Республіка Казахстан презентация

Флаг Казахстана

Казахста́н (каз. Қазақстан, рос. Казахстан), офіційна назва — Респу́бліка Казахста́н — одна з країн Центральної Азії. Дев'ята у світі за площею, найбільша країна, що не має виходу до світового океану. Територія становить 2 727 300 квадратних кілометрів — це більше, ніж Західна Європа. Казахстан межує (за годинниковою стрілкою з півночі:) з Росією — 7548,1 км, Китаєм — 1782,8 км, Киргизстаном 1241,6 км, Узбекистаном — 2351,4 км, Туркменістаном — 426,0 км. Омивається водами внутрішньоконтинентальних Каспійського й Аральського морів
Інформація про Казахстан

Казахстан має 62 місце за чисельністю населення в світі, хоча його щільність менше 6 осіб/км². Столиця країни перенесена в 1998 з Алмати, найбільшого міста держави, в Астану. Казахстан поділяється на 14 областей та 2 міста республіканського значення. Економіко-географічно поділяється на Центральний, Західний, Східний, Північний і Південний регіони
Інформація про Казахстан

Понад 3/4 території Казахстану займають рівнини з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря. На крайньому південному сході і заході простягаються хребти Тянь-Шаню, Джунгарського Алатау й Алтаю з висотами від 3000 до 6995 м (пік Хан-Тенгрі). На крайньому заході розташована Прикаспійська низовина, що частково лежить нижче рівня Світового океану (рівень Каспійського моря — 27 м). У центрі країни великі території займає зруйнована гірська система Казахстанського дрібносопковику. У межах рівнин поширені піщані бомжі і глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23% території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70% — для відгінного тваринництва.
Рельєф

Астана, столиця Казахстана

Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: Урал — у Каспійське море, Сирдар'я — в Аральське море, Ілі— в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.
Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.
Ріки й озера

Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових — 200–500, у пустельних — 100–200 мм. Середня температура січня — від −18° С на півночі до −3° С на півдні; середня температура липня — від 19° С на півночі до 29° С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до −50° С, а влітку приземні температури місцями сягають 70° С. Добові перепади температур сягають 20-30° С.
Клімат

Ліси займають всього 3,5% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.
Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах — від пустель до високогір'їв.
Рослинний і тваринний світ

Станом на 1 липня 2001 чисельність населення Казахстану становила 14,95 млн осіб. За цим показником країна посідає 55 місце у світі.
Під час перепису населення 1999 зареєстровано 14,95 млн осіб. З 1991 по 1997 народжуваність знизилася на третину (з 21 до 14,7 на 1000 жителів), а смертність зросла з 8 до 10,2 ос. на тисячу жителів. Природній приріст зменшився з 13 до 4,5%, що в сукупності призвело до скорочення чисельності населення республіки за 1991–1997 на 1150 тис. осіб.Також густота складає 6,12 осіб/км²
Населення

Переселення слов'ян, німців, татар, чеченців і корейців у Казахстан у різні періоди XIX-ХХ стст. і вольове проведення кордонів республік за радянських часів призвели до того, що казахи в загальній чисельності населення республіки становили меншість (у 1980-х — 38-39%). У 1998 частка казахів збільшилася до 50,6%, частка росіян знизилася до 32,2%, українців — до 4,5%, німців — до 1,9%.
У Північному Казахстані більшість становлять росіяни, у Східному Казахстані, Семиріччі і Західному Казахстані компактно проживають російські козаки, які виділяються своєрідною культурою і життєвим устроєм. У республіці проживають представники понад 100 національностей, в тому числі більше 300 тисяч українців.
Національний склад

Національний склад(2009)

Етнічна карта Казахстану за 2009
рік

До розпаду СРСР російська мова фактично була основною державною мовою. У 1991 ухвалено закон, яким російській і казахській мовам було надано статус державних, але російська залишилася провідною в галузі освіти, державних і громадських установах. У конституціях 1993 і 1995 рр. казахську мову було проголошено єдиною державною, а російській було надано статус мови національного спілкування.
Мова