Причини і початок Другої світової війни презентация

Содержание

Слайд 2

План заняття

Причини, характер та періодизація війни.
Напад Німеччини на Польщу.
Радянсько-фінська війна.

Слайд 3

Через 21 рік після закінчення Першої світової війни світ поринув знову у криваву

бійню…

Слайд 5

У Другій світовій війні брала участь 61 держава світу.
Воєнні дії проходили на

території 40 країн.
У війну прямо чи опосередковано було втягнено до 2 млрд. людей, тобто 80% населення світу.
До армій воюючих країн було мобілізовано близько 110 млн. чол.

Слайд 6

Періодизація Другої світової війни.

І. 1 вересня 1939 р. – 21 червня 1941 р.
Від

нападу Німеччини на Польщу
до початку Великої Вітчизняної війни

ІІ. 22 червня 1941 р. – 18 листопада 1942 р.
Від початку ВВВ до початку Сталінградської битви

ІІІ. 19 листопада 1942 р. – 5 червня 1944 р.
Від Сталінградської битви до Тегеранської конференції

ІV. 6 червня 1944 р. – 8 травня 1945 р.
Від Тегеранської конференції до розгрому Німеччини

V. 9 травня 1945 р. – 2 вересня 1945 р.
Від капітуляції Німеччини до розгрому Японії

Слайд 7

1 вересня 1939 р.
гітлерівські війська вторглися до Польщі.
Почалася Друга світова

війна.

Слайд 9

Варшава під час нальоту німецької авіації

Слайд 10

17 вересня 1939 р. – “визвольний похід” Червоної армії на західноукраїнські землі

2 жовтня

1939 р. здалися в полон остання частини польської армії.
Польська держава перестала існувати.
Німеччина почала зосередження на своїх західних кордонах військ для наступу проти армій англо-французької коаліції.

Слайд 11

Радянсько-фінська війна.

28 листопада 1939 р. фінський уряд відкинув ультимативні радянські пропозиції про зміну

кордонів Карелії. СРСР розірвав дипломатичні відносини з Фінляндією та розпочав воєнні дії.
Лише в лютому 1940 р. ціною величезних втрат Червоній Армії вдалося прорвати лінію оборонних укріплень на Карельському перешийку .
12 березня 1940 р. Фінляндія була змушена підписати договір
Фінляндія втратила 23 тис. чол., Червона армія – у 4 рази більше.
За агресію проти Фінляндії СРСР було виключено з Ліги Націй.

Слайд 12

Радянсько-фінська війна

Слайд 13

План заняття

Напад Німеччини на СРСР. Причини невдач Червоної армії.
Початок бойових дій на Тихому

океані.
Сталінградська битва. Докорінний перелом в ході війни.

Слайд 14

План “Барбаросса” (директива №21)

Розгром СРСР в ході “блискавичної війни” (7 – 8 тижнів)
Головні

стратегічні об'єкти – Ленінград, Москва, Київ, Центральний промисловий район, Донбас.
Для нападу на СРСР Німеччина зосередила 190 дивізій, 2/3 літаків, значні сили флоту.
Німецько-фашистські війська складали групи армій:
“Північ” – мала наступати на Ленінград;
“Центр” – на Мінськ, потім – на Москву;
“Південь” – на Київ, Харків, Донбас.

Слайд 16

22 червня 1941 р. напад Німеччини на Радянський Союз

Слайд 17

Сили сторін на початок війни

Слайд 18

Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 – 1942 рр.

23 – 29 червня

1941 р. – танкова битва в районі Рівне – Дубно – Луцьк
7 липня – 26 вересня 1941 р. – Київська оборонна операція
10 липня – 10 вересня 1941 р. – Смоленська битва
5 серпня – 16 жовтня 1941 р. – Оборона Одеси

10 липня 1941 р. – 27 січня 1944 р. – Битва за Ленінград
30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р. – Оборона Севастополя
30 вересня 1941 р. – 7 січня 1942 р. – Битва за Москву.

Слайд 19

«Дорога життя». 1942 р.

