Презентации на тему Государство

Слово «расизм» впервые было зафиксировано французским словарём Ларусса в 1932 году и трактовалось как «система, утверждающая превосходство одной расовой группы над другими». В Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации расовая дискриминация определяется как любое различие, исключение, ограничение или предпочтение, основанное на признаках расы, цвета кожи, родового, национального или этнического происхождения, имеющие целью или следствием уничтожение или умаление признания, использования или осуществления на равных началах прав человека и основных свобод в политической, экономической, социальной, культурной или любых других областях общественной жизни

Определение политической деятельности «Политическая деятельность – это систематическое (или спонтанное), сознательное (или неосознанное) вмешательство отдельных индивидов и (или) групп в систему общественно-политических отношений с целью приспособления её к своим интересам и идеалам» (В.А.Мельник) Субъекты политики отдельные индивиды социальные общности (социальная группа, страта, социальный класс, этнос, народ, элита. политические институты (государство, партии, общественные движения и др.)

Политическая реклама Политическая реклама функционирует в условиях политической конкуренции, она выделяет собственный объект среди других. Объектом политической рекламы может быть личность или партия, за которыми всегда стоит определенная система взглядов на социальные проблемы и способы их решения, на оптимальные пути устройства жизни в социуме). Политическая реклама – это ораторское искусство плюс наука общения с массами. Функции политической рекламы Информационная функция: оповещение, ознакомление аудитории с политической акцией, кандидатом, партией, их взглядами, предложениями, преимуществами. Коммуникативная функция: установление контакта между носителями власти или претендентами на места во властных структурах и населением, осуществляет определенным образом направленную адресную связь между ними, используя предельно доступную для восприятия знаковую систему; она является своего рода проводником идей, ретранслятором образов, символов, мифов.

Питання для розгляду Загальні засади забезпечення міжнародної безпеки. Історія створення НАТО. Цілі та завдання НАТО. Механізм функціонування Альянсу. Цивільна та військова структура НАТО. Забезпечення міжнародного миру Регулюється багатосторонніми й двосторонніми договорами. Вони поділяються на 4 групи: 1. Договори, що стримують гонку ядерних озброєнь у просторовому сенсі: про Антарктику (1959 р.); про нерозповсюдження ядерної зброї (1968 р.); про без’ядерну зону в південній частині Тихого океану (1985 р.) та інші. 2. Договори, що обмежують нарощування озброєнь у кількісному та якісному сенсах: про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі та під водою (1963 р.); про всеосяжну заборону випробувань ядерної зброї (1996 р.); Договір між РФ і США про подальше скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (1993 р.). 3. Договори, що забороняють виробництво певних видів зброї й зобов’язують їх знищити: Конвенція про заборону розробки, виробництва та застосування хімічної зброї та її знищення (1993 р.), Договір між СРСР і США про ліквідацію їхніх ракет середньої та меншої дальності (1987 р.). 4. Договори, розраховані на запобігання випадковому (несанкціонованому) виникненню війни: Угода про лінії прямого зв’язку між СРСР і США (1963, 1971 рр.) та інші.

“Громадянське суспільство – І”  (теоретична концепція) охоплює період з кінця XVII до І половини XIX століття. Його основні положення були сформульовані такими видатними мислителями як Дж. Лок, А. Фергюссон, Ш.-Л. Монтеск’є, І. Кант, Ф.-Г. Гегель, А. де Токвіль. Ці мислителі започаткували протиставлення суспільства і держави, трактування як певного типу антиномію (парадокс, нерозвязана суперечність), за допомогою якої суспільна система описується як поділена на дві взаємопов’язані та взаємообумовлені, проте відмінні і, в ідеалі, автономні сфери: політичну і громадську. Ранні концепції громадянського суспільства наголошували на економіці як його головній складовій частині. Адже саме тут індивіди проявляли себе незалежними суб’єктами суспільної діяльності і, покладаючись на механізми ринкової саморегуляції, прагнули якомога меншого втручання держави у свої справи.  Функції держави полягали в створенні та впровадженні в життя законів, які оберігали непорушність прав та свобод громадян. У XVIII столітті поряд з економікою з’явилась інша автономна сфера суспільного життя: сфера громадського неполітичного спілкування з власною громадською думкою. Усі справи, що вважались об’єктом громадської зацікавленості, було визнано і сферою громадської активності, в яку також не мала втручатися держава. Приватне життя остаточно відокремилось від громадського (публічного), а публічна сфера поділилася на дві: політичну і громадську (сферу відкритості). Значна увага в цей період була приділена обгрунтуванню моралі, етики повсякденної та політичної культури суспільства

Понятие политических технологий Политические технологии – совокупность приемов, методов, способов, процедур, используемых политическими субъектами для достижения политических целей, для решения политических управленческих задач. Цель политических технологий – оптимизация выполнения субъектами политики своих задач и обязанностей посредством рациональных средств, очередности действий, выработки соответствующего алгоритма поведения. Одна из областей деятельности политиков, тесно связанная с выборными технологиями, где происходит отработка и внедрение различных способов манипуляции общественным мнением. Под политическими технологиями можно понимать - действия, повышающие эффективность политических групп и организаций, участвующих в борьбе за государственную власть. Они включают два основных типа методов: методы, которые практически не зависят от места или времени реализации политической стратегии (универсалистский компонент политических технологий); а также методы и механизмы, ориентированные на тщательный учёт и места, и времени (конкретно-эвристический компонент политических технологий). Политико-технологические приемы Все многообразие политических технологических приемов можно свести к трем видам: 1) приемы, обеспечивающие направленное изменение правил взаимодействия между участниками политического процесса, в том числе путем изменения нормативного, институционального порядка . ( Принимая новые законы, меняя правила игры, можно добиться изменения поведения людей в обществе. Правда, кроме государства другие субъекты политики не обладают правом нормотворчества, поэтому можно говорить, что этот активно применяемый прием в системе государственного управления имеет свои ограничительные рамки в тех политических процессах, где главными действующими силами являются негосударственные организации и группы (институты и организации гражданского общества); 2) приемы, обеспечивающие внесение в массовое сознание новых представлений, ценностей, формирование новых установок, убеждений 3) приемы, позволяющие манипулировать поведением людей.

Лекція 2. Громадська і політична імплементація ідеї служіння народові України на основі соціальної відповідальності План 2.1.Предмет соціальної відповідальності і «зовнішні ефекти» 2.2. Соціальна природа національного багатства, звітність і аудит 2.3. Соціальна відповідальність органів державного управління і соціальний капітал українського суспільства

43% 31% 7% 19% «Расизм» 1932 Cловарь Ларусса «система, утверждающая превосходство одной расовой группы над другими»

THE UNITED NATIONS The United Nations is an international organization established to maintain and strengthen international peace and security and to develop cooperation between States. IT is considered to be a universal forum endowed with unique legitimacy, bearing the structure of the international system of collective security, the main element of modern multilateral diplomacy. The foundations of its activities and structure were developed during the Second world war by the leading members of the anti-Hitler coalition. The name "United Nations" was first used in the United Nations Declaration signed on 1 January 1942. ACTIVITY. PEACEKEEPING MISSIONS AND OPERATIONS. UN peacekeeping operations are an important tool for maintaining peace and international security. Their activities are defined by a number of General Assembly resolutions adopted in accordance with the Charter of the Organization. The UN Charter itself does not provide for peacekeeping operations. However, they may be conditioned by the purposes and principles of the UN, so the Security Council regularly considers the need for a peacekeeping mission. The implementation of a UN peacekeeping operation can be expressed in: Investigation of incidents and negotiations with the conflicting parties for the purpose of their reconciliation; Verification of compliance with the ceasefire agreement; Promotion of the rule of law; The provision of humanitarian assistance; Monitoring the situation.

Начать игру 1. Выбери ячейку с номером и щёлкни по ней мышкой. 2. Прочитай вопрос. 3. Время на обдумывание – 5 секунд. 4. После звукового сигнала дай устный ответ. 5. Чтобы узнать правильный ответ, щёлкни мышкой по экрану. 6. Чтобы продолжить игру, щёлкни мышкой по кнопке «Продолжить игру». Выход Правила викторины 3 8 7 6 5 4 1 2 10 11 9 12 17 13 16 15 14 18 19 Правила игры Выход

“Diplomacy follows the facts on the ground, not the other way around”

Важность США Одна из крупнейших экономик мира Население - 327 млн человек Влияние на другие страны Огромное количество акторов Содержание Структура гос. аппарата Как проходят выборы Характеристика двухпартийной системы Особенности работы медиа и лоббизма Выборы 2018 Выборы 2020 Судебная система

Содержание лекции: 1. Роль политических режимов в поддержании мира, предотвращении и урегулировании конфликтов. 2. Политические институты, рекомендованные к изучению в рамках курса. 3. Государство как политический институт и как целостная система. Политический режим способ функционирования политической системы общества, определяющий характер политической жизни в стране, отражающий уровень политической свободы и отношение органов власти к правовым основам их деятельности.

Н.М. Коркунов (1853-1904 гг.) Русский ученый юрист, философ права, профессор, специалист по государственному и международному праву. Главной задачей своих исследований он ставил определение социального содержания права (т.е. того, как в нем отражаются социальные отношения и противоречия), а также описание социально – психологических оснований государственной власти. Основные работы «Лекции по общей теории права» - 1886 г., « Русское государственное право» -1893 г., «Указ и закон» - 1894 г., «История философии права» - 1896 г.

Опросник склонности к риску Б. Рормана (Bernd Rohrmann) Вопросы: 1. Превысили бы Вы установленную скорость, чтобы быстрее оказать необходимую медицинскую помощь тяжелобольному человеку? 2. Согласились бы Вы ради хорошего заработка участвовать в опасной и длительной экспедиции? 3. Стали бы Вы на пути убегающего опасного взломщика? 4. Могли бы ехать на подножке товарного вагона при скорости более 100 км/час? 5. Можете ли Вы на другой день после бессонной ночи нормально работать? 6. Стали бы Вы первым переходить очень холодную реку?

Питання для самостійного дослідження: Порівняння правила щодо захисту меншин, що діяли під егідою Ліги Націй та які встановлені в цій сфері ООН. Правова природа Декларації прав осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин 1992 року та зобов’язань, які ним покладаються на держав членів ООН. Сутність принципу припустимості позитивної дискримінації. Інституційні засади захисту меншин в системі ООН: Підкомісія по заохоченню та захисту прав людини (до 1999 року Підкомісія з попередження дискримінації та захисту меншин) при Комісії з питань захисту прав людини ООН, з 2006 р. Рада з прав людини. Робоча група з питань меншин (1995-2007). Форум з питань меншин (з 2007 р.) при Раді з прав людини. Загальна декларація прав людини 1948 р. Преамбула: Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру Стаття 1 Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. Стаття 2 Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Стаття 18 Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; Стаття 19 Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів. Стаття 21 1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників.2. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні. Стаття 26 1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов'язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об'єднаних Націй по підтриманню миру.3. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.

Методологически основы муниципального управления Муниципальное управление – это самостоятельный вид профессиональной деятельности, основанный на принципе самоуправления и направленный на удовлетворение общих интересов и потребностей в рамках, определенных законом. Система муниципального управления состоит из: Объекта управления Субъекта управления Принцип самоуправления – это правило, которым необходимо руководствоваться при разработке форм народовластия. Предметом муниципального управления являются управленческие отношения, которые складываются в процессе муниципального управления. Цель муниципального управления – повысить уровень жизнеобеспечения населения муниципальных образований. Муниципальными образованиями в России могут быть: Отдельные поселения Территории, в границах которых может находится несколько небольших городов или других населенных пунктов Части отдельного поселения Местное самоуправление – это один из видов управления определенными общественными делами локального общества людей. Органы муниципального управления – это исполнительные органы, назначенные органами самоуправления должностные лица.

Гендерное равенство – равный доступк к ресурсам женщин и мужчин, достоинство и целостность личности Индекс гендерного равенства измеряет разрыв между женщинами и мужчинами в (англ. Gender gap), а также принимаet во внимание общий уровень достижений

Введение Цель исследования комплексный анализ внешней политики США в условиях многополярного мира на основе доктрин

План Политический режим как способ организации власти: понятие, сущность Типология политических режимов и их характеристика Литература Алимова С.Б. Политическая власть. – Караганда: КарГУ, 2013. Гаджиев К.С. Политология. – М.: Инфра-М, 2013. Политология: учебное пособие для студентов вузов /Под ред. Василика М.А. – М.: Проспект, 2013. Политология: учебник /А.Ю.Мельвиль и др. – М.:Проспект, 2013. Пугачев В.А., Соловьев А.А. Введение в политологию. 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во МГУ, 2010. Хейвуд Э. Политология: учебник: пер. с англ./ 2-е изд. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2005.