Слайд 2
![Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — історико-літературні](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-1.jpg)
Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII
століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —літературна, близька до народнорозмовної.
Слайд 3
![Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII - початку XVIII](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-2.jpg)
Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII - початку XVIII століття
мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси виникла їх умовна назва - "козацькі", "козацько-старшинські" літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.
Слайд 4
![До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи: Самовидця (про](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-3.jpg)
До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи:
Самовидця (про події 1648 -
1702 років, вірогідний автор - Роман Ракушка-Романовський),
Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та
Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 - 1700 років).
Слайд 5
![«Літопис самовидця» У XIX ст. літопис Самовидця широко використовували майже](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-4.jpg)
«Літопис самовидця»
У XIX ст. літопис Самовидця широко використовували майже всі українські
історики, що досліджували надзвичайно багату на події історію України другої половини XVII ст.
Слайд 6
![Після того, як 1846 року літопис Самовидця був опублікований, про](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-5.jpg)
Після того, як 1846 року літопис Самовидця був опублікований, про нього
з`явились окремі дослідження, а історичні праці містили посилання на це джерело.
Літопис Самовидця дійшов до нас без імені автора і місця його написання.
Слайд 7
![Літопис Самовидця є одним з зразків української літературної мови XVII](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-6.jpg)
Літопис Самовидця є одним з зразків української літературної мови XVII ст.
Незважаючи на архаїзми, різного роду місцеві діалектизми, полонізми та інші мовні та стилістичні особливості, які пояснюються умовами часу, твір Самовидця яскраво свідчить, що в українській літературній мові XVII ст. була міцна основа живої народної мови.
Слайд 8
![«Літопис Григорія Гребянки» Другим за часом написання вважається "Літопис Григорія](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-7.jpg)
«Літопис Григорія Гребянки»
Другим за часом написання вважається "Літопис Григорія Гребянки", козацького
старшини, який у 1730 р став гадяцьким полковником. За ним закріпилася назва "козацького літопису". Але така назва - досить умовна, бо цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій - битв, повстань, змов тощо.
Слайд 9
![Літопис був написаний церковнослов'янською мовою, завершений 1710 р Допускають, що](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-8.jpg)
Літопис був написаний церковнослов'янською мовою, завершений 1710 р Допускають, що автор
переслідував цим мету зробити твір доступним для всього слов'янського світу, щоб звоювати його прихильність до української автономістичної Ідеї в межах Московського царства.
Слайд 10
![Зміст літопису передає його поширений заголовок "Події превеликої, з вини](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-9.jpg)
Зміст літопису передає його поширений заголовок "Події превеликої, з вини поляків
кривавої й небувалої брані Богдана Хмельницькою, гетьмана запорозького з поляками, за найясніших королів польських Владислава, потім І Казиміра, яка в 1648 році почала виправлятися за літ десять по смерті Хмельницького незакінченої. Із різних літописців з діаріуша на тій війні списаного В місті Гадячу, працею Григорія Граб'янки зібрано і стверджено самобутніх старожилів свідченнями Року 1710".
Слайд 11
![Загалом літопис обіймає час від стародавності до 1709 р, падіння](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-10.jpg)
Загалом літопис обіймає час від стародавності до 1709 р, падіння І
Мазепи І вибору на гетьманство І Скоропадського Але головна І найбільша частина твору присвячена війні під проводом Б Хмельницького. Наприкінці подається лише реєстр подій без подробиць На початку йде роз'яснення, що козацький народ походить від скіфів-хозарів Далі коротко передано Історію Русі, й завоювання поляками, перетворення з царства в князівство, а останнього - у воєводство Розповідається про Петра Конашевича-Сагайдачного, а з періоду після Б Хмельницького - про Івана Брюховецького, І Самойловича Гетьман Б Хмельницький зображений як національний герой.
Слайд 12
![«Літопис Самійла Величка Літопис козацького канцеляриста Самійла Васильовича Величка -](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-11.jpg)
«Літопис Самійла Величка Літопис козацького канцеляриста Самійла Васильовича Величка - найбільший
за обсягом історичний твір свого часу, надрукований у Києві 1848-1864 рр. Унікальність цього наймонументальнішого твору історико-мемуарної прози ХVІІ-ХVІII ст. полягає в тому, що це не тільки літопис, а й історичний, публіцистичний і художній твір.
Слайд 13
![Літопис Самійла Величка дійшов до нас не повністю: є в](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-12.jpg)
Літопис Самійла Величка дійшов до нас не повністю: є в ньому
дефекти на початку, в середині (1649-1652 рр.) і в кінці. Прогалину (відсутність кінця першої, другої, третьої, четвертої та п'ятої частин першого тому) видавці заповнили матеріалом із другого твору Величка - "Космографії", яку він продиктував, уже осліпнувши на схилі літ.
Слайд 14
![Свій Літопис Величко довів до 1700 р., але в переліку](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-13.jpg)
Свій Літопис Величко довів до 1700 р., але в переліку подій
автор згадує й пізніші роки (наприклад, 1723 р.), у третьому томі згадуються події 1700-1720 рр. Літописець також обіцяє розповісти і про події, що супроводжували відлучення його від служби в Генеральній канцелярії.
Слайд 15
![Був надрукований Величків твір за списком Погодіна, придбаним у відомого](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/281351/slide-14.jpg)
Був надрукований Величків твір за списком Погодіна, придбаним у відомого збирача
рукописів Лаптєва. Під час друку був відшуканий ще один, пізніший список - у бібліотеці М.О. Судієнка.