду спостереження за тваринами, періодично у венозної крові тварин визначали:
кількість лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, гемоглобіну, гематокрит.
У мазках крові визначали відсотковий склад окремих видів білих кров'яних клітин і їхні якісно-структурні зміни
Імунологічні дослідження. При оцінці імунного статусу тварин проводили дослідження із визначенням:
Гама - глобуліни методом цинк сульфатного тесту по Кункелу
Т-лімфоцити – методом спонтанного розеткоутворення
В-лімфоцити – методом прямої люмінесценції із застосуванням сироваток проти гама глобулінів
Для оцінки гормонального статусу тварин у сироватці і плазмі крові методом раді імунного аналізу визначали концентрації – інсуліну(РІО ІНС-ПГ- 125I), кортизолу (СТЕРОН – К- 125I), тироксину (РІО-Ти-Пг), трийодтиронину ( РІО-Т3-Пг), прогестерону (СТЕРОН – Т- 125I).

Біохімічні дослідження
Для біохімічних досліджень використовували гепаринозовану плазму крові, що зберігалася у рідкому азоті.
Активність глутатіонпероксдази (ГПО) визначали за методом Paglia – що виражали числом мкмолів SH-груп, визначених за реакцією із 5,5 дітіобіс –1Nсульфокислотой Ellman, окислених за 1хв..
Концентрацію гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) визначали в гептановом екстракте за методикою, що описана Гавріловим і Мишорудною. Результат виражали у відносних одиницях, що розраховани за формулою А =20×Е233.
Вміст церулоплазміну визначали за методом Равіна, мг%;
Активність амілази в плазмі визначали за методом Сміта і Роя в модифікації Рижкова, мг/мл.
Вміст загального холестерину визначали за методам Ілька.
Активність АЛТ і АСТ визначали за методом Рейтмана і Френкелі за допомогою наборів, що розроблені Методичним центром по лабораторним справам. Активність трансфераз виражали у мкмолях ПВК, амінованої за 1 год в 1 мл плазми.
Вміст сіалових кислот визначали за методом Гесса.
Вміст білку визначали за методом Лоурі і виражали у мг/мл.
Статистичний аналіз проводили методами варіаційної статистики.

Радіометричні дослідження:
Вимірювання гама – фону проводили за допомогою СРП-68, ДП-5, ДКС-03, ДКС-04
Сумарну радіоактивність визначали на установках ДП-100
Спектрометрічні дослідження проводили на приладах «Нокія», «ОРТЕК»
Оцінку поглинутих доз на організм великої рогатої худоби дослідних груп проводили разом із співробітниками ВНДІСГРЕ І.О.Сарапульцевим та Є.В.Спіриним за даними інституту УкрНДІСГР

Ретроспективна оцінка забруднення сільськогосподарських угідь радіоактивними ізотопами йоду.
Кількість населених пунктів:
Чорнобильський р-н – 58 н.п.
Поліський район – 43 н.п.
Лугінський р-н– 49 н.п.
Народичський р-н – 76 н.п.
Овручський р-н – 153 н.п.
Коростенський р-н – 100 н.п.

Джерела даних(активність137Cs)
Дозиметрична паспортизація населених пунктів (2005)

Підстави для ретроспективної оцінки забруднення території ізотопами йоду (131I).
,
,

Максимальні рівні забруднення пасовищної трави 131I у н.п. Чорнобильського району у травні місяці

Максимальні рівні забруднення пасовищної трави 131I у н.п. Чорнобильського району у червні місяці

Максимальні рівні забруднення пасовищної трави 131I у н.п. Поліського району у травні місяці

Максимальні рівні забруднення пасовищної трави 131I у н.п. Поліського району у червні місяці

Максимальні рівні забруднення молока корів131I у н.п. Поліського району у травні місяці

Максимальні рівні забруднення молока корів131I у н.п. Поліського району у червні місяці

Вплив екологічних чинників зони радіоактивного забруднення території України на клінічний стан великої рогатої худоби і формування патологічних змін в організмі.
Територія радіоактивного забруднення Українського Полісся відноситься до ендемічної за біогенними мікроелементами зони, збідненої головним чином на йод, цинк і кобальт.
Дефіцит вищевказаних елементів формує клінічну картину фізіологічного стану у сільськогосподарських тварин, переважно у великої рогатої худоби, що характерна для йод дефіцитної патології.

Схема розташування дослідних груп великої рогатої худоби у виробничих умовах

Вміст деяких макро і мікроелементів у ґрунтах, раціоні і організмі корів у дослідному господарстві УкрНДІСГР.

Схема формування дослідних груп великої рогатої худоби

Клініко-фізіологічні параметри стану здоров’я корів, що знаходилися у різних умовах опромінення

Показники неблагополучного стану великої рогатої худоби після впливу інкорпорованих радіонуклідів йоду та впливу екологічних умов

Вплив екологічних чинників на клінічний стан тварин

Клінічний стан тварини після ураження 131I, доза на ЩЗ 750 -1000Гр

Схема формування дослідних груп великої рогатої худоби

Схема формування дослідних груп великої рогатої худоби

Умови утримання тварин з 26.04.1986р по 01.05.90 рік

Поглинуті дози зовнішнього гама-опромінення корів у різних умовах утримання

Сумарна поглинута доза в організмі корів за період
з 1986 по 1990рр.

Вплив радіоекологічних умов (у т.ч.131I) на господарськи ознаки корів
1. Збереження молочної продуктивності на рівні середньої продуктивності по господарству – 2800 кг молока за рік, а через 2 роки до 3 500 кг/рік;
2. Збереження відтворювальних функцій організму корів - отримання здорового приплоду 88-92 теля від 100корів.

Дослідження метаболізму радіоактивного йоду в організмі великої рогатої худоби та біологічна дія різних доз радіоактивного йоду

Динаміка накопичення і виведення радіоактивного йоду із крові телят за моделлю нормованих експериментальних даних (Доза на ЩЗ 750Гр)

Динаміка питомої активності 131I в крові телят після багатократного перорального надходження (Доза на ЩЗ 750Гр)

Динаміка маси тіла телят після перорального надходження 131І на протязі 6 діб (Доза – 750Гр)

Динаміка лейкоцитів у венозній крові телят після перорального надходження 131І на протязі 6 діб (Доза на ЩЖ- 750Гр)

Динаміка лейкоцитів у венозній крові телят, що вижили і загинули після перорального надходження (24 мКі) 131І на протязі 6 діб (Доза на ЩЖ- 1000Гр)

Динаміка тироксину у крові тварин, що отримали дозу від 131I – 750-1000Гр на ЩЗ

Вплив 131I на господарськи ознаки (доза 750 Гр)
При дозах опромінення ЩЗ телят спостерігали:
Загибель 50% популяції через 6-8місяців після початку надходження 131I;
Відставання у розвитку і прирості маси тіла;
Інфальтильність у статевому розвитку

Інфальтильнісьть

Гістологічна структура щитоподібної залози тварин у віці 3-х років, що отримали дозу від 131I - 100кРад (Папілярні вирости, заростання порожнини фолікулів сполученою тканиною, (750Гр/ЩЗ), × 7400 )

Гістологічна структура щитоподібної залози тварин у віці 3-х років, що отримали дозу від 131I - 100кРад (Окремі фолікули і папілярні вирости у цістах, що розташовані у товщі сполученої і жирової тканині, (100кРад/щз), × 7400)

Динаміка потужності експозиційної дози в області ЩЗ телят першої групи (4 Гр)

Динаміка потужності експозиційної дози в області ЩЗ телят першої групи (40мКі)

Динаміка потужності експозиційної дози в області ЩЗ телят 3-ої групи (100Гр)

Вплив 131I на господарськи ознаки у дозах 4-100 Гр на ЩЗ
Відсутня загибель тварин у діапазоні доз, що вивчали;
Збереження на задовільному рівні фізіологічного стану;
Динаміка приросту маси тіла не відрізнялася від контрольних тварин;
Затримка статєвої зрілості у тварин 3-ої групи на 6-8 місяців.

Динаміка формування доз опромінення 131I щитоподібної залози корів.

