Презентация на тему МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ:ІСТОРІЯ Й СУЧАСНИЙ СТАН Історичні передумови й чинники виникнення проблеми мовного питання в УкраїніВід XVII століття до 1917 року:а) Валуєвський 2. Мова в період «українізації» в УНР і УСРР (1917 - 1933):а) Створення Української Центральної Ради 3. «Контрукраїнізація» (1933-1941):а) в середині 1920-х рр. із 6 квітня почала діяти комісія для перевірки стану Мовна ситуація в незалежній Україні (1991 р. й до нині)  Нинішня мовна ситуація Однією з причин недостатньої ефективності мовної політики в розширенні сфери вживання української мови стала непослідовність і Серед важливих ознак сучасної мовної ситуації в українському суспільстві слід виділити: 1) українсько-російську колективну двомовність і Щодо індивідуальної двомовності в Україні, О.Тараненко характеризує її як: “а) переважно однобічну (у мовців з основною Дякую за увагу!

Презентацию МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ, из раздела: История,  в формате PowerPoint (pptx) можно скачать внизу страницы, поделившись ссылкой в социальных сетях! Презентации взяты из открытого доступа или загружены их авторами, администрация сайта не отвечает за достоверность информации в них. Все права принадлежат авторам материалов: Политика защиты авторских прав

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ:

ІСТОРІЯ Й СУЧАСНИЙ СТАН


Слайд 2

століття до 1917 року:а) Валуєвський циркуляр від 18.07.1863 року:«…ніякої малоросійської мови не було, немає і

Історичні передумови й чинники виникнення проблеми мовного питання в Україні

Від XVII століття до 1917 року:
а) Валуєвський циркуляр від 18.07.1863 року:
«…ніякої малоросійської мови не було, немає і не може бути, і що говірка їх, яку використовує простолюд, є та сама російська мова, тільки зіпсута впливом на неї росіян, і навіть більш зрозуміла, ніж українська мова, яка тепер вигадана для них деякими малоросіянами і особливо поляками». ( П. Валуєв)
б) Емський указ(1876 р.), який забороняв друкувати книги українською мовою, ставити театральні вистави.





Слайд 5

1933):а) Створення Української Центральної Ради (УЦР);б) Української Народної Республіки (УНР) :07.03.1918 р. був виданий циркуляр

2. Мова в період «українізації» в УНР і УСРР (1917 - 1933):
а) Створення Української Центральної Ради (УЦР);
б) Української Народної Республіки (УНР) :
07.03.1918 р. був виданий циркуляр Ради Народних Міністрів губернським і повітовим комісарам про застосування української мови: «…всякі написи і вивіски повинні бути негайно зробленими на українській мові»
в) поразка УНР, комуністичний режим.


Слайд 6

діяти комісія для перевірки стану на «мовному фронті»;б) розгром мовознавчих інституцій, що плідно працювали з

3. «Контрукраїнізація» (1933-1941):
а) в середині 1920-х рр. із 6 квітня почала діяти комісія для перевірки стану на «мовному фронті»;
б) розгром мовознавчих інституцій, що плідно працювали з 1920-х рр., фізичне знищення або довготривале ув'язнення мовознавців.
4. Війна, мир і мовна війна без миру (1941-1989).


Слайд 7

нині) Нинішня мовна ситуація в Україні є результатом незавершеного в радянський період асиміляційного процесу

Мовна ситуація в незалежній Україні (1991 р. й до нині)

Нинішня мовна ситуація в Україні є результатом незавершеного в радянський період асиміляційного процесу - перетворення україномовної спільноти на російськомовну. Як наслідок - незбалансований характер двомовності, що віддзеркалює постколоніальний стан українського суспільства.
Наприкінці 1990-х рр. активізувалася полеміка щодо можливості надання російській мові статусу офіційної мови при збереженні за українською статусу державної.
Впровадження української мови як державної у публічній сфері не було до кінця послідовним і не супроводжувалось системними заходами спрямованими на подолання деформованої мовної ситуації.


Слайд 8

української мови стала непослідовність і хаотичність дій влади щодо визначення інституційної відповідальності за проведення й


Однією з причин недостатньої ефективності мовної політики в розширенні сфери вживання української мови стала непослідовність і хаотичність дій влади щодо визначення інституційної відповідальності за проведення й наслідки цієї політики.
Фактична дискримінація української мови на її власній батьківщині створює напруженість у міжетнічних відносинах, яка посилюється через необґрунтовані вимоги окремих політиків надати російській мові статус регіональної на умовах, що по суті прирівнюють її до другої державної мови. Як наслідок українська мова перестає бути обов'язковим атрибутом державності на більшій частині України.


Слайд 9

1) українсько-російську колективну двомовність і диглосію; 2) співіснування в єдиному українському просторі трьох реґіонів з

Серед важливих ознак сучасної мовної ситуації в українському суспільстві слід виділити:
1) українсько-російську колективну двомовність і диглосію;
2) співіснування в єдиному українському просторі трьох реґіонів з різними національно-культурними, соціяльно-політичними традиціями і – як наслідок – мовнополітичними орієнтаціями, мовними і мовленнєвими пріоритетами і звичками;
3) формальний характер мовної політики у державі, відсутність в української мови реального високого соціяльного статусу;
4) поступову і невідворотну англомовну експансію.


Слайд 10

однобічну (у мовців з основною українською мовою); б) як природну, так і штучну (внаслідок спеціяльного

Щодо індивідуальної двомовності в Україні, О.Тараненко характеризує її як:
“а) переважно однобічну (у мовців з основною українською мовою);
б) як природну, так і штучну (внаслідок спеціяльного вивчення в школі) в носіїв української мови – штучна в носіїв російської мови” .

Щоправда, на початку 90-х рр. у мовній поведінці двомовців окреслилися певні зрушення, коли, скажімо, носії української мови вже не з такою готовістю переходять на російську мову партнера, і навпаки – в аналогічних ситуаціях носії російської мови частіше вдаються до української мови.
Важливою проблемою в світлі сказаного є проблема мовної норми.


Слайд 11



Висновки
Нинішню мовну ситуацію в Україні слід розглядати як результат незавершеного асиміляційного процесу примусового перетворення україномовної спільноти на російськомовну, що здійснювався з метою цілковито розчинити український етнос в російському і знищити Україну.
Процес неухильного витіснення української мови із багатьох сфер життєдіяльності та прогресуюче зменшення носіїв української мови не призупинило навіть надання українській мові статусу державної у 1989 р. і подальше закріплення цього статусу, як одного з елементів конституційного ладу країни, в Конституції незалежної України.
Натомість впровадження української мови як державної у публічній сфері не було до кінця послідовним і не супроводжувалось системними заходами, спрямованими на подолання тяжкої спадщини - багатовікової деформації мовного середовища країни.
Посилення процесів русифікації України викликано не тільки і не стільки кризою українського села, новими реаліями відкритого суспільства і ринковою конкуренцією, скільки неспроможністю пострадянської влади здійснювати послідовну і системну мовну політику.
У результаті Україна опинилась під потужним чужоземним інформаційно-культурним тиском.


Слайд 12

Література:
1.Стрельников Ю. Про відмінності в плачі новонароджених різної національності і статі // Експериментально-фонетичний аналіз мови. - Львів, 1984, - Вип. 1.
2. Тараненко О. Українська мова на сучасному етапі (кінець 1980-х – 1990-і роки): старі і нові проблеми// Мовознавство: Тези та повідомлення ІІІ Міжнародного конґресу україністів. – Х.: Око, 1996. – С.29.
3. Воловина О. Українська мова в Україні: матірня мова за національністю і мовою навчання// Про український правопис і проблеми мови/ Відп. ред. Лариса М.Л.З.Онишкевич. Нью Йорк-Львів, 1997. – С. 210-212.


Слайд 13

Дякую за увагу!


  • Имя файла: movna-situatsІya-v-ukraЇnІ.pptx
  • Количество просмотров: 15
  • Количество скачиваний: 0