Слайд 2
Досліджуваний період
Середньовічний Китай досліджували приблизно 10-15 століття. Китайці вважали свою державу
центром Землі, а всі народи, що живуть навколо вони називали варварами.
Слайд 3
Особливості державного устрію
Впродовж середньовіччя в зв'язку зі зміною династій багато елементів
державного устрою Китаю змінювалися, але його основні принципи залишалися без змін. Схема. Система управління в Китаї
Імператор – «Син неба»
Найблище оточення (канцлери, міністри) – переважно родичі.
Чиновники різних рангів (близько 1 млн.)
«Добрі люди» (особисто вільні) – селяни, ремісники, купці «Підлі люди» (особисто залежні, в тому числі раби)
Слайд 4
Органи Державної влади
Сильна централізована держава на чолі з імператором склалася у
Китаї ще у ІІІ ст. до н.е. З того часу і до початку ХХ ст. Китай незмінно залишався імперією. Правитель Китайської держави називався Сином Неба. Його влада передавалася у спадок і офіційно нічим не обмежувалася. Особа імператора була священною. Він вважався не тільки повелителем всіх людей, а й посередником між Небом і „піднебесним світом”. Імперія вважалася втіленням небесного порядку.
Слайд 5
Особливості економічного розвитку
Наділення їх землею значно поповнило казну. Проте частина селян,
які отримали від держави землю, як і раніше, обробляли землю чиновників та "сильних домів", які лише укріпили свою владу. Зміцніла і влада централізованої держави. Центральна влада зміцнювалася і силовими методами. Була збудована нова столиця Лоян, у яку з різних провінцій переселили понад 10 тис. найбільш знатних і багатих сімей Китаю. Для забезпечення їх життєдіяльності збудували великі зерносховища, Великий канал, який з'єднав ріки Байхс, Янцзи і Хуанхе. Його будували майже 100 тис. людей. Великий масштаб будов вимагав значних коштів і праці сотень тисяч будівельників. Це привело до збільшення податків і трудової повинності.