Створення корпоративної системи в Італії презентация

Протягом 1922–1926 рр. в Італії тривала консолідація фашистського режиму, що полягала у поступовому оволодінні фашистами всією повнотою законодавчої та виконавчої влади й оформленні тоталітарної диктатури.

Із цією метою був розроблений законопроект про реформу виборчої системи, за яким партія або блок партій, що отримали на виборах 1/4 голосів виборців, одержували 2/3 місць у парламенті
Фашизм продовжував йти шляхом посилення урядової влади, а не перетворення законодавчої.

3 січня 1925 р. Муссоліні виступив у парламенті з промовою, у якій заявив про те, що боротьба між урядом й опозицією буде розв’язана силою: «Ми прагнемо фашизувати націю. Повинні бути італійці епохи фашизму, як були, наприклад, італійці епохи Відродження».

Етапи фашизації Італії
Видано закони про:
чистку державного апарату від «підозрілих елементів»;
заборону діяльності будь-яких асоціацій поза контролем фашистської партії;
право префекта на конфіскацію накладу газет
права прем’єр-міністра. Керівник уряду не був відповідальним перед парламентом і в разі вотуму недовіри не мав подавати у відставку
контроль уряду над профспілками
розпуск усіх «антинаціональних» партій
запроваджено заслання без суду і слідства, відновлено смертну кару щодо ворогів держави
підростаюче покоління охоплювалося дитячими і юнацькими фашистськими організаціями
студентська молодь була організована в університетські фашистські групи, а викладачі навчальних закладів повинні були присягати на вірність фашистському режиму

Корпорація (від лат. corpus, corporatio — тіло, стан, об’єднання) — це об’єднання людей за їхнім місцем на службі суспільству. Можливі корпорації різних галузей господарства незалежно від конкретних професій працівників. Різні корпорації виконують настільки ж взаємно необхідні функції в суспільстві, як органи одного тіла. Найважливіше положення корпоративізму — заперечення класової боротьби, яка призводить до розколу нації.
Корпоративізм — прихильність, захист інтересів певної спілки чи організації, створеної на основі професійних або інших інтересів.

Процес перетворення фашистської держави на тоталітарну конкретизувався в Хартії розширенням державного втручання у сферу виробництва.
«Втручання держави у виробництво може мати місце лише тоді, коли відсутня приватна ініціатива, або коли вона є недостатньою, або коли в цьому замішані політичні інтереси держави. Втручання його може набути форми контролю, заохочення або безпосереднього управління».

У 1929 р. Муссоліні підписав з Папою Римським «Латеранський конкордат» — угоду про взаємне визнання Ватикану й Італії суверенними державами.

Згідно з першою статтею політичного договору Італія визнавала католицьку релігію «єдиною державною релігією». Третя стаття передбачала утворення на території Рима самостійної держави-міста Ватикан

У період понтифікату Пія XI апостольська столиця підписала понад 45 конкордатів і міжнародних договорів, зокрема з Польщею (10 лютого 1925 р.) та гітлерівським Рейхом (20 червня 1933 р.).

• Назвіть нові державні організації Італії 20-х років ХХ ст.
• Як ви розумієте термін «корпоративна система»?
• Що таке «Латеранський конкордат»?