Мій рідний край - Полтавщина презентация

УУУУУУУУУ УКРАЇНА

МІЙ РІДНИЙ КРАЙ - ПОЛТАВЩИНА
Будь славна, земле плідна і співуча,
Полтавщино, твоїй красі – привіт!
Ти древня, як легенда невмируща,
Ти юна, як весняний первоцвіт
Я. Шутько

Поглянь на карту України,
Там в центрі видна із даля
Багата, щедра, моя рідна
Полтавщини земля!
Полтавська область утворена
22 вересня 1937 року. За розмірами території Полтавщина посідає 6-е місце серед областей України,
що становить 28,8 тис. кв. км. За кількістю населення займає 10-е місце – 1,6млн. осіб.
В краї мешкають представники понад 75 етносів. Найчисельніші – українці (понад 90 %).

СИМВОЛИ ПОЛТАВЩИНИ
ГЕРБ
Герб увінчаний п’ятибаштовою короною і обрамований гілками калини, оповитими синьо-жовтою стрічкою. Над короною - напис ”Полтавщина”. Щит розділений на чотири частини малиновим ромбом, перетятим срібно-лазуровим хвилястим поясом. В першій частині щита в лазуровому полі золотий лапчастий хрест. В другій - в золотому полі червона підкова. В третій - в золотому полі червоне серце. В четвертій - в лазуровому полі золотий сніп пшениці. В першій частині ромба - золотий лук, супроводжуваний двома золотими зірками, в другій - золоті ворота з трьома баштами, супроводжувані двома золотими зірками.

ПРАПОР ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОЛТАВЩИНА У РОКИ ВЕЛИКОЇ
ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
1941 – 1945 роки

За два роки окупації на території області гітлерівці знищили 221895 мирних жителів і військовополонених, на рабську працю до Німеччини насильно вивезли 149116 юнаків і дівчат.
Повністю винищили єврейське і циганське населення краю.
Перепустка на завод остарбайтера. 1942 р.
Медична картка остарбайтера. 1942 р.

ДОВГООЧІКУВАНЕ ВИЗВОЛЕННЯ
На світанку 22 вересня підрозділи 5-ї гвардійської армії генерала О. С. Жадова і 53-ї армії генерала І. М. Манагарова форсували Ворсклу і почали обходити Полтаву з півдня і півночі.
Долаючи опір німців, 23 вересня вони першими вступили до міста.
Зустріч визволителів. Полтава. 23 вересня 1943 р
О. С. Жадов —
командуючий 5-ю гвардійською армією,
у складі Степового фронту визволяв
Полтавщину. Герой Радянського Союзу.

ДОВГООЧІКУВАНЕ ВИЗВОЛЕННЯ
І.М. Манагаров —
командуючий 53-ю гвардійською армією, у складі Степового фронту визволяв Полтавщину. Герой Радянського Союзу.
Бій за м. Кременчук. Вересень 1943 р.
Вступ радянських військ до Кременчука. 29 вересня 1943 р.

ЦІНА ПЕРЕМОГИ
Дорогою ціною дісталася полтавцям перемога над нацистською Німеччиною:
На території області поховано 142130 бійців і командирів Червоної армії, які полягли в боях або померли від ран, 6040 підпільників і партизан, 261680 радянських військово­полонених і 88970 мирних жителів.
За роки війни до Червоної армії було мобілізовано майже 270 тисяч полтавців. Воювали вони на різних фронтах, у партизанських загонах та в антифашистському русі Опору.
165 з них стали Героями Радянського Союзу, а 26 — повними кавалерами ордена Слави.

ДЕ ПРАПОР НАШОГО РІДНОГО МІСТА?

ПРАПОР КРЕМЕНЧУКА
Прапором Кременчука є прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 1:1, яке складається з трьох горизонтальних смуг - синьої, білої та синьої. Прапор ілюструє географічне положення міста: біла смуга означає річку Дніпро, яка протікає через місто. Прапор був затверджений 21 вересня 1995 на сесії міської ради.

Де герб нашого рідного міста?

ГЕРБ КРЕМЕНЧУКА
Герб був прийнятий 21 вересня 1995 і, як і прапор, ілюструє географічне положення міста. Щит обрамлений декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежами.

СЛАВЕТНІ ІМЕНА ПОЛТАВЩИНИ
Талантами багата Полтавщина!
Хай навіть – відбиваючись від орд,
Долаючи неволю і руїни,
Все ж геніїв народжує народ.

Дівчина з легенди Маруся Чурай - голос і душа пісенної України
Ця дівчина не просто так, Маруся –
Це голос наш, це пісня, це душа.
Коли в похід виходила батава,
Її піснями плакала Полтава…
Ліна Костенко

ІВАН ПІДДУБНИЙ
ІВАН ПІДДУБНИЙ
«КОРОЛЬ борцівського килима», «Чемпіон чемпіонів», «Іван Непереможний» – визнані усім світом, ці титули свідчать про гучну славу, що нею супроводжувалась спортивна кар’єра обдарованого неабиякою фізичною силою сільського хлопця.
На запитання, хто була його найбільшим коханням, Піддубний відповідав: “Україна, звісно, а то як інакше?”. Свої перемоги в спорті він пояснював так: “Виходячи на сцену, я молився за Україну. Тому й перемагав!”.

КАТЕРИНА БІЛОКУР
Народна художниця Катерина Білокур малювала казкові квіти. Чому саме казкові? Адже життя її не було схоже на казку. Не ходила вона до школи, хоч читати навчилася рано. Ніхто не вчив її малювати. Їй доводилося прясти, білити, копати, садити, збирати… Свої перші малюнки художниця робила вуглиною на сірому домашньому полотні.
Три картини Катерини Білокур («Цар – колос», « Берізка», « Колгоспне поле») у 1954 році потрапили на міжнародну виставку в Париж.
Там їх побачив Пабло Пікассо. Він відгукнувся про українську майстриню пензля
так: «Якби ми мали живописця такого рівня
майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ»

ВІТЧИЗНЯНЕ КІНОМИСТЕЦТВО
Кадр із кінофільму "Донецкие шахтерьі" за участю нашої землячки, відомої актриси Клари Лучко.
Славну сторінку у вітчизняне кіномистецтво внесла наша землячка, артистка К. Лучко, яка створила неповторні образи жінок у фільмах "Молода гвардія", "Кубанські козаки", "Мир хатам, війна палацам".
Сцена зі спектаклю "Нескорена Полтавчанка". Ляля Убийвовк — актриса Т. І. Кислякова.

ДІЯЧІ КУЛЬТУРИ
1943р
С. Корещина
Співачка, нар. артистка України, лауреат Шевченківської премії
1842р – 1912
С. Гриньки
Основоположник української класичної музики, композитор, піаніст, диригент, музично-громадський діяч.

ДІЯЧІ КУЛЬТУРИ
Брати Дунаєвські,
уродженці Лохвиці, композитори
Ісаак (1900-1955)
Зіновій (1908-1981)

ДІЯЧІ КУЛЬТУРИ
1860-1884
С. Гавронці
З 1861 по 1870 жила у с. Черняківка Чутівського р-ну
Знаменита українська малярка
Померла у Парижі
1894-1956
Великий український кінорежисер, періодично жив і знімав фільми у с. Яреськи

НАУКОВЦІ
1848-1933
С. Єрки поблизу Миргороду
Лікар, засновник Миргородського курорту, краєзнавець
1836-1904
С. Яківці
Вчений-хірург, професор
1863-1945
Жив у Шишаках
Природознавець, основоположник геохімії та біогеохімії, професор, перший президент АН України, академік АН СРСР

ЛІТЕРАТОРИ
1918-1995
С. Суха
Письменник, академік НАН України, лауреат Шевченківської премії
1924
С. Солошине
Письменник, лауреат Шевченківської премії

ЛІТЕРАТОРИ
1897-1972
С. Юрки
Письменник, лауреат Шевченківської премії

ЛІТЕРАТОРИ
1809-1852
С. Великі Сорочинці
Письменник, найвизначніший представник «укр.школи» в рос. літературі
1935
С Зачепилівка
Поет, академік НАН України

ЛІТЕРАТОРИ
Леонід Глібов
Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене!

З днем народження, Полтавщино!
З днем народження, рідна сторононька!
Хай лунає завжди над тобою
Пісня праці, щастя, злагоди й добра!

Сьогодні я дізнався...
Було цікаво...
Я зрозумів, що...
Мене здивувало..
Мені захотілося..