Слайд 2
![План лекції Особливе місце німецької класичної філософії у розвитку новоєвропейської](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-1.jpg)
План лекції
Особливе місце німецької класичної філософії у розвитку новоєвропейської філософії.
Іммануїл Кант
як засновник німецької класичної філософії.
Розвиток німецької філософії у посткантіанську епоху (Й.-Г. Фіхте, Ф.В.Й. Шеллінг).
Діалектична філософія Г. Гегеля. Антропологічний принцип філософії Л. Фейєрбаха.
Слайд 3
![Причини виділення німецької класичної філософії у новоєвропейській філософії](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-2.jpg)
Причини виділення німецької класичної філософії у новоєвропейській філософії
Слайд 4
![Ідейні надбання філософії та науки сформульовані німецькою класичною філософією](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-3.jpg)
Ідейні надбання філософії та науки сформульовані німецькою класичною філософією
Слайд 5
![Іммануїл Кант (1724 – 1804) Три етапи творчості І. Канта Докритичний Критичний Антропологічний](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-4.jpg)
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Три етапи творчості І. Канта
Докритичний
Критичний
Антропологічний
Слайд 6
![Докритичний період Формулювання ідеї про походження Сонячної системи](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-5.jpg)
Докритичний період
Формулювання ідеї про походження Сонячної системи
Слайд 7
![Критичний період чуттєві та раціональні уявлення (споглядання та поняття) контролюють одне одного і забезпечують гарантію істини](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-6.jpg)
Критичний період
чуттєві та раціональні уявлення (споглядання та поняття) контролюють одне
одного і забезпечують гарантію істини
Слайд 8
![Антропологічний період](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-7.jpg)
Слайд 9
![Йоган Готліб Фіхте (1762-1814) Відкидав введене Кантом поняття «річ-в-собі», називаючи](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-8.jpg)
Йоган Готліб Фіхте (1762-1814)
Відкидав введене Кантом поняття «річ-в-собі», називаючи його зайвим,
бо не слід вести мову про те, що перебуває за межами досяжності людиною;
Речі є уявленнями, а уявлення закладають існування Я, яке власне і уявляє;
Я є діяльним, тобто активним, воно є безпосереднім для людини;
Дійсність й мислення – це одне й теж (протиставлення суб'єкта та об'єкта необхідне, бо інакше неможливо їх зрозуміти, як наслідок виникає ілюзія двоїстості світу);
Перебороти ілюзію двоїстості світу може тільки воля, але не розум.
Слайд 10
![Георг Вільгельм Гегель (1770-1831) Продовжив традицію започатковану Фіхте, тобто що](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-9.jpg)
Георг Вільгельм Гегель
(1770-1831)
Продовжив традицію започатковану Фіхте, тобто що мислення та
буття тотожні;
Мислення та буття мають логічну природу;
Складником буття є те ж саме, що і складник логічного мислення: поняття, а сутністю поняття є загальність;
Важливими є загальні властивості, а не одиничні, які є вторинним проявом першого.
Слайд 11
![Діалектика Гегеля](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92306/slide-10.jpg)