Слайд 20

Втрати СРСР і Німеччини на 10 липня 1941 р.

Слайд 21

Битва за Москву

Слайд 22

Причини невдач Червоної армії

Зосередження і розгортання військ не було завершено до початку війни.
Велику

роль відіграв фактор раптовості нанесення першого удару.
Кращі кадри Червоної армії були репресовані.
На стані військ позначилася атмосфера культу особи Сталіна.
Помилковість радянської військової доктрини.
Переозброєння армії не було завершено.
Прорахунки у визначенні можливого напрямку головного удару супротивника
Керівництво СРСР було дезорієнтоване договорами 1939 р. з Німеччиною

Слайд 23

Початок бойових дій на Тихому океані

7 грудня 1941 р. – напад Японії на

Перл-Харбор
8 грудня 1941 р. – США оголосили війну Японії
Червень 1942 р.
– битва при атоллі Мідуей

Слайд 25

ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ У ПОНЕВОЛЕНИХ КРАЇНАХ. РУХ ОПОРУ

Слайд 26

План заняття

Нацистський „новий порядок” в Європі. Голокост.
Рух Опору, його політична орієнтація та форми

боротьби.
Відкриття Другого фронту в Європі.

Слайд 27

Німеччина та її союзники встановили на загарбаних територіях „новий порядок” – режим нещадного

терору і насильства. Сенс „нового порядку” зводився до ліквідації незалежності і суверенітету, всіх демократичних і соціальних здобутків поневолених країн, безмежної економічної експлуатації та свавілля окупантів.

Слайд 28

Нацистські війська вступають
на радянські території. 1941 р.

Слайд 29

План „Ост”

Колонізація території СРСР і країн Центральної та Східної Європи.
Знищення мільйонів людей,

перетворення на рабів „третього рейху” українців, росіян, білорусів, поляків, чехів та інших народів.
Планувалося виселити протягом 30 років 65% населення України, 75% населення Білорусії, 80 – 85% населення Польщі, значну частину населення Латвії, Литви, Естонії.
На „звільнені” землі намічалося переселити 10 млн. німців, а місцевих жителів, що залишилися, поступово „онімечити”.
СРСР підлягав розчленуванню і ліквідації. На його території передбачалося утворити чотири рейхскомісаріати – німецькі колоніальні провінції: „Остланд”, „Україна”, „Москва”, „Кавказ”, управління якими повинно було здійснюватись спеціальним „східним міністерством” (А. Розенберг).

Слайд 30

На загарбаних територіях
нацисти створювали концтабори,
табори смерті, в’язниці та гетто. Проводилися масові
розправи

над місцевим
населенням.

Слайд 31

Розстріл мирного населення нацистами

Слайд 32

Табори знищення «Фабрики смерті» На території Польщі: Освенцім, Майданек, Треблінка, Собібур. На території Німеччини:

Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен, Равенсбрюк. На території Австрії: Маутгаузен. В цілому в концтаборах опинилося 18 млн. осіб, 12 млн. з яких загинули, з них 6 млн. – євреї.

Слайд 33

Ворота Освенціма. “Дорога смерті”

Слайд 34

Звільнені діти - в'язні Аушвіца. 1944 р.

Слайд 35

Голокост – переслідування і масове знищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни

Гетто

– ізольована частина міста, відведена владою для проживання євреїв Гетто, створені нацистами в роки Другої світової війни були задумані як проміжні станції на шляху євреїв у табори смерті.

Слайд 36

Хлопчик з Варшавського гетто

Слайд 37

Київські євреї йдуть до Бабиного Яру. 1941 р.

Слайд 38

Рух Опору – підпільна і повстанська боротьба народів Європи в роки Другої світової

війни проти окупації Німеччиною та її союниками

Цілі учасників руху Опору:

Помірні кола: робили ставку на звільнення своїх країн силами західних держав і повернення до влади законних урядів, вигнаних фашистами. Вони виступали за відновлення конституційного ладу і демократичних принципів.
Ліві сили: наприклад, комуністи, масово брали участь у русі Опору. Вони активно розгорнули діяльність після нападу Німеччини на СРСР, виступали під гаслом негайного початку всенародної війни проти окупантів, а потім – соціалістичної революції.

Слайд 39

Франція

1940 р. – генерал Ш. де Голль створив організацію „Вільна Франція” (з 1942

р. – „Франція, що бореться”). Союзники визнали її законним представником французького народу.
По всій території Франції активно діяли загони партизанів, очолювані соціалістами і комуністами.

Генерал Ш. де Голль

Слайд 40

Югославія

Тут рух Опору очолили комуністи під керівництвом
Й. Броз Тіто.
На початку

1943 р. Народно-визвольна армія Югославії звільнила 2/5 території країни.

Слайд 41

СРСР

Боротьбу очолив Центральний штаб партизанського руху.
Основною базою партизанів була Білорусія. В Україні

центр партизанського руху був зосереджений в північних районах.
У 1942 р. радянські партизани нараховували 125 тис. осіб, у 1943 р. – 250 тис. Боротьбу з фашистами вели також загони УПА.
Діяли партизанські з’єднання С. Ковпака,
О. Федорова, О. Сабурова.
Літо 1943 р. – „Рейкова війна”, вересень 1943 р. – операція „Концерт”.

Слайд 42

Штаб партизанського
з'єднання С. Ковпака
1943 р.

Слайд 43

Буденне життя загону Д. Медведєва. 1943 р.

Слайд 44

“Рейкова війна”
1943 р.

Слайд 45

Сталінградська битва

Слайд 47

Маршал Г.К. Жуков

Фельдмаршал
Ф. фон Паулюс

Слайд 48

Бої за Сталінград

Полонені німці під Сталінградом

Слайд 49

Значення Сталінградської битви

Сталінградська битва поклала початок докорінному перелому в ході Другої світової

війни
Розгром супротивника під Сталінградом сприяв розгортанню наступу всіх фронтів у південно-західному напрямку, під Ленінградом, на Кавказі.
Виріс міжнародний авторитет СРСР.

Слайд 50

5 липня – 23 серпня 1943 р. - Курська битва

Слайд 51

Відкриття Другого фронту в Європі

Проблема Другого фронту в Європі набрала в 1944

р. іншого змісту, ніж у 1942 чи 1943 рр. Війська Червоної Армії стрімко наступали на західному напрямку. Уряди США і Великобританії не могли далі зволікати з розгортанням воєнних дій у Західній Європі.

Слайд 52

У січні 1944 р. почалася підготовка вторгнення англо-американських військ у Північну Францію (операція

„Оверлорд”) і допоміжного удару у Південній Франції (операція „Енвіл”).
Командувачем союзних військ був призначений американський генерал Д .Ейзенхауер.

Д. Ейзенхауер

Слайд 53

Для проведення операцій на Британських островах зосереджувались чотири армії союзників:

10 230 бойових літаків
1 360 транспортних

літаків
3 500 планерів
1 213 бойових кораблів
4 126 десантних суден і катерів
736 допоміжних суден.

Слайд 54

6 червня 1944 р.
2 тис. бомбардувальників союзної авіації обрушили удари на узбережжя

Нормандії. Масоване бомбардування змусило гітлерівські війська сховатися в укриття, що полегшило висадку десанту.
Таким чином, Другий фронт у Європі було відкрито

Слайд 57

Закінчення та підсумки ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Слайд 58

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Ялтинська конференція. Поразка Німеччини.
Потсдамська конференція та її рішення. Розгром Японії.
Підсумки та уроки

Другої світової війни.

Слайд 59

На початку 1945 р. нацистське керівництво Німеччини було ще сповнене рішучості продовжувати боротьбу.

У країні була проведена серія „тотальних” мобілізацій. У ході однієї з них, ще влітку 1944 р. призовний вік був знижений з 17,5 до 16 років, почалося формування ополчення з людей похилого віку і підлітків.

Слайд 60

4 – 11 лютого 1945 р. – Кримська (Ялтинська) конференція

У. Черчілль
Ф.Д. Рузвельт


Й. Сталін

Слайд 62

На початку 1945 р. союзні армії широким фронтом вийшли до кордонів Німеччини і

готувалися до вирішального наступу...

Берлін був останнім центром опору нацистської Німеччини. На початок квітня 1945 р. гітлерівське командування зосередило біля столиці всі основні сили, що залишилися: близько 1 млн. чоловік, понад 10 тис. гармат і мінометів, 1,5 тис. танків і штурмових гармат, 3,3 тис. бойових літаків.

Слайд 63

16 квітня 1945 р. – початок Берлінської операції.

Радянські сили: у складі трьох

фронтів (1-й Білоруський,
Г. Жуков, 2-й Білоруський, К. Рокосовський, 1-й Український, І. Конєв) – 2,5 млн. чол., понад 41 тис. гармат і мінометів, понад 6,2 тис. танків і самохідних установок, 7,5 тис. бойових літаків.

Слайд 64

Зустріч на Ельбі

Слайд 65

8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлхорсті представники німецького верховного командування на

чолі з генералом В. Кейтелем підписали Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини.

Слайд 66

Г.К. Жуков зачитує умови капітуляції нацистської Німеччини

Слайд 67

Фельдмаршал В.Кейтель підписує капітуляцію Німеччини

Слайд 68

24 червня 1945 р. на Червоній площі у Москві було проведено парад, який

увійшов в історію як Парад Перемоги

Слайд 69

Командував Парадом
Маршал Радянського Союзу
К.Рокоссовський,
приймав Парад
Маршал Радянського Союзу
Г.Жуков

Слайд 70

Марш зведених полків фронтів завершила колона солдатів, які кинули до підніжжя Мавзолею Леніна

200 прапорів розгромлених фашистських армій

Слайд 71

17 липня – 2 серпня 1945 р. – Потсдамська конференція

Слайд 73

26 липня 1945 р. США, Великобританія та Китай пред’явили Японії ультиматум, вимагаючи негайної

беззаперечної капітуляції; однак його було відхилено.

Це послужило формальним приводом для атомного бомбардування японських міст. Використовуючи зброю величезної руйнівної сили, адміністрація США прагнула здійснити політичний тиск на СРСР і покінчити з Японією, ще до вступу у війну Радянського Союзу.

Слайд 74

6 серпня 1945 р. – бомбардування Хіросіми: 80 тис. убитих, 40 тис. поранених.

Зруйновано 2/3 будинків міста, 52 з 55 лікарень. В наступні тижні загинули ще 12 тис. чоловік.

9 серпня 1945 р. – бомбардування Нагасакі. Загинули 25 тис. чоловік.
Загалом загинуло понад 100 тис. мирних жителів, а 375 тис. дістали
поранення та опіки.

Слайд 76

Нагасакі після вибуху

Екіпаж літака, що здійснив бомбардування
Хіросіми

Слайд 78

Руїни
Хіросіми

Атомна
бомба

Слайд 79

Хіросіма після вибуху

Слайд 80

2 вересня 1945 р. – в Токійській бухті на борту американського корабля «Міссурі»

Японія підписала Акт про капітуляцію

Друга світова війна завершилася

Слайд 81

Наслідки Другої світової війни

Слайд 82

Зміни у світі внаслідок Другої світової війни:

Найпотужнішою в економічному відношенні державою світу стали

США (відрізнялися стабільною демократичною системою).
У СРСР перемога у війні призвела до зміцнення позицій сталінського тоталітарного режиму (Східна, Центральна, Південна Європа та Далекий Схід).
Помітно ослабнули позиції у світі Великобританії та Франції. До числа великих держав почали відносити Китай.
У Німеччині, Італії, Японії досить швидкими темпами почав здійснюватись перехід від тоталітаризму до демократії, до економічного процвітання.
СРСР і США стали „наддержавами”, навколо яких стали об’єднуватись союзники. «Холодна війна»
Створення ООН, ЄЕС (ЄС), РЕВ, НАТО, ОВД.
Имя файла: Причини-і-початок-Другої-світової-війни.pptx
Количество просмотров: 5
Количество скачиваний: 0