Україна напередодні та на початку Першої світової війни презентация

План
Світ напередодні Першої світової війни.
Територіальні зазіхання ворогуючих сторін напередодні війни і Україна.
Початок конфлікту.
Ставлення основних представників українського національно-визвольного руху до війни на її початку.

Дати
1 серпня 1914 року — 11 листопада 1918 року – І Світова війна.
Серпень 1914 р. –– утворення Головної української ради (ГУР), формування легіону Українських січових стрільців (УСС), створення Союзу визволення України (СВУ).

Поняття та терміни:
«світова війна»
«Українські січові стрільці»

Персоналії:
К. Левицький.

1. Світ напередодні Першої світової війни
Формування військово-політичних блоків Антанти та Троїстого союзу

Загальна характеистика
Відома як Велика війна (англ. The Great War, фр. La Grande guerre) і «Війна, щоб завершити всі війни».
ЧАС: 28 липня 1914 - 11 листопада 1918.
МІСЦЕ: Європа, Близький Схід.
Війна формально була завершена Версальським мирним договором.

Наслідки
ВТРАТИ: понад 9 мільйонів солдат і цивільних жителів.
Розпад чотирьох імперій: австро-угорської, німецької, османської і російської.
ОТРИМАЛИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ: Чехословачина, Фінляндія, Естонія, Литва, Латвія, Польща та Югославія.
Зміна світового ладу, котрий склався після наполеонівських війн.
Результат - чинник для виникнення Другої світової війни.

Причини
Першої світової війни

Нерівномірний розвиток європейських країн і, як наслідок, загострення протиріч між ними.
Формування монополій, перехід від економічної до політичної конкуренції.
Завершення територіального переділу світу і конфлікти за розподіл сфер впливу.
Мілітаризація і перегони озброєнь.
Створення військово-політичних блоків.

Міжнародні відносини країн Європи перед Першою світовою війною
США
1915
Троїстий союз

Блоки

Королівство Сербія як яблуко розбрату

Сербія: передісторія
Сербія заселена сербами й ін. слов'янськими племенами з 6-7 ст. До кінця 12 ст. перебувала під владою Римської (Ромейської) імперії (Візантії).
У 13 і 14 ст. — незалежна держава.
З 15 ст. входила до складу Османської імперії (Туреччини) частково (з 16 ст.) Священної Римської імперії (Австрії).

Сербське питання до війни
Після 2-х протитурецьких повстань Сербія здобула у 1830 р. широку автономію,
Повної незалежності Сербії вдалось домогтись в 1878 р., коли Російська імперія отримала перемогу над Туреччиною.
Сан-Стефанський мирний договір визнавав незалежність Сербії, але Берлінський конгрес значно обмежив її територію.

2. Територіальні зазіхання ворогуючих сторін напередодні війни і Україна

Плани ворогуючих держав щодо українських земель напередодні Першої світової війни

“Обгрунтування” територіальних зазіхань

Німеччина
Головний гравець на полях цієї війни – Німеччина – напередодні війни поширювала ідею, що український та інші НАРОДИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ не здатні створювати свої власні держави, а тому історичною місією німців є ПОГЛИНЕННЯ та освоєння цих ЗЕМЕЛЬ.
Українські землі розглядалась в геополітичних планах Німеччини як ПЛАЦДАРМ для проникнення на Схід.

Австро-Угорщина
Австро-Угорщина під гаслом возз'єднання «братів-русинів» планувала приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля, котрі перебували у складі Російської імперії.

Туреччина
Османська імперія прагнула повернути володіння, що були втрачені у війнах з Росією у ХVІІІ—ХІХ ст. (Південь України, Крим).

Росія і Антанта
Росія, під прикриттям «віковічної мети об’єднання всіх руських земель», претендувала на Східну Галичину, Закарпаття і Північну Буковину, що входили до Австро-Угорщини.
Англія і Франція, які не мали жодних територіальних претензій до України, намагалися використати її для послаблення Австро-Угорщини.

З Маніфесту «До населення Галичини»
«Довгі роки страждав руський народ під іноземним ярмом… Нехай не буде більше поневоленої Русі! Спадщина святого Володимира, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа хай піднесе прапор єдиної, великої, неділимої Росії! Хай сповниться Боже Провидіння, що благословило діло збирачів Руської землі. Хай Господь допоможе своєму царственому помазанику Миколі Олександровичу, Імператору всієї Росії, завершити діло великого Івана Калити…»

Трагізм ситуації для України
Для України світова війна мала подвійно трагічний зміст. Єдиний народ за відсутності власної держави опинився у двох конфронтуючих таборах.
Близько 3,5 млн. українців у російській армії та 250-300 тис. в австрійському війську повинні були боротися і вмирати за чужі для них інтереси.

Українці в російській та австро-угорській арміях

3. Початок конфлікту
28 червня - 1 серпня 1914 року

Привід до війни
Вбивство боснійсько-сербським націоналістом у Сараєво 28 червня, 1914 р. Гаври́лою При́нципом австрійського Ерцгерцога Франца Фердінанда та його дружини Графині Софі.
Принцип був членом сербського угруповання Млада Босна та Чорна рука, які відстоювали об'єднання Боснії з Сербією.
Цей інцидент спонукав Австрію почати ворожі дії по відношенню до Сербії, які призвели до Першої світової війни.

23 липня Австро-Угорщина виставила ультиматум Королівству Сербія з настільки радикальними вимогами, що його було відкинуто. Серби спираючись на підтримку Російської імперії, розпочали мобілізацію.
28 липня Австро-Угорська імперія оголосила війну Сербії.
31 липня Російська імперія почала повну мобілізація.
1 серпня Німеччина оголосили війну Російській імперії і через два дні — Французькій республіці.
4 серпня Британська імперія оголосила війну Німеччині.

Зміна міжнародних політичних сил на початку війни

Блоки

Вступ у війну Оттаманської імперії
жовтень 1914 р.
США
1915
Троїстий союз

4. Ставлення основних представників українського національно-визвольного руху до війни
на її початку
Воєнне протистояння двох держав, супроводжуване масовими репресіями проти українців, розкололо навпіл і національно свідомих патріотів України по обидва боки кордону.
З початком війни перед українством постало болюче питання: на кого орієнтуватись.

За поразку Росії

Головна Українська Рада (ГУР)
ГУР - міжпартійна організація, утворена 1 серпня 1914 року у Львові.
Засновниками були національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії.
Голова —Кость Левицький, заступник —М.Ганкевич i М.Павлик.

Левицький Кость Антонович
(1859 - 1941)
Видатний галицький політик: співзасновник і секретар «Народної Ради», член президії та президент Народного комітету Української національно-демократичної партії, депутат Палати Послів австрійського парламенту (1907–1918 роки) та Галицького сейму.
Очільник листопадового повстання 1918 р.
Лідер Української Національної Ради та один авторів тимчасової Конституції ЗУНР.
Голова першого уряду — Державного секретаріату ЗУНР, міністр фінансів ЗУНР.

Ганкевич Микола
(1869 - 1931)
український політичний та профспілковий діяч, ідеолог австромарксизму в українській соціал-демократії, організатор робітничого руху в Галичині, перший голова і засновник УСДП, журналіст і співредактор партійних органів УСДП газет «Воля» і «Земля і воля» у 1900–1912 рр. Заступник голови Головна Українська Рада у 1914–1915 рр. і віце-президент Загальної української ради у Відні1915–1918 рр. 1918 р. — член Української національної ради.

Павли́к
Миха́йло Іва́нович
(1853 – 1915)
український письменник,
публіцист, громадський і
політичний діяч. Дійсний член НТШ. Разом з Іваном Франком у 1890 р. створили Русько-українську радикальну партію (РУРП).