Значення tmax в молоці по 3 групах корів, що перорально отримали однократно різну кількість 131І.

Параметри оцінки моделі накопичення 131І і його виведення із молока корів після одноразового надходження.

Радіоекологічні аспекти радіаційних аварій

Недооцінка ролі сільськогосподарського виробництва у радіаційної безпеки населення
- Цілеспрямовані моніторингові дослідження розпочалися у 1988 році – 3 роки втрачено.
- Через 10 років після аварії на ЧАЕС міжнародна наукова спільнота визнала, що основні наслідки радіаційної аварії є у аграрному виробництві.

Висновки
Територія радіоактивного забруднення Українського Полісся відноситься до ендемічної за біогенними мікроелементами зони, збідненої головним чином на йод, цинк і кобальт.
Дефіцит вищевказаних елементів формує клінічну картину фізіологічного стану у сільськогосподарських тварин, переважно у великої рогатої худоби, що характерна для йод дефіцитної патології.
Основною клінічною картиною є: низькорослість, низька маса, низька продуктивність, характерні зміни у волосяному покриві – кучерявість, велика довжина волосся, складчастість шкіри, брадикардія, гіпотонія рубця, порушення відтворювальних функцій, порушення еритро і лейкопоезу.

Висновки
На ранній фазі розвитку аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році 131I був основним джерелом внутрішньої дози опромінення щитоподібної залози тварин завдяки радіоактивному забрудненню пасовищної трави.
Найбільші рівні радіоактивного забруднення 131I відмічали у ближній до ЧАЕС зоні у Чорнобильському, Поліському, Іванківському районах Київської області та Народичському, Корстенському і Лугінському районах Житомирської області, де його вміст у ґрунті сягав 37 МБк/м2 і більше. Побудовані карти щільності забруднення грунту, рослинності і молока корів 131I.
В експериментальних умовах на телятах доведено, що при дозах 750-1000Гр на ЩЖ, сформованих 131I спостерігається загибель 50% тварин через 6-8 місяців після ураження. Основною причиною загибелі є хронічні патологічні процеси у гемопоетичній системі, гіпотонія та атонія передшлунків ШКТ, порушення рухомого апарату (артрити, артрози).

Висновки
У тварин, що вижили після опромінення ЩЗ в дозах 750-1000Гр на ЩЖ, сформованих 131I спостерігається

