Латинська Америка начала и середины ХХ века: Аргентина, Уругвай, Мексика презентация

Передісторія Аргентини
Із 20 латиноамериканських республік одною з найвпливовіших країн
Цей період в історії перетворив її в одну з найбільших в світі виробників сільськогосподарської продукції
Аргентина входила в 10 країн світу з найвищим доходом на душу населення
Політичним устрієм був так званий режим “Елітарної демократіїї”(1880-1916)

Режим “елітарної демократії” започаткували:
Домінго Фаустіно Сарам`єнто
Ніколас Авельянеда

Перша світова війна
4 серпня 1914 Аргентина проголосила політику дотримання суворого нейтралітету На самому початку війни, до закінчення терміну своїх повноважень, помер президент Роке Саєнс Пенья, творець компромісного закону, примирив політичні сили країни. Його наступник Вікторино де ла Пласа продовжив політику нейтралітет.
А обрання на пост президента Аргентини Іполіто Ірігойен тільки зміцнило цю позицію. Ірігойен, глава аргентинських лібералів, зумів утримати країну від втручання в конфлікт, незважаючи на ряд інцидентів

Аргентинський вітрильник «Оріана», потоплений 6 червня 1917 року німецьким підводним човном
Виникла загроза вступу країни у війну. Німеччина погодилася на відшкодування збитків і дала гарантії на ненапад на аргентинські судна

Президентом країни у 1916-1922 рр. був І. Ірігойєн – один із засновників Радикальної партії і незмінний її лідер упродовж двох десятиріч

Страйковий рух не спадав
У січні 1919 р. страйкувало понад 80 тис. залізничників, моряків. Сільгоспробітники підпалювали склади зерна і продуктів харчування. Селяни отримали 8 млн. га землі. На хвилі піднесення страйкового руху в грудні 1920 р. була утворена Комуністична партія Аргентини, яку очолили В. Кадовілья і Р. Гіольді.

Наслідки
Війна привела до ослаблення економічних відносин Буенос-Айреса з Лондоном, що стало стимулом до внутрішнього розвитку Аргентини і початком економічного проникнення північноамериканського капіталу.
А в роки Першої світової їх кількість збільшилася. Країна перетворилася на найбільшого в світі експортера м'яса. За 1914-1920 роки золотий запас Аргентини виріс в два рази

У квітні 1922 р. президентом Аргентини був обраний М. Альвеар, лідер правих радикалів. Між ним і Ірогейєном виникли суперечки, які призвели до розколу Радикальної партії.

6 вересня 1930 р. генерал Х. Урібуру здійснив державний переворот і встановив диктатуру.
Він взяв курс на придушення робітничого руху, ввів стан облоги, розпустив парламент, вислав за межі країни Ірігойєна. Компартія та інші організації робітничого класу пішли у підпілля. Тисячі людей були вислані на Вогняну Землю. Усі партії були розпущені. На основі партії консерваторів була створена національно-демократична партія. США надали диктатору Урібуру велику позику після того, як він заявив, що не буде націоналізовувати нафтову промисловість.

У 1931 р. на президентських виборах переміг генерал А. Хусто (правий радикал), який керував Аргентиною до 1938р.
Внутрішньополітичний курс залишався без змін. Репресії проти лівих організацій не тільки не припинилися, але і посилились і доповнились політичними вбивствами.

Уругвай
Президентство лідера цієї партії Хосе Батльє-і-Ордоньєса в 1903-1907 і в 1911-1915 рр. характеризувалося демократизацією державного ладу, наприклад введенням загального виборчого права, таємного голосування тощо.
Було проведено ряд соціальних перетворень - встановлено 8-годинний робочий день, церква відділена від держави.
Були прийняті протекціоністські заходи на захист національної промисловості. З початку першої світової війни Уругвай оголосив про нейтралітет, а в 1917 році порвав дипломатичні відносини з Німеччиною.

Наслідки
У 1929 році почалася Велика депресія, значно вдарила по економіці Уругваю. У 1933 році Габріель Терра здійснив переворот і розпустив парламент.
У 1938 році країна повернулася до ліберального правління, до влади прийшов двоюрідний брат Терри генерал Альфредо Бальдомір (1938-1943) . Новою конституцією 1942 року було відновлено громадянські свободи і права. У 1945 році Уругвай оголосив війну гітлерівської Німеччини.

Габріель Терра Альфредо Бальдомір

Мексика
У Мексиці зміни стали результатом революції і громадянської війни. У 1910 році там спалахнуло повстання проти диктатора Порфіріо Діаса. Повстання поклало початок громадянській війні.
Активну участь в ній брали селянські армії на чолі з Панчо Вільей і Еміліано Сапата. У підсумку за конституцією 1917 року, селяни повинні були отримати всю землю, відібрану у них латифундистами.
Передбачалося наділення їх землею і з державного фонду. Мексика стала демократичною республікою. Аргентина і Мексика стали найбільш розвиненими країнами континенту.

Панчо Вільєй і Еміліано Сапата

У 1924 р. уряд Обрегона встановив дипломатичні відносини з СРСР
Того ж року відбулися президентські вибори. Президентом Мексики був обраний генерал Е. Кальєс (соціаліст). У 1925 р. мексиканський Конгрес прийняв закон, який обмежував право власності на надра в Мексиці 50 роками. Американські та англійські нафтові компанії відповіли на це рішення Конгресу згортанням видобутку нафти в Мексиці.

Еліас Кальєс

У стосунках зі США уряд Кальєса постійно йшов на поступки
. У грудні 1927 р. Конгрес Мексики прийняв закон, згідно з яким концесії, отримані до 1 травня 1917 р. не підлягали націоналізації.
Був скасований закон і про обмеження строку дії концесій 50 роками. Після цього налагодились відносини і з католицькою церквою. Це був перший крок вправо уряду Кальєса. Справа в тому, що колишні революціонери уже стали великими власниками (Кальєс, який до обрання президентом був сільським вчителем, також став великим власником).

Виконуючим обв’язки президента став П. Хіль. У березні 1929 р. почався заколот 44 генералів на чолі з генералом Ескарбоно, підтриманий англійцями і католицькою церквою. Заколот підтримали 18 тис. солдатів із 54 тис. армії Мексики.
Озброєні селянські загони допомогли вірним президенту військам придушити заколот. Це змусило США внести деякі корективи в ставлення до Мексики. Вони також сприяли придушенню заколоту (посилення позицій Англії в Мексиці для них було небажаним). Відтепер Мексика опинилась у повній зовнішньополітичній залежності від США.

Вихід Мексики з економічної кризи супроводжувався радикалізацією у вирішенні внутрішніх проблем.
Національно-революційна партія (створена Е. Кальєсом у 1929 р.) і її ліве крило на чолі з ветераном мексиканської революції Л. Карденесом в 1933 р. розробила "шестирічний план", який передбачав наділення селян землею, піднесення економічного і технічного рівня землеробства, створення кооперативів і ін.

Наслідки
У Мексиці політика, спрямована на ослаблення економічної залежності, прийняла форму демократичних реформ.
Президент Ласаро Карденас (1934-1940) практично покінчив з пануванням латифундистів в країні, були націоналізовані залізниці і нафтова промисловість, контрольовані в основному американським капіталом. В країні остаточно утвердився демократичний устрій.