Освіта в середні віки. Університети. Розвиток наукових знань презентация

Роджер Бекон
Англійський філософ, учений, викладач Оксфордського університету.
Закликав самостійно вивчати природу, захищав метод пізнання, що ґрунтувався на математиці та експерименті.
пояснив походження веселки
бачив збільшення влади людини над природою
намагався створити мікроскоп і телескоп
вчений був переконаний, що можна побудувати саморухомі судна й візки, зробити апарати, які літали б у повітрі або рухалися морським дном.

БІБЛІОТЕКИ
С
Р
Е
Д
Н
Ь
О
В
І
Ч
Ч
Я
Граматика була нелегким предметом і вважалася «матір’ю всіх наук». Можливі тому її змальовували у вигляді грізної королеви з ножем для підчитування помилок у правій руці і з батогом — у лівій. Опановуючи діалектику, учні вчилися мислити, будувати докази й вести диспути. На заняттях із риторики привчалися чітко й виразно говорити, а також вести діловодство, писати твори, листи тощо.Другий рівень називався квадривіум і передбачав вивчення чотирьох предмети арифметики, геометрії, астрономії та музики. На заняттях з арифметики навчали додавати й віднімати. Множенням і діленням займалися менше, бо римські цифри утруднювали ці дії. На уроках геометрії розглядалися поняття про фігури (трикутник, прямокутник тощо), а також окремі елементи географії. Астрономія вивчала рух небесних світил. На заняттях із музики засвоювали нотну грамоту, розвивали вміння складати та співати церковні пісні.

Ваганти — мандрівні школярі, які простували від міста до міста, щоб відвідати лекції іменитих професорів або ж заробити на прожиття. Саме з їхнього середовищ вийшло багато талановитих поетів. Ваганти вважаються авторами студентського гімну, що й нині виконується в усьому світі.
Заняття в університеті називалися лекціями (від латин, lectio — читання), які читали професори, а студенти слухали й записували.

XI ст. в Євразії
Піднесення Європи, що почалося у X ст., спричинило потяг до знань і потребу в освічених людях.
Освіта почала виходити за межі монастирів.
Збагатилися й географічні знання європейців. Венеціанський купець Марко Поло здійснив подорож у Китай і Центральну Азію. Свої враження він описав у «Книзі», яка впродовж усього середньовіччя залишалася найулюбленішим чтивом європейців.
У XIV-XV ст. побачили світ чимало описів різних земель. Поряд із достовірними повідомленнями вони містили різні фантастичні історії, наприклад, про напівлюдей-напівчудовиськ. Такими фантастичними описами були сповнені книги про тварин і рослини. Враження від подорожей розширювали знання про світ і сприяли удосконаленню географічних карт. Так закладався підмурівок для майбутніх великих географічних відкриттів.

Алхіміки та астрологи
Важливі практичні знання накопичували алхіміки та астрологи. Перші переймалися пошуками «філософського каменя», за допомогою якого звичайні метали можна було б перетворити на золото. Ці зусилля виявилися марними, але побіжно алхіміки вивчили властивості різних речовин, створили чимало приладів для дослідів тощо. Астрологи, які віщували долі людей за розташуванням небесних тіл, зробили багато відкриттів у царині астрономії.

Історична цікавинка
Сорбонна — один із найстаріших європейських університетів
У 1257-1258 pp. духівник французького короля Робер де Сорбон відкрив колегію (гуртожиток), яка надала притулок 16 найбіднішим студентам богословського факультету Паризького університету. Невдовзі, завдяки пожертвам, колегію було розширено і до неї почали приймати студентів із заможних сімей за відповідну плату. Колегія не тільки надавала можливість проживання та стравування, але й стала місцем проведення занять. У XVII ст. на честь засновника цієї колегії Паризький університет почали називати Сорбонною.