Населення України. Сучасна демографічна ситуація в Україні презентация

Кількість населення
За даними 2019 року в Україні проживало 42 млн осіб, що становить 0,56% населення планети. Станом на 01.01.2020 року чисельність населення становить – 41, 9 млн. осіб
За чисельністю населення Україна посідає 6 -те місце в Європі і 38 - ме у світі

Зміна чисельності населення протягом ХХ століття
Таким чином динаміка показників характеризується швидким відновленням з подальшим зниженням темпів приросту населення і від’ємним приростом з кінці 1990-х років
Протягом ХХ ст. зростало нерівномірно;
У Другій світовій війні Україна втратила 14 млн осіб;
У 1959 році в УРСР чисельність населення сягнула довоєнного рівня - 42,1 млн осіб;
спостерігається стійка тенденція до зростання;
У 1993 році досягла максимального значення- 52,2 млн осіб (на той час 1 % населення світу);
З кінця 1990-х спостерігається постійне скорочення чисельності населення;
За переписом 2001 р., кількість населення порівняно з 1993 р. скоротилася на 7,2 %.
З початку XXI ст. чисельність населення продовжує скорочуватися: з 2001 р. по 2018 р. зменшилася на 13 %.
За останні 25 років населення зменшилося на 10 млн осіб і на сьогодні тенденція до зменшення залишається

Причини зміни чисельності населення

Відтворення населення

Відтворення населення
Проаналізуйте графік зміни показників природного руху населення у 1965-2016 рр. зазначте: а) як змінювалися показники народжуваності та смертності в країні протягом останніх 50-ти років;
б) в який час ці графіки перетнулися й чому;
в) у які роки та з яких причин найбільш суттєво змінилися показники природного приросту населення України.
Поміркуйте, які заходи сприятимуть зменшенню рівня депопуляції в Україні.
Графік зміни показників природного руху населення України в 1965-2016 рр.

Чинники
Природні чинники:
зростання середньої тривалості життя
«старіння» населення
Очікувана тривалість життя вища у жінок, ніж у чоловіків майже на 10 років (76,2 та 66,3 роки)
Старіння» населення спричиняє зменшення частки працездатного населення, посилює тиск на медичні та соціальні установи, важким тягарем податків лягає на плечі працюючих.
Соціально-економічні чинники
зниження рівня народжуваності,
зайнятість жінки на роботі,
пізній вступ у шлюб, часті розлучення подружжів,
підвищення рівня культури суспільства,
поширення міського способу життя,
виробничий травматизм,
поширення шкідливих звичок,
нещасні випадки тощо.
А також додаються глибока затяжна криза в економіці та соціальній сфері,
неякісна медицина,
військові дії на території країни,
еміграція молодого населення.

Просторові відмінності відтворення населення
Зміна кількості населення за 10 років
з 2006 – 2016 р.р.
Зміна кількості населення з 1990-2018 р.р.

Найвищий рівень народжуваності та нижчий і середній рівень смертності-Рівненська, Закарпатська, Волинська. Природний приріст невисокий, але додатній або близький до 0 %
Київ найвищі показники додатного природного приросту
Промислові області – Харківська, Запорізька, Дніпропетровська – низька народжуваність та висока смертність депопуляція вища за середню по країні
Луганська і Донецька області – екстремально низькі показники народжуваності
Області зі значною часткою сільського населення: Чернігівська, Сумська, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська – низький рівень народжуваності, високий рівень смертності (1,5 рази перевищує середній по країні)

Сільське населення страждає від гострих соціально-економічних проблем, що ставить його на межу вимирання. Злидні та безробіття, занепад соціальної сфери (відсутність якісної освіти, дошкільних та культурних закладів) примушують молодь залишати села.
«Старіння» селян призвело до погіршення демографічної ситуації та вимирання українських сіл.
Найвищими темпами скорочується населення Чернігівської області.

Статево-вікова структура населення
Значні відмінності між часткою жінок і чоловіків: 53,8% та 46,2%
До 14 років дещо переважають чоловіки, після 40 років жінки
Біологічні генетично зумовлено вища смертність
та менша тривалість життя чоловіків
Причини:
Соціальні
робота у важких і небезпечних умовах, згубні звички, вищий травматизм, переважання емігрантів чоловіків

Статево-вікова структура
І тип відтворення населення
Регресивний тип вікової структури населення
Мала частка дітей (0-14 років)
Велика частка літніх людей (понад 60 років)
Демографічне старіння населення: як зверху так і знизу
Середній вік
за остані 25 років збільшився з 36,5 до 40,5 року;
Швидше відбувається серед міського населення
Середній вік жінок 42,9 року, чоловіків-37,7 року
Регіональні відмінності вікової структури
Західні області
(Закарпатська, Рівненська,
Волинська)-
наймолодше населення
Східні та центральні (Чернігівська, Сумська, Полтавська) – найстарше населення
Вищий природний приріст
Переважання сільських поселень

Старіння нації
Чому для України характерний процес старіння нації?
Демографічні процеси визначають співвідношення у населенні між різними віковими категоріями та статтями. В Україні більшість становлять жінки (53,8%). Невелика частка дітей і підлітків, що пов’язане із зниженням рівня народжуваності.
Старіння населення спостерігається і в європейських державах, але там він більш пов’язаний із високою тривалістю життя, то в Україні ще й із зниженням народжуваності.