З Маніфесту Головної української ради від 3 серпня 1914 р.
Йдучи війною на Австро-Угорську монархію, Росія загрожує загибеллю українського національного життя, яке знайшло захист у конституційному устрої Австрійської держави. Перемога Росії мала б принести українському народові Австро-Угорської монархії те саме ярмо, в якім стогне 30 мільйонів українського народу в Російській імперії. І тому наша дорога ясна. ...
Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більше буде поразка Росії, тим швидше виб'є година визволення України. ...Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!

Українські Січові Стрільці
18 березня 1913 р. у Львові створено товариство «Січові стрільці», основу якого складала учнівська та студентська молодь.

Січові стрільці до початку війни
Головним отаманом «Січових стрільців» було обрано доктора Володимира Старосольського, його заступником — осавулом Дмитра Катамая.
Згодом осередки товариства виникли й в інших містах Галичини. Напередодні війни їх нараховувалось 96, вони об’єднували понад 8 тис. членів.

Ініціатива ГУР
6 серпня 1914 р. ГУР звернулась до українського народу з Маніфестом, проголосивши створення військового формування «Українських січових стрільців» (УСС).
На її заклик виявили бажання 28 тис. добровольців.
Переважна більшість з них були вихованцями молодіжних організацій «Січ», «Сокіл» і «Пласт».

Створення легіону
Віденський уряд побоявся озброїти всіх українських добровольців і відібрав з них тільки 2,5 тис. осіб.
Український легіон був єдиним формуванням в австро-угорській армії, де служили жінки. Окремі з них здобули собі слави у боях і мали нагороди.

Прапори УСС

Прапори УСС

Союз визволення України
Організована політичними емігрантами з Наддніпрянщини: Д.Донцов, Д.Дорошенко, А.Жук, О.Назаріїв

Союз Визволення України (СВУ)

Мета СВУ
Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців, що перебували під російським пануванням.
Своєю метою СВУ проголосив боротьбу за самостійність України, використовуючи для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як конституційна монархія з однопалатним парламентом.

Склад та осідок СВУ
Більшість членів СВУ були наддніпрянськими соціалістами, що опинилися на австрійській території внаслідок репресій російського царату в період столипінської реакції.
Осідком СВУ був недовгий час Львів, від серпня 1914 — Відень.

Керівництво СВУ
Діяльністю СВУ керувала президія у складі: Дмитро Донцов, Микола Залізняк, Андрій Жук, Володимир Дорошенко, Олександр Скоропис-Йолтуховський, Маркіян Меленевський.
Їм допомагали галицькі і буковинські діячі різних ділянок (Степан та Роман Смаль-Стоцькі, Василь Сімович, Михайло Возняк, Богдан Лепкий, Михайло Лозинський, Лев Ганкевич, Іван Крип'якевич, Степан Рудницький та ін.).
Дмитро Донцов і Микола Залізняк в кінці 1914 р. відійшли від діяльності СВУ.

Дмитро Іванович Донцов
(1883 - 1973)
український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, засновник теорії інтегрального націоналізму
перший голова СВУ

Дороше́нко Володи́мир Ві́кторович
(1879 —1963)
видатний бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач,літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ.

Жук Андрі́й Іллі́ч
(1880 — 1968)
український громадсько-політичний діяч, дипломат і публіцист.

За перемогу Росії та інші позиції

«Карпато-Русский Освободительный Комитет»
Створений у Києві 11 серпня 1914 р.
Закликав населення Галичини виступити на підтримку Російської імперії.
Після зайняття Львова російськими військами комітет передав свої повноваження «Русскому Народному Совету» під головуванням В.Дудикевича.

Наслідки
Репресії австро-угорських військових властей проти мирного українського населення: арешти і масові розстріли запідозрених у сприянні російській армії. Тисячі українців опинилися в концентраційних таборах: Таллєргофі, Терезієнштаті та ін.
Відступ російської армії призвів до еміграції багатьох москвофілів до Росії, де багато з них розчарувалися в ідеології москвофільства, і пізніше брали активну участь в українських національно-визвольних змаганнях 1917—1921.