Слайд 2
![У ст. 10 Конституції України записано: Державною мовою в Україні](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-1.jpg)
У ст. 10 Конституції України записано:
Державною мовою в Україні є українська
мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.»
Слайд 3
![3. Поняття літературної мови. Національна мова – це спільна мова](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-2.jpg)
3. Поняття літературної мови.
Національна мова – це спільна мова всієї нації.
Сучасна
літературна мова – це унормована, оброблена і відшліфована форма національної мови.
Слайд 4
![Літературна мова – це загальноприйнята оброблена й удосконалена форма національної](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-3.jpg)
Літературна мова – це загальноприйнята оброблена й удосконалена форма національної мови,
яка, виникнувши на основі одного діалекту, ввібрала в себе виражальне багатство всіх інших діалектів, говорів та говірок і обслуговує суспільство в цілому. Літературна мова є мовою державних установ, громадських організацій, армії, школи, науки, літератури, засобів масової інформації. Літературна мова не збігається із жодним діалектом, вона багатша, розвиненіша, досконале ніша за будь-який із них. Літературна мова становить культурне надбання нації, виступає важливим чинником єдності народу і його духовного розвитку, розвитку науки й матеріального виробництва.
Слайд 5
![Найголовніші ознаки літературної мови: відшліфованість; обробленість; унормованість наддіалектність; стандартність; поліфункціональність (здатність виконувати різні функції).](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-4.jpg)
Найголовніші ознаки літературної мови:
відшліфованість;
обробленість;
унормованість
наддіалектність;
стандартність;
поліфункціональність (здатність виконувати різні функції).
Слайд 6
![Будь-яка літературна мова, зокрема й українська, функціонує у двох формах: писемній (буквеній) усній (звуковій).](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-5.jpg)
Будь-яка літературна мова, зокрема й українська, функціонує у двох формах:
писемній
(буквеній)
усній (звуковій).
Слайд 7
![5. Мовна норма Мовна норма – це сукупність правил реалізації](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-6.jpg)
5. Мовна норма
Мовна норма – це сукупність правил реалізації мовної системи,
прийнятих на певному етапі розвитку суспільства, як взірець.
Слайд 8
![Лексична норма – це відбір словесних засобів, які сприяють встановленню певного мовного стилю.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-7.jpg)
Лексична норма – це відбір словесних засобів, які сприяють встановленню певного
мовного стилю.
Слайд 9
![Орфографічна норма – це орієнтація в написанні на останнє видання «Українського правопису» та на нормативні словники.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-8.jpg)
Орфографічна норма – це орієнтація в написанні на останнє видання «Українського
правопису» та на нормативні словники.
Слайд 10
![Граматична норма – це вибір правильних словоформ, а також правила побудови ре-чень та словосполу-чень.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-9.jpg)
Граматична норма – це вибір правильних словоформ, а також правила побудови
ре-чень та словосполу-чень.
Слайд 11
![Орфоепічна й акцентна норми – це правила вимови й наголосу.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-10.jpg)
Орфоепічна й акцентна норми –
це правила вимови й наголосу.
Слайд 12
![Мовна норма – категорія історична.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-11.jpg)
Мовна норма –
категорія історична.
Слайд 13
![Наявність норм літературної мови не заперечує паралельного існування варіантів](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-12.jpg)
Наявність норм літературної мови
не заперечує паралельного існування варіантів
Слайд 14
![Серед варіантів розрізняють: нейтральні, тобто не обмежені вживанням лише в](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/19157/slide-13.jpg)
Серед варіантів розрізняють:
нейтральні, тобто не обмежені вживанням лише в певному функціональному
стилі. Наприклад, форми давального відмінка іменників: директорові – директору, товаришеві – товаришу; особові та безособові синтаксичні звороти, наприклад: робота закінчена – роботу закінчено тощо;
стилістично забарвлені, тобто співвідносні з певними стилями мови. Наприклад, лексичними варіантами слова говорити є балакати, мовити чи граматичні варіанти робить, просить, які у формі інфінітива закінчуються на –ть, дієслова робити, просити вживають в розмовному чи художньому стилях, а інші відповідно в усіх стилях мовлення.