Слайд 2
![Основні питання споживача Що купити? Скільки коштує? Чи вистачить коштів для здійснення покупки?](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-1.jpg)
Основні питання споживача
Що купити?
Скільки коштує?
Чи вистачить коштів для здійснення покупки?
Слайд 3
![Підходи до вивчення поведінки споживача Кардиналістський підхід Ординалістський підхід Аналіз](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-2.jpg)
Підходи до вивчення поведінки споживача
Кардиналістський підхід
Ординалістський підхід
Аналіз поведінки на основі «ефекту
доходу» і «ефекту заміщення»
Слайд 4
![Економічні потреби](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-3.jpg)
Слайд 5
![А́брахам Масло́у (Abraham Maslow) 1 квітня 1908 – 8 червня](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-4.jpg)
А́брахам Масло́у (Abraham Maslow)
1 квітня 1908 – 8 червня 1970, Нью-Йорк
Американський
психолог, засновник гуманістичної психології.
Його теорія потреб знайшла широке застосування в економіці, займаючи важливе місце в побудові теорії мотивації і поведінки споживача.
Слайд 6
![Класифікація потреб за А. Маслоу](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-5.jpg)
Класифікація потреб за А. Маслоу
Слайд 7
![Студентська столова](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-6.jpg)
Слайд 8
![Представники кардиналістського підходу Карл Менгер (1840-1921) Ейген фон Бем-Баверк (1851-1914) Герман Генрих Госсен (1810-1858)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-7.jpg)
Представники кардиналістського підходу
Карл Менгер
(1840-1921)
Ейген фон Бем-Баверк
(1851-1914)
Герман Генрих Госсен
(1810-1858)
Слайд 9
![Кардиналістський підхід Корисність – це задоволення, яке одержує людина при](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-8.jpg)
Кардиналістський підхід
Корисність – це задоволення, яке одержує людина при споживанні блага;
Ютиль
– одиниця виміру корисності блага;
Споживач, максимізуючи корисність, обирає товари з найбільшим числом ютилів.
Слайд 10
![Гранична корисність](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-9.jpg)
Слайд 11
![Загальна корисність](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-10.jpg)
Слайд 12
![Корисність Загальна корисність (Total utility, TU) – це сукупна корисність](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-11.jpg)
Корисність
Загальна корисність (Total utility, TU) – це сукупна корисність від всієї
кількості спожитого блага (Q).
Гранична корисність (Marginal utility, MU) – це приріст загальної корисності при споживанні додаткової одиниці блага:
Слайд 13
![Закони Госсена Перший закон: у міру зростання кількості спожитого товару,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-12.jpg)
Закони Госсена
Перший закон: у міру зростання кількості спожитого товару, гранична корисність
кожної додаткової одиниці зменшується.
Другий закон: при споживанні декількох товарів (А, В…, N) загальний рівень корисності від їх споживання буде максимальним, при рівності їх граничних корисностей.
Умова рівноваги споживача в кардиналістській концепції
Слайд 14
![Представники ординалістського підходу Джон Річард Хікс (1904-1989) Євген Євгенович Слуцький (1880-1948) Рой Джордж Дуглас Аллен (1906-1983)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-13.jpg)
Представники ординалістського підходу
Джон Річард Хікс
(1904-1989)
Євген Євгенович
Слуцький
(1880-1948)
Рой Джордж Дуглас Аллен
(1906-1983)
Слайд 15
![Аксіоми ординалістського підходу Множинність видів споживання. Кожен індивід бажає споживати](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-14.jpg)
Аксіоми ординалістського підходу
Множинність видів споживання. Кожен індивід бажає споживати безліч різноманітних
індивідуальних благ.
Порівнянність наборів товарів. Кожен набір товарів А, В, ..., N може бути порівняний споживачем. Якщо набір А кращий, ніж набір В, то це позначається знаком «>»: А > В, якщо набори байдужі «~»: А ~ В, – це означає споживчу рівноцінність наборів.
Транзитивність. Відображає послідовність споживчих переваг набору товарів. Якщо: А > В, а В >С, то А > С або: А ~ В, а В ~ С, то А ~ С або: А > В і В ~ С, то А > С.
Субституція. Споживач згоден відмовитися від невеликої кількості блага А, якщо йому запропонують більшу кількість блага субститута.
Ненасиченості. Якщо, А = В, то це означає рівну кількість одиниць товарів, що входять в набори А і В, але, якщо в набір А входить на одну одиницю товару більше, то він для споживача стає привабливішим, ніж В.
Спадна гранична корисність. Гранична корисність якого-небудь блага залежить від його загальної кількості, яку має в своєму розпорядженні даний споживач.
Слайд 16
![Вибір між кавою та тістечками A B](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-15.jpg)
Вибір між кавою та тістечками
A
B
Слайд 17
![Крива байдужості Крива байдужості (indifference curve) – графік, на якому](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-16.jpg)
Крива байдужості
Крива байдужості (indifference curve) – графік, на якому
представлені різні комбінації
двох економічних благ, що
мають однакову корисність для споживача.
Слайд 18
![Гранична норма заміщення Гранична норма заміщення (marginal rate of substitution](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-17.jpg)
Гранична норма заміщення
Гранична норма заміщення (marginal rate of substitution – MRS)
– кількість, на яку споживання одного з двох благ повинно бути змінене, щоб цілком компенсувати споживачу зміну споживання іншого блага на одну додаткову одиницю.
або, якщо знаходиться гранична норма заміщення в
точці кривої байдужості
Слайд 19
![Бюджетна лінія](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-18.jpg)
Слайд 20
![Бюджетна лінія Бюджетна лінія (budget line) – графік, на якому](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-19.jpg)
Бюджетна лінія
Бюджетна лінія (budget line) – графік, на якому представлені комбінації
двох економічних благ, які можна придбати за певну суму грошей.
де І – доход споживача,
Х та Y – товари на які витрачається цей доход;
РХ – ціна блага X;
РY – ціна блага Y.
Слайд 21
![Бюджетні обмеження споживача Існує повна визначеність споживача щодо цін. Сталість](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-20.jpg)
Бюджетні обмеження споживача
Існує повна визначеність споживача щодо цін.
Сталість цін.
Сума витрат на
всі товари не перевищує доход споживача (I).
Бюджетна лінія перетинає вісь координат У в точці I/Py, вісь координат Х в точці I/Рх.
Бюджетна лінія відображає безліч товарів X і Y, які входять в набори товарів споживача за умови, що дохід використовується повністю.
Слайд 22
![Зсув бюджетної лінії при зміні ціни одного товару](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-21.jpg)
Зсув бюджетної лінії при зміні ціни одного товару
Слайд 23
![Зсув бюджетної лінії при зміні доходів](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-22.jpg)
Зсув бюджетної лінії при зміні доходів
Слайд 24
![Рівновага споживача E](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-23.jpg)
Слайд 25
![Умова рівноваги споживача](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/141394/slide-24.jpg)
Умова рівноваги споживача