Політичні погляди Петра Могили презентация

ПЕТРО МОГИЛА (1574–1646 рр.) – видатний діяч православної церкви. У його політичних поглядах ключову увагу приділено питанням співвідношення церкви й держави.

Коротка біографія
Народився 31 грудня 1596 року в сім'ї валаського і молдовського господаря Симеона Могили та семигородської княжни Марґарет.

Освіта
Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі.
Подальшу освіту Петро Могила здобував спочатку в Замойській академії, згодом вчився у різних навчальних закладах Голландії, Парижу.

Після повернення до Речі Посполитої брав участь у Цецорській битві 1620 року та Хотинській битві 1621 року.
Помер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року.

Політичні погляди
Погляди мислителя були скеровані на те, що верховна влада має діяти в трьох напрямах: політичному, світському і духовному.

Щодо походження влади П. Могила закликав, що вона дається від Бога, перед яким вона й підзвітна у своїх діях. Політичні та мирські справи мислитель ставив на перше місце.

Сюди він відносив управління, суд, законодавство. Вважав за необхідне разом із внутрішніми політичними проблемами вирішення питань зовнішньої політики, захисту суверенітету країни.

Закон
Закон у політичному вченні Петра Могили – дар Божий.
П. Могила вважав, що законові мусять коритися всі, в тому числі й цар, який їх створює.

Закони мислитель поділяв на природні, людські та божественні. Людські, де мають утілюватися приписи природних законів, обов'язкові для всіх, зокрема і для правителя.

Ідеальний правитель за П.Могилою
Ідеальним правителем вважав православного, що одержує владу від Бога та відповідальний перед ним. Правитель повинен бути носієм політичних і морально-духовних функцій, уособлювати чесність, правдивість, піклуватися про благо підданих.

Розвиваючи платонівську концепцію «філософа на троні», П.Могила мріє про той час, «егда или философи царствовати будут, или царие філософствувати», сила яких ґрунтуватиметься не на насильстві, а на розумі, освіченості, законі.

Київський митрополит був одним з перших українських мислителів, котрі, «послуговуючись здобутками світової культури, почали розробляти й вивчати поняття совісті».

Саме як «природний закон» совість спрямовує душу до добра, противиться злій волі людини, радить людині, що вона повинна чинити й що не повинна, засуджує її, якщо вона робить щось погане.

Толерантність і свободу совісті П.Могила обстоював упродовж всього свого життя. П. Могила звертав пильну увагу на проблему совісті у контексті процесів людського самопізнання.