Іван Якович Франко презентация

Початкова школа
с. Ясениця Сільна;
Дрогобицька монастирська школа ченців-василіан; Дрогобицька гімназія;
Львівський університет;
У Відні захищає дисертацію, здобуває вчений ступінь доктора філософії.

За бібліографічними даними, видано понад 5500 назв творів І.Франка. З них близько 1020 художніх, біля 630 перекладів майже з усіх мов світу, 1200 наукових праць, 1650 публіцистичних статей, більше 1000 листів до вчених та товаришів
27 серпня 1856 у селі Нагуєвичах на Дрогобиччині
у сім’ї сільського коваля, шанованої людини,
Якова Франка
та Марії Кульчицької народився первісток Ясь

Незвичайно здатною дитиною до навчання виявився Івась. Був обдарованим від природи, мав добру пам’ять, не знав труднощів у навчанні.
Осінь 1875 року.
Іван Франко у Львові

“ На Галицькій Русі не було чоловіка, що мав би такий вплив на сучасну молодь, який мав свого часу Іван Франко. У нього була гарна бібліотека, з якої користалась молодь його кружка, в бібліотеці тій знаходили ми те, чого деінде в Галичині не можна було знайти: «Вестник Европы», «Отечественные записки», твори Щедріна, Бєлінського, Добролюбова, Флобера, Спенсера, Лассаля, а з українських – Драгоманова, Мирного ”
Є. Олесницький
Липень 1877 року
“У в’язниці, не знаю чому, ставилися до мене з особливою суворістю. Запхано мене до найгіршої камери, до злодіїв, убійників та інших звичайних злочинців… Протягом дев’яти місяців, проведених у тюрмі, сидів я переважно у великій камері, де перебувало 18 – 28 злочинців, де зимою ніколи вікно не зачинялося і де я, слабий на груди, з бідою добивався привілею спати під вікном… прокидався майже завжди з повним снігу волоссям на голові ”

Ольга Рошкевич
Тричі мені являлася любов.
Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов
Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарі вранці сіла
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо гай.

Юзефа Дзвонковська
“ Явилась друга – гордая княгиня…”
Явилась друга — гордая княгиня,
Бліда, мов місяць, тиха та сумна,
Таємна й недоступна, мов святиня.
Мене рукою зимною вона
Відсунула і шепнула таємно:
"Мені не жить, тож най умру одна!"
І мовчки щезла там, де вічно темно.

“ Явилась третя – женщина чи звір…”
Целіна Журовська
Явилась третя — женщина чи звір?
Глядиш на неї — і очам приємно,
Впивається її красою зір.
То разом страх бере, душа холоне
І сила розпливається в простір.
За саме серце вхопила мене,
Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась
І смокче кров, і геть спокій жене.
Минали дні, я думав: наситилась,
Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма!

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині (тепер Львівська область). 1862 — 1864 рр. — Іван Франко навчається в початковій школі Ясениця Сільна. 1864 — 1867 рр. — навчання в школі при василіанському монастирі у Дрогобичі. 1867- 1875 рр. — навчання в Дрогобицькій гімназії. 1874 р. Іван Франко дебютував сонетом «Народна пісня» у львівському журналі «Друг». З 1875 р. Іван Франко — студент філософського факультету Львівського університету, учасник редколегії журналу «Друг». У 1876 р. виходить перша поетична збірка «Баляди і розкази». У червні 1877 р. Івана Франка заарештовано (на 9 місяців). У 1878 році разом з Михайлом Павликом засновує демократичний журнал «Громадський друг»; видає два збірники «Дзвін», «Молот».Джерело:
У березні 1880 р. в селі Яблуневі австрійські жандарми вдруге заарештували Івана Франка. З 1881 року бере активну участь у виданні журналу «Світ». В 1891 році Франко завершує навчання в Чернівецькому університеті. З 1883 року він працює у щоденній газеті «Діло», журналі «Зоря». У 1885 році Франко відвідує Київ, а в 1886 р. одружується зі студенткою Вищих жіночих курсів Ольгою Хоружинською. 1887 р. — вихід збірки «З вершин і низин» У 1892 р. І. Франко прослухав лекції з класичної філології у Віденському університеті й захистив докторську дисертацію «Варлаам та Йоасаф». 1896 р. — виходить збірка «Зів’яле листя», а в 1897 р. — «Мій Ізмарагд». 1900р — збірка «Із днів журби» 26 листопада 1915 року українська громадськість Відня висунула кандидатуру Івана Франка на здобуття Нобелівської премії (отримати завадила смерть). 28 травня 1916 року Івана Франка не стало, він похований на Личаківському цвинтарі у Львові.Джерело: