Сталінський тоталітарний режим в Україні презентация

Сталінізм — система державного управління та сукупність державної політики та ідеології, що виникли у результаті розвитку створеної більшовиками політичної системи, започаткованої Жовтневим переворотом 1917 року.

Ця ідеологія отримала назву за ім'ям її творця та вождя Йосипа Сталіна.

Йо́сип Віссаріо́нович Ста́лін
(справжнє прізвище — Джугашві́лі
9 (21) грудня 1879, Ґорі —
5 березня 1953, Москва
російський революціонер, радянський політичний , державний ,військовий і партійний діяч

Правління Сталіна супроводжувалося встановленням диктаторського режиму, порушенням прав і свобод людини, воєнними злочинами і злочинами проти людства, створення системи масових репресій і ГУЛАГу; проведенням геноциду українського народу та депортацією народів у СРСР та інших країнах, чисельнними людськими втратами.

За деякими оцінками, Сталін - один із найжорстокіших диктаторів в історії людства

Сталінізм характеризується:
авторитарно-бюрократичні методи управління державою і суспільством,
«залізна завіса»
злиттям партійних і державних органів влади і утворенням особого класу - партноменклатури

обожнювання сакральної фігури вождя та його культ
мілітаризація економіки та суспільства,
застосуванняя терору та репресій проти населення в «профілактичних цілях»
знищення не тільки всіх реальних супротивників, а навіть гіпотетично можливих опонентів правлячого режиму.

З утвердженням тоталітарного режиму Радянська держава стала імперією в буквальному розумінні слова - тепер інтереси Держави виправдовували всю ідеологію.
Ленінське «моральне все, що служить революції» непомітно перетворилось на «морально все, що служить Великій Державі».

Упродовж часу, коли остаточно утверджувався в Радянському Союзі надзвичайно жорстокої форми комуністичний тоталітаризм, українська національна культура зазнала важких втрат.
Літературу, мистецтво, всю гуманітарну культуру зведено до примітивного рівня.

Майже повністю була винищена та національна інтелігенція, яка сформувалася на початок XX ст., зокрема розстріляна й розсіяна по таборах ліва художня інтелігенція, яка свого часу активно підтримала революцію.

Ті нечисленні українські поети й письменники, яких проминув терор, упродовж довоєнного часу видають поетичні збірки, прозові та драматичні твори, як правило, надзвичайно політизовані, позбавлені живого почуття і тієї майстерності, що властива їх власним і раннім, і багатьом пізнішим творам.

Ще однією важливою рисою радянського тоталітаризму був контроль над економікою. Режим контролював усі галузі економіки, визначаючи завдання для кожного підприємства. Командна економіка була фундаментом тоталітаризму в СРСР.

Порядок підлеглості та конфіденційності захищали НКВС, прокуратура, суд, органи партійного контролю.
Ефективність усієї цієї системи посилювала діяльність політорганів, партійних, профспілкових, піонерських та інших організацій, преса, радіо, кінематограф.

Уся організаційно-управлінська діяльність була конфіденційною, а її документація зберігалась під грифом “таємно”.
За її розголошення передбачалася кримінальна та адміністративна відповідальність.

Радянський тоталітарний режим характеризувався також тенденцією до мілітаризації суспільства, нагнітанням психозу щодо пошуку ворогів, вірогідного нападу капіталістичного оточення, що, в свою чергу, породжувало агресивну зовнішню політику.

По смерті Сталіна на XX з'їзді КПРС (1956) частково засуджено так званий «культ особистості», однак не розкрито всіх злочинів сталінського режиму.

На XXII з'їзді (1961) критику продовжено — ухвалено забрати забальзамоване тіло Сталіна з ленінського мавзолею і поховати під Кремлівською стіною, перейменувати всі міста, селища, області, вулиці, площі, що носили його ім'я, знищити його пам'ятники, побудовані за життя.
Цей період історії СРСР отримав назву
Хрущовська відлига.

Встановлення і панування тоталітарного режиму в Україні у 20 – 30-ті роки було великою трагедією українського народу, спричинило величезні людські жертви, деформацію природного плину історії.