Поема Енеїда І.П. Котляревського. Образ земних жителів презентация

Дідона — цариця Карфагена, коханка Енея.
«Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка – що була вдова…»
На прикладі Дідони показано, як любовна пристрасть веде досить порядну жінку до божевілля й загибелі:
«Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад».
Дідона

Дідона
Дідона проводить життя в бенкетах і любовних іграх.
«Щодень було у них похмілля,
Лилась горілка як вода,
Щодень бенкети, мов весілля...»

Латин — цар Латинської землі. Цей персонаж змальований іронічно: надзвичайно скупий, занадто обережний та боягузливий, майже не втручається в реальне управління державними справами, намагається уникнути воєн будь-якою ціною. Амата — його дружина. Дуже пихата жінка, інтриганка, любить війни та конфлікти
Латин
Амата

Латин
Латин наділений рисами дрібного царька. Він нікчемний, безпорадний, нездатний керувати своїм царством.
«Без того ж завжди був тихенький,
Як всякий дід старий, слабенький,
В чужеє діло не мішавсь».

Лавінія
Лавінія (Лавіся) — їх дочка. Вродлива юна дівчина, у якої багато залицяльників.
«Дочка була зальотна птиця І ззаду, спереду, кругом,
Червона, свіжа, як кислиця, І все ходила павичом. Дородна, росла і красива, Приступна, добра, не спесива, Гнучка, юрлива, молода…» В образі Лавінії висміюються «світські» манери обмеженої у своїх інтересах панянки, що «вертілась, як в окропі муха, в очі все п'яла».

Турн
Турн — цар рутульський. Закоханий у Лавінію, дуже гордий та пихатий, впертий та войовничий суперник Енея.
«Не в шутку молодець був жвавий,
Товстий, високий, кучерявий,
Обточений, як огірок;…»
В образі Турна змальовано типового офіцера-гульвісу, самолюбивого, жорстокого, бездушного, який «людей давить, як мух».

Сівілла
Сівілла — жриця бога сонця Феба. Не надто привабливий персонаж з вередливим характером, проте за хабар готова допомогти Енею пробратися до пекла та залагодити його справи.
«Коли сю маєш ти охоту У батька в пеклі побувать, Мені дай зараз за роботу…»

Цирцея-
жорстока цариця,
яка перетворює людей на тварин
У викритті царів і можновладців Котляревський заходить так далеко, що алегорично зображує в поемі навіть Катерину II:
«Живе на острові цариця
Цирцея, люта чарівниця
І дуже злая до людей.»