Міграційні процеси в Україні

Міграційна політика
Цілі: зменшення масштабів зовнішньої міграції,
стимулювання повернення емігрантів на батьківщину;
контроль за перетином державного кордону
Є складовою демографічної політики, так як впливає на стан трудового потенціалу
Виїжджають за кордон люди працездатного віку: 2\3 у віці 15-39 років, 1\3 – з вищою освітою
Учасниця Міжнародної організації праці (МОП) та Міжнародної організації з міграції (МОМ)

Демографічна політика
Складна демографічна ситуація – депопуляція населення –
вимирання сіл
Стимулювання народжуваності
Основні напрямки
Фінансова допомога сім’ям:
грошова допомога
передпологова відпустка
трирічна відпустка по догляду за дитиною
кредитування молодих сімей
Соціальна допомога:
розвиток системи дошкільної
освіти
політика допомоги самотнім
батькам
Медична допомога:
збереження здоров’я матері і дитини
Правова допомога:
громадянська захищеність

Система розселення

Урбанізація
Урбанізація - процес зростання чисельності міст, збільшення частки міського населення та ролі міст у житті суспільства; розпочався в Україні в ХІХ ст. й триває донині
Рівень урбанізації
показує частку міського населення від загальної людності певної території: Високий рівень понад 50 %,
середній - 20-60 %,
низький - менше ніж 20 %.
Рівень урбанізації в Україні високий – 69,2% (2018 р.);
найвищі показники промислові області центру і сходу: Донецька (90,6%), Луганська, Дніпропетровська, Харківська; найменші –західні: Закарпатська (36,8%), Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Вінницька.
Темпи урбанізації
показують, як швидко зростає міське населення;
темпи уповільнилися;
порівняно з 1970 р. урбанізація в Україні збільшилася на 11 %.

Міські поселення
Місто - тип поселення, у якому проживає понад 10 тис. осіб й основна частина якого зайняті у сфері послуг і промисловості
частка міського населення в регіонах України (на 01.01.2018 р.)
За кількістю жителів
Малі – до 20 тис. осіб
Середні -20-100 тис.осіб
Великі – 100-500 тис. осіб
Надвеликі – 500 тис. – 1млн осіб
Мільйонники понад - 1 млн осіб
Мультимільйонники – понад 5 млн осіб
Україна: мільйонники – Київ (2,9 млн осіб), Харків (1,4 млн осіб), Одеса (1,01 млн осіб); надвеликі – Дніпро з серпня 2018р. (975,5 тис. осіб), Запоріжжя (750,7 тис. осіб), Львів (758, 5 тис. осіб), Кривий Ріг (639,0 тис. осіб), Донецьк (927,5 тис. осіб, до 2014 р.))
Функціональна типологія
Багатофункцональні (важливий промисловий, науковий, культурно-освітній, управлінський центр із розвиненою сферою послуг (столиця України - м. Київ);
Монофункціональні: багатогалузеві промислові (Запоріжжя, Кривий Ріг), вузькоспеціалізова промислові (Шостка), транспортні (Чорноморськ, Жмеринка),
курортно-оздоровчі (Трускавець,Миргород), релігійні (Почаїв)

Субурбанізація
Субурбанізація – відплив міського населення в передмісття, що супроводжується зростанням і розвитком приміської зони.
Міська агломерація (з латин. приєдную) –група населенних
пунктів, між якими існують тісні
зв’язки та частими є «маятникові» міграції населення.
Найбільша форма розселення в Україні
Біцентричні
Дніпровсько-Камянська
Донецько-Макіївська
Ужгородсько-Мукачівська
Калуш-Долинська
Поліцентиричні
на Донбасі
Моноцентричні
Київська,
Харківська,
Львівська,
Одеська,
Запорізька

Джентрифікація
Джентрифікація – реконструкція та оновлення раніше непривабливих частин міста та переїзд до них заможних верств
В Україні джентрифікація є процесом переродження не так малоцінних територій, як занедбаних, але історично вагомих дільниць міста до стану комерційної привабливості. Виконуються основні постулати джентрифікації: відбувається оновлення архітектури й середовища в цілому ;
змінюється соціальний статус території з витісненням менш заможних соціальних верств.

Сільське населення
Чисельність сільського населення в Україні постійно зменшується.
в 1913 р. становила 81 % усього населення України, то станом на 01.01.2018 р. - 31 % - низький природний прирост й відток молоді в міста.
Сільське населення переважає в західному регіоні: Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська і Рівненська області ( промисловість розвивалася повільніше, ніж на сході)
Найменша частка сільського населення - у Донецькій (9 %), Луганській (13 %), Дніпропетровській (16 %) і Харківській (19 %) областях.
Хутір в Івано-Франківській області

Сільські населені пункти
Регіональні відмінності сільських населених пунктів
Полісся – вододільний тип
переважають малі села з населенням 200-500 осіб;
на підвищених вододілах річок;
в більшості одновуличні;
іноді хуторський тип
Лісостеп і степ – долинно-яружний
середні та великі з населенням 500-1500 осіб;
лісостеп у долинах річок та ярах; степ у балках;
форма- правильна шахівниця
Карпати- гірсько-долинний
розкидані хутори - це розосереджені на значній площі окремі господарства;
На полонинах та міжгірних улоговинах

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте текст параграфа 29 підручника.
Скласти в зошиті план заходів по вирішенню демографічних проблем області, району чи села.
Дослідження: (на вибір)
Сучасна географія трудової еміграції в України
Соціальні проблеми монофункціональних міст
Чому зникають села з карти України