Список праць за темою дисертації
РАДІОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
Влияние радиоактивных факторов аварийного выброса ЧАЭС на клинико-физиологическое состояние с-х животных// Мат. 3-ей Всес.конф. по с-х радиологии. Тез. докл., Обнинск, 1990. Т.-2. С. 113-114
Оценка напряженности противосибиреязвенного иммунитета у овец, длительно содержащихся на загрязненной РВ территории// Мат. Всес. Конф.
« Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2. С. 68-69
Изменение концентрации тиреоидных гормонов в крови коров и телят на загрязненной РВ территории.// Мат. Всес. Конф. «Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2. С. 69-70
Антиокислительный статус КРС, содержащегося на территории, загрязненной РВ вследствие аварии на ЧАЭС// Мат. Всес. Конф. «Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2. С. 70-72
6. Влияние хронического ионизирующего излучения малой интенсивности на антиокислительний статус КРС// Мат. Всес. Конф. « Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2, с. 73-75;
7. Влияние радиоактивного йода на физиологическое состояние телят/ Мат.Конф. СНГ «Актуальные проблемы влияния ионизирующего излучения на репродуктивную функцию», Обнинск, 1992. С. 34 -3
8. Влияние добавок микроэлементов на некоторые показатели обмена веществ и продуктивность КРС на территории с повышенным уровнем радиоактивного загрязнения/
Мат. Всес. Конф. « Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2.С. 68-69/ Асташева Н.П.,Дрозденко В.П., Иванова Т.Н.
9. Биологические изменения в семенниках быков, длительно содержащихся на территории, загрязненной радионуклидами.// Мат. Всес. Конф. «Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991., т.2.С. 69-75/ Асташева Н.П., Яцута Л.В.
10. Динамика изменений некоторых сторон обмена у растущих телок при поступлении в их организм радиоактивного йода -131// В сб.научн. трудов «Проблеми сельскохозяйственной радиологии», Киев, 1993, вып.3. С. 154-164/ Асташева Н.П., Дрозденко В.П.,Зигаренко В.Н., Иванова Т.Н
11. Особенности сезонных изменений состояния обмена веществ у крупного рогатого скота, содержащегося на территории, загрязненной радионуклидами// В сб.научн. трудов «Проблеми сельскохозяйственной радиологии», Киев, 1993, вып.3. С. 164-171/ Асташева Н.П., Дрозденко В.П
12. Действие дилудина на организм коров в условиях радиоактивного загрязнения территории// В сб.научн. трудов «Проблеми сельскохозяйственной радиологии», Киев, 1993, в.3, с. 171-180 Дрозденко В.П.
13. Modification of Ca2+ metabolism in the blood cells of cattle with radiation-induced thyroid disorder after the Chernobyl nuclear power plant accident// Radiatsionnaia biologiia, radioecologiia / Rossiiskaia akademiia nauk,1993(Skopus) Shevchenko, A.S., Kobialko, V.O., Shevchenko, T.S., (...), Astasheva, N.P., Aleksakhin, R.M.
14 Evaluation of hormonal status indicators and adenylate cyclase activity in animals in the follow-up of the Chernobyl AES accident// Radiatsionnaia biologiia, radioecologiia / Rossiiskaia akademiia nauk2(Skopus) Shevchenko, A.S., Averin, V.S., Konopleva, I.V.,(...), Kobialko, V.O., Lazarev, N.M
15. Assessment of hormonal status and adenylate cyclase activity in animals after the Chernobyl accident // Izvestiya Akademii Nauk. Energetika (Skopus) Shevchenko, A.S., Averin, V.S., Konopleva, I.V.,(...), Kobialko, V.O., Lazarev, N.M
16. Патоморфологічні дослідження деяких органів внутрішньої секреції тварин в господарствах з різним радіаційним навантаженням// В сб.научн. трудов «Проблеми сельскохозяйственной радиологии», Киев, 1996, вып.4. С. 219-234 Яцута Л.В.,Судаков М.О.,Береза В.І.
17. Влияние радиологической ситуации в 5-км зоне ЧАЭС на некоторые параметры биохимического статуса коров/ В сб.научн. трудов «Проблеми сельскохозяйственной радиологии», Киев, 1996, вып.4. С.. 234 – 238/ Дрозденко В.П., Гащак С.П
18. The removal of radionuclides from foodstuffs during treatment and culinary processing// The radiological consequences of the Chernobyl accidentm, Minsk, Belarus, 1996, EUR.C.189-193/ Long S., Perepelyatnikova L., Ivanova T.
19. Radiological aspects of radiosorbents application and their place in the system of countermeasures on the contaminated territory of Ukraine// The radiological consequences of the Chernobyl accidentm, Minsk, Belarus, 1996, EUR 16544EN, 229-235/ Bogdanov G,Prister B.
20. Clinical state, reproductive and productive indices of cattle in the closest zone of Chernobyl NPP.//
In: International conference ‘One decade after Chernobyl: Summing up the consequences of the accident IAEA.- Austria Center Vienna, 8-12 April 1996.- CN-63/297./ Arkhipov N.P., Burov N.I., Gaschak S.P., Kurman A.F., Lasarev N.M., Panchenko N.A..-
21.- Behavior of fuel particles in cows organism after the peroral including. // Radiation biology and radioecology.-1997.-v.37, N. 5.-p. 804-811(Skopus) /Kashparov V. , Yoshenko В.
23. Формирование дозы облучения щитовидной железы телят при поступлении 131I с кормом. //
Доклады Российской академии сельскохозяйственных наук, 2004, №4.С. 54-55.(фахове видання) Спирин Е.В., Сарапульцев И.А
РАДІОЕКОЛОГІЯ
22. Радіоекологічна ситуація в зоні розведення худоби// Журн. «Тваринництво України»,1997- 4, видав. «Нива/ Прістер Б.С.,Романов Л.М.
.
23. The transfer of 137Сs and 90Sr to dairy cattle fed fresh herbage collected 3.5 km from the Chernobyl nuclear power plant// J. Environmental Radioactivity, vol. 47, Issue 2, January 2000, pages 157-170(Skopus) / Beresford N., Gashcak S, Arkhipov A.,
24. Проблеми сільськогосподарської радіології через 15 років після аварії на ЧАЕС// Науковий вісник НАУ, 2001, вип. 45.- С. 5-13 (фахове видання) Прістер Б.С.,Перепелятникова Л.В.,Кашпаров В.О
26. Реабілітація сільськогосподарських територій, забруднених при аварії на ЧАЕС// Вісник аграрної науки – спец.вип. Київ, квітень 2001р, С.. 69-78.(фахове видання) Прістер Б.С., Кашпаров В.О.
27. “Перехід радіонуклідів (137Cs і 90Sr) в продукти харчування при технологічній переробці молока та м’яса”// Вісник аграрної науки -, спец. вип. Київ, квітень 2001р, С. 90 – 96./
28. Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях Лісостепу України.// Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України. – К.: “Алефа”. – 2003. – Т. 1., 747с/ Гудков І.М.
29. Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии в Украине на современном этапе// Агроекологічний журнал, №3, 2005.- С. 31-41(фахове видання)/ Кашпаров В.О., Поліщук С.В
30. Радиологические проблемы в сельскохозяйственном производстве Украины после Чернобыльской катастрофы// Радиоактивность после ядерных взрывов и аварий. Труды Международной конференции, Москва, 5-6 декабря 2005 г. Под ред. Ю.А. Израэля. СП: Гидрометеоиздат, 2006, том №3. С.12-18/ Кашпаров В.А., Полищук С.В.
31 Эффективность применения контрмер в критичных населенных пунктах Украины после аварии на ЧАЕС.// Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві – 20 років після аварії на ЧАЄС, 18-20 травня 2006, Житомир, С, 135-144/ Кашпаров В.О., Перевозников О.Н
32. Розподіл забруднення 137Cs молока корів у населених пунктах Рівненській області у залежності від луків і пасовищ// Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві – 20 років після аварії на ЧАЄС, 18-20 травня 2006, Житомир С.154-159/ Кашпаров В.О., Хомутінін Ю.В., Лундін С.М, та інш. , всього 5 осіб

5.Испытание иммуномодулирующих свойств Т-активина на живлтніх, содержащихся на загрязненной РВ в результате аварії на ЧАЄС// Мат. Всес. Конф. « Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2. С. 72-73
6. Влияние хронического ионизирующего излучения малой интенсивности на антиокислительний статус КРС// Мат. Всес. Конф. « Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2, с. 73-75;
7. Влияние радиоактивного йода на физиологическое состояние телят/ Мат.Конф. СНГ «Актуальные проблемы влияния ионизирующего излучения на репродуктивную функцию», Обнинск, 1992. С. 34 -3
8. Влияние добавок микроэлементов на некоторые показатели обмена веществ и продуктивность КРС на территории с повышенным уровнем радиоактивного загрязнения/
Мат. Всес. Конф. « Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2.С. 68-69/ Асташева Н.П.,Дрозденко В.П., Иванова Т.Н.

9. Биологические изменения в семенниках быков, длительно содержащихся на территории, загрязненной радионуклидами.// Мат. Всес. Конф. «Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991., т.2.С. 69-75/ Асташева Н.П., Яцута Л.В.
10. Динамика изменений некоторых сторон обмена у растущих телок при поступлении в их организм радиоактивного йода -131// В сб.научн. трудов «Проблеми сельскохозяйственной радиологии», Киев, 1993, вып.3. С. 154-164/ Асташева Н.П., Дрозденко В.П.,Зигаренко В.Н., Иванова Т.Н
11. Особенности сезонных изменений состояния обмена веществ у крупного рогатого скота, содержащегося на территории, загрязненной радионуклидами// В сб.научн. трудов «Проблеми сельскохозяйственной радиологии», Киев, 1993, вып.3. С. 164-171/ Асташева Н.П., Дрозденко В.П