Кишкові інфекції презентация

Содержание

Слайд 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ Дизентерія. Коліентерит. Сальмонельоз

ПЛАН ЛЕКЦІЇ
Дизентерія.
Коліентерит.
Сальмонельоз

Слайд 3

Слайд 4

Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

Слайд 15

Слайд 16

КЛІНІКА ІНВАЗИВНИХ ДІАРЕЙ

КЛІНІКА ІНВАЗИВНИХ ДІАРЕЙ

Слайд 17

КЛІНІКА СЕКРЕТОРНИХ ДІАРЕЙ

КЛІНІКА СЕКРЕТОРНИХ ДІАРЕЙ

Слайд 18

Слайд 19

ДИЗЕНТЕРІЯ( ШИГЕЛЬОЗ) гостра інфекційна хвороба, що спричиняється бактеріями роду шигел

ДИЗЕНТЕРІЯ( ШИГЕЛЬОЗ)

гостра інфекційна хвороба, що спричиняється бактеріями роду шигел і характеризується

ураженням слизової оболонки дистального відділу товстої кишки, загальною інтоксикацією, частою і болючою дефекацією, переймоподібним болем у животі, патологічними домішками у випорожненнях (слиз, кров та гній).
Слайд 20

Слайд 21

Слайд 22

Слайд 23

Слайд 24

Слайд 25

Слайд 26

Слайд 27

Слайд 28

Слайд 29

ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАННЯ Ранній вік дитини. Ослаблення організму

ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАННЯ

Ранній вік дитини.
Ослаблення організму дитини різними захворюваннями,

порушенням обміну речовин.
Недоношеність.
Порушення санітарно – протиепідемічного режиму.
Сприятлива пора року.
Слайд 30

ПАТОГЕНЕЗ: ЗБУДНИК ХВОРОБИ ОСЕЛЯЄТЬСЯ У СЛИЗОВІЙ ОБОЛОНЦІ НИЖНЬОГО ВІДДІЛУ ТОВСТОЇ

ПАТОГЕНЕЗ: ЗБУДНИК ХВОРОБИ ОСЕЛЯЄТЬСЯ У СЛИЗОВІЙ ОБОЛОНЦІ НИЖНЬОГО ВІДДІЛУ ТОВСТОЇ КИШКИ. ПІД ВПЛИВОМ

ПРОДУКТІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДИЗЕНТЕРІЙНИХ БАКТЕРІЙ РОЗВИВАЮТЬСЯ ЗАПАЛЬНІ ЗМІНИ НИЖНЬОЇ ДІЛЯНКИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПРЯМОЇ ТА СИГМОПОДІБНОЇ КИШКИ, ІНОДІ З УТВОРЕННЯМ ЕРОЗІЙ ТА ВИРАЗОК. М'ЯЗОВА СТІНКА СИГМОПОДІБНОЇ КИШКИ ПРИХОДИТЬ У СТАН СТІЙКОГО СПАЗМУ. ЕНДОТОКСИНИ  ДИЗЕНТЕРІЙНИХ БАКТЕРІЙ ЦИРКУЛЮЮТЬ У КРОВІ ТА ВИКЛИКАЮТЬ УРАЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ТА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
Слайд 31

Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34

Слайд 35

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Слайд 36

Слайд 37

Слайд 38

Слайд 39

Слайд 40

Слайд 41

Слайд 42

Слайд 43

Слайд 44

Слайд 45

Слайд 46

Слайд 47

Слайд 48

Слайд 49

Слайд 50

Слайд 51

Слайд 52

Слайд 53

Слайд 54

Слайд 55

Слайд 56

Слайд 57

Слайд 58

І ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

І ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Слайд 59

ІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ Проблеми пацієнта Гіпертермія. Блювання. Пронос . Зневоднення. Біль в животі.

ІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Проблеми пацієнта
Гіпертермія.
Блювання.
Пронос .
Зневоднення.
Біль в животі.

Слайд 60

ІІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ Підготовка пацієнта

ІІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
Підготовка пацієнта та взяття матеріалу для

лабораторних досліджень
Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом
Виконання лікарських призначень
Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду
Слайд 61

ІV ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ Ізоляція дитини

ІV ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
Ізоляція дитини до негативного бак

дослідження калу.
Взяття калу на бактеріологