Слайд 2
![Основна діяльність – мисливство](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-1.jpg)
Основна діяльність –
мисливство
Слайд 3
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-2.jpg)
Слайд 4
![Житла предки українців споруджували з дерева і кісток мамонта, вони мали вигляд наметів.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-3.jpg)
Житла предки українців споруджували з дерева і кісток мамонта, вони мали
вигляд наметів.
Слайд 5
![Кам’яні знаряддя праці](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-4.jpg)
Слайд 6
![Виготовлялися невеликі статуетки, що відображали образ матері і прикраси з слонової кістки з геометричним орнаментом.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-5.jpg)
Виготовлялися невеликі статуетки, що відображали образ матері і прикраси з слонової
кістки з геометричним орнаментом.
Слайд 7
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-6.jpg)
Слайд 8
![Одомашнили собаку](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-7.jpg)
Слайд 9
![Трипільська культура с. Трипілля (Київщина) IV – III тис до н. е.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-8.jpg)
Трипільська культура
с. Трипілля (Київщина)
IV – III тис до н. е.
Слайд 10
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-9.jpg)
Слайд 11
![ВІКЕНТІЙ ХВОЙКА (у 1899 р. відкрив і дослідив трипільську культуру)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-10.jpg)
ВІКЕНТІЙ ХВОЙКА (у 1899 р. відкрив і дослідив трипільську культуру)
Слайд 12
![Основна діяльність – хліборобство, про те не нехтували мисливством і рибальством](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-11.jpg)
Основна
діяльність –
хліборобство,
про те
не нехтували
мисливством
і рибальством
Слайд 13
![Знарядя праці](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-12.jpg)
Слайд 14
![Трипільські жінки і чоловіки](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-13.jpg)
Трипільські жінки і чоловіки
Слайд 15
![Трипільці жили великими родами, які очолювались жінками. Дослідження засвідчують, що суспільним устроєм у них був матріархат.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-14.jpg)
Трипільці жили великими родами, які очолювались жінками. Дослідження засвідчують, що суспільним
устроєм у них був матріархат.
Слайд 16
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-15.jpg)
Слайд 17
![Поселення зводились на відкритих місцях, без оборонних споруд. Вони мали](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-16.jpg)
Поселення зводились на відкритих місцях, без оборонних споруд. Вони мали форму
кола, середина залишалась порожньою й використовувалась як загін для худоби.
Слайд 18
![Хати будувались каркасні, до 140 кв. м площею.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-17.jpg)
Хати будувались каркасні, до 140 кв. м площею.
Слайд 19
![Стіни розписувались яскравим орнаментом.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-18.jpg)
Стіни розписувались яскравим орнаментом.
Слайд 20
![Житло було поділене на окремі кімнати, які призначались для різних](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-19.jpg)
Житло було поділене на окремі кімнати, які призначались для різних членів
родини. Хату опалювали зведеною з глини піччю. У ній могло проживати до 20 осіб, а поселення, за підрахунками етнографів, налічувало понад 500 чоловік.
Слайд 21
![Макет храму](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-20.jpg)
Слайд 22
![Виготовляли керамічні вироби, побутового призначення, (горшки, миски, глечики) декоративної кераміки](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-21.jpg)
Виготовляли керамічні вироби, побутового призначення, (горшки, миски, глечики) декоративної кераміки для
прикраси житла. Вироби мали яскравий декоративний розпис і привабливий естетичний вигляд. Їхній художній рівень був дуже високий.
Слайд 23
![Археологічні пам’ятки (глечики і жіночі статуетки)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-22.jpg)
Археологічні пам’ятки
(глечики і жіночі статуетки)
Слайд 24
![В їхніх житлах знайдено жертовники, що мали форму рівнокінечного хреста.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-23.jpg)
В їхніх житлах знайдено жертовники, що мали форму рівнокінечного хреста. Цей
хрест розмальовувався вохрою і був прикрашений концентричними колами. Він знаходився на підвищенні, а біля нього розташовувались антропоморфні фігурки. Хрестовидні підвищення слугували місцями жертвоприношень богам, яким поклонялись трипільці.
Слайд 25
![Музеї трипілля є на Київщині в Тернопільщині](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-24.jpg)
Музеї трипілля є на
Київщині в Тернопільщині
Слайд 26
![Скіфська культура VI - II тис до н. е.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-25.jpg)
Скіфська культура
VI - II тис до н. е.
Слайд 27
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-26.jpg)
Слайд 28
![Стародавній історик Геродот (VI ст. до н. е.) поділяв скіфське](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-27.jpg)
Стародавній історик Геродот (VI ст. до н. е.) поділяв скіфське суспільство
на три суспільні групи:
- царських скіфів,
- скіфів-воїнів, що заселяли причорноморські степи і займалися скотарством,
- скіфів-землеробів, які жили в основному у лісостеповій зоні Подніпров'я.
Слайд 29
![Кожний суспільний прошарок походив від одного із синів першого скіфа](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-28.jpg)
Кожний суспільний прошарок походив від одного із синів першого скіфа Таргітая
і мав свій священний атрибут. Для воїнів атрибутом була бойова сокира, для царів і жерців — чаша, для землеробів — плуг і ярмо. За скіфською міфологією, ці золоті предмети впали з неба на початку світу й відтоді стали об'єктом поклоніння.
Слайд 30
![Скіфська кераміка, прикрашалася тисненим геометричним орнаментом. Виникає так званий звіринний (анімалістичний) стилю у скіфському мистецтві.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-29.jpg)
Скіфська кераміка, прикрашалася тисненим геометричним орнаментом. Виникає так званий звіринний (анімалістичний)
стилю у скіфському мистецтві.
Слайд 31
![Вази з Гайманової та Чортомлицької могили](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-30.jpg)
Вази з Гайманової та Чортомлицької могили
Слайд 32
![Гребінь із Солохи Пектораль з Товстої могили.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-31.jpg)
Гребінь із Солохи
Пектораль
з Товстої могили.
Слайд 33
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-32.jpg)
Слайд 34
![Скіфи мали свій пантеон богів. За даними Геродота, особливою пошаною](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-33.jpg)
Скіфи мали свій пантеон богів. За даними Геродота, особливою пошаною у
них користувались сім головних богів:
Перше місце посідала Табіті — богиня вогню і стихії. Вона вважалася найбільш священною у всіх стародавніх індоіранських народів.
На другому місці було вшанування подружньої пари Папая і Апі — богів неба і землі, що вважалися прабатьками людей і творців усього земного світу.
Третє місце в пантеоні скіфських богів посідали чотири божества, що вважалися покровителями всього земного світу. Їх імена невідомі. Один з цих богів мав вигляд старовинного залізного меча, Геродот розповідає, що скіфи на честь цього бога будували із гілля величезний вівтар, на вершині якого ставили рівнокінечний хрест, і приносили цьому богові в жертву домашніх тварин і кожного сотого полоненого.
Слайд 35
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-34.jpg)
Слайд 36
![ЛЮБИЛИ КОНЕЙ](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-35.jpg)
Слайд 37
![Одяг](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-36.jpg)
Слайд 38
![Кургани були оточені глибокими ровами або високими валами. У них ховали скіфських царів, вельмож і воїнів.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-37.jpg)
Кургани були оточені глибокими ровами або високими валами. У них
ховали скіфських царів, вельмож і воїнів.
Слайд 39
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-38.jpg)
Слайд 40
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-39.jpg)
Слайд 41
![с. Зарубинці (Київщина) II тис до н. е. – V тис н.е Зарубинецька культура Культура антів](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-40.jpg)
с. Зарубинці (Київщина)
II тис до н. е. – V тис н.е
Зарубинецька
Слайд 42
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-41.jpg)
Слайд 43
![Основна діяльність – хліборобство](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-42.jpg)
Основна
діяльність –
хліборобство
Слайд 44
![Поховання с. Зарубинці](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-43.jpg)
Слайд 45
![Кераміка зарубинецької культури вироблялася восновному вручну і мала чорний колір](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-44.jpg)
Кераміка зарубинецької культури вироблялася восновному вручну і мала чорний колір
Слайд 46
![Одяг чоловіків і жінок був прикрашений вишивками, дівчата носили намиста, вінки,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-45.jpg)
Одяг чоловіків і жінок був прикрашений вишивками, дівчата носили намиста, вінки,
Слайд 47
![Жили окремими родами, які утворювали "город" для спільного обробітку землі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-46.jpg)
Жили окремими родами, які утворювали "город" для спільного обробітку землі і
боротьби з ворогами.
Згодом навколо города виростали "остроги" як торгові центри, в яких поселялися купці і ремісники.
Слайд 48
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-47.jpg)
Слайд 49
![с. Черняхів (Київщина) II тис до н. е. – V тис н.е Культура антів Черняхівська культура](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-48.jpg)
с. Черняхів (Київщина)
II тис до н. е. – V тис н.е
Культура
антів
Черняхівська культура
Слайд 50
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-49.jpg)
Слайд 51
![В одних могильниках були поховані спалені покійники згідно зі звичаєм](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-50.jpg)
В одних могильниках були поховані спалені покійники згідно зі звичаєм стародавніх
слов'ян, а в інших — покійника закопували в могилі. Останній спосіб поховання, на думку деяких істориків, був запозичений у візантійських християн.
Слайд 52
![Основна діяльність – хліборобство](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-51.jpg)
Основна
діяльність –
хліборобство
Слайд 53
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-52.jpg)
Слайд 54
![Застібка плаща](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-53.jpg)
Слайд 55
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-54.jpg)
Слайд 56
![Посуд з календарними символами](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-55.jpg)
Посуд з календарними
символами
Слайд 57
![Кераміка черняхівської культури вироблялася з допомогою гончарного кругу і мала сірий колір.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-56.jpg)
Кераміка черняхівської культури вироблялася з допомогою гончарного кругу і мала сірий
колір.
Слайд 58
![Знахідка скарбів в околицях середнього Дніпра, зокрема Мартинівського скарбу, засвідчила,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-57.jpg)
Знахідка скарбів в околицях середнього Дніпра, зокрема Мартинівського скарбу, засвідчила,
що золоті, срібні та бронзові прикраси інкрустувались самоцвітами.
Слайд 59
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-58.jpg)
Слайд 60
![Пшеворська культура](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-59.jpg)
Слайд 61
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-60.jpg)
Слайд 62
![Обкладка піхов меча](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-61.jpg)
Слайд 63
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-62.jpg)
Слайд 64
![Могильник м. Пшеворськ (Польща)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-63.jpg)
Могильник м. Пшеворськ
(Польща)
Слайд 65
![Поховання супроводжуються великою кількістю всіляких речей: фібулами, пряжками, підвісками, намистами.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/132473/slide-64.jpg)
Поховання супроводжуються великою кількістю всіляких речей: фібулами, пряжками, підвісками, намистами. В
випадках захоронення воїнів їх супровідним інвентарем була зброя — ритуально зігнуті мечі, списи, остроги, умбони щитів.