Стародавня історія України презентация

Список рекомендованої літератури
1) Україна крізь віки [1-13 томи] (1998-1999)
2) Енциклопедія Трипільської цивілізації .— Т.1, кн.1. — К., 2004.
3) Енциклопедія Трипільської цивілізації.— Т.2, кн.2. — К., 2004.

1) Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України.

Майже 1 млн. років тому на території сучасної України з'явилися давні люди. Стародавню історію України умовно поділяють на чотири періоди (із яких матеріалів виготовлялися знаряддя праці):
Кам'яний вік (1 млн. років тому - IV тис. до н. е.)
Мідно-кам'яний вік (IV - III тис. до н. е.)
Бронзовий вік (II - I тис. до н. е.)
Ранній залізний вік (I тис. до н. е. - початок I тис. н. е.)
Кам'яний вік поділяють:
Палеоліт
Мезоліт
Неоліт

Неоліт, або новий кам'яний вік (VII - IV тис. до н. е.).
Винайшли нові прийоми обробки каменю - свердлення й шліфування.
старі та винайшли нові знаряддя праці - зернотерку, мотику, серп.
Основні заняття: скотарство, землеробство та ремесла.
Виникло відтворювальне господарство (форма господарювання, за якої людина сама виробляла все необхідне для життя).
Материнську родову общину замінила батьківська родова община (патріархат).
Стоянки: Кам'яна Могила (поблизу Мелітополя).

Характерні риси неолітичної революції:
Перехід до осілого способу життя
Перші штучні продукти:
керамічний посуд, тканини
Використання тяглової сили свійських тварин
"Демографічний вибух"
Зародження землеробської цивілізації.

2) Трипільська культура.

В Румунії культура отримала назву села Кукутені, біля якого 1884 року румунським фольклористом і етнографом Теодором Бурада були знайдені перші артефакти — фрагменти кераміки та теракотові фігурки.
Археолог Вікентій Хвойка відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України у 1893-94 роках на вулиці Кирилівській, 55, у Києві. Хвойка презентував свої знахідки у серпні 1899 року на ХІ археологічному з'їзді в Києві. Офіційним роком відкриття Трипільської культури в Україні вважається 1893 — рік початку розкопок на вулиці Кирилівській у Києві.

Щодо трипільської культури в Україні дослідники застосовують насамперед періодизацію, розроблену Т. С. Пассек ще у1930-х роках і вдосконалену у 1949 році , а також вдосконалену Н. Виноградовою у 1982. Відповідно до неї виділено три періоди, два з яких поділяються на етапи:
ранній (А),
середній (В)
етап ВІ,
етап ВІ-ІІ
етап ВІІ,
пізній (С)
етап СІ
етап СІІ.

Трипільська культура в європейському контексті
Споріднені археологічні культури:
Данило-хварська культура (побережжя Адріатики);
Бутмір (Боснія);
Культура Вінча (Центральні Балкани);
Тиська (басейн річки Тиса);
Лендель (Середньодунайський басейн і північ Центральної Європи);
Боян (Нижньодунайський басейн);
Хаманджія (Чорноморське побережжя);
Караново (Фракія і Східна Македонія);
Петрешті (Трансільванія);
Дніпро-донецька (Україна).

Трипільців іноді також називають Українська Аратта. Автором концепції т. зв. «Української Аратти» є Юрій Шилов, який у 1990-их роках висловив ідею про нібито найдавнішу державу світу — «праслов'янську Аратту». Локалізація згаданої у месопотамських письмових джерелах легендарної Аратти в Україні була презентована спочатку у доповідях, тези яких були опубліковані, а згодом і у більших за обсягом працях.

3) Кочовики за раннього залізного віку

Гуни — загальна назва союзу кочових племен епохи Великого переселення народів II—VII століть. Походження гунів до кінця не з'ясовано — одна група вчених відносить їх до тюркомовних народів об'єднаних у III ст. на теренах Північного Китаю

4) Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму.

Головною причиною давньогрецької колонізації була переважно примусова еміграція частини вільного населення з рабовласницьких полісів самої Греції. Найбільше переселялося сюди греків з Мілета та інших малоазійських грецьких міст.

Найдавнішим на території України було грецьке поселення на острові Березань, засноване в VII столітті до н. е. Найбільшими грецькими колоніями в Причорномор'ї були Тіра (на місці сучасного Білгорода-Дністровського), Ольвія (біля села Парутиного, на правому березі Бузького лиману), Керкінітида (на місці сучасної Євпаторії), Херсонес (на території сучасного Севастополя), Феодосія, Пантікапей (на місці сучасної Керчі).

Побут і культура античних держав Північного Причорномор'я мали багато спільного зі способом життя та культурою всього античного світу. Під впливом давньогрецької культури поширилася грамотність. Значна увага приділялася фізичній підготовці юних громадян. Для занять спортом споруджували спеціальні будинки-гімнасії. Популярними були спортивні змагання з п'ятиборства, бігу, стрільби з лука тощо. Про поширення медичних знань свідчать знахідки бронзових і кістяних медичних інструментів. В Ольвії діяла аптека.

5) Велике переселення народів. Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов’ян.

Велике переселення народів — у вузькому сенсі в сучасній історіографії рух племен і народів Європи у 4-6 ст. в різних напрямках, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії в 375 році.

Вене́ди, венди, венети, венти ; іноді Енети — найдавніша назва слов'ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Територія, яку населяли венеди, охоплювала широкі простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра. З венедами науковці пов'язують зарубинецьку культуру, називаючи як «пізньозарубинецькі племена» ; з київською культурою; з частиною слов'ян черняхівської культури та зубрицької культури.

Áнти — група слов'янських племен з рештками скіфо - сарматів та деяких з готської групи племен, головно - герулів, скирів та ругів. Згадуються візантійськими авторами з 4 ст. до початку 7 ст., та увійшли ветногенез українського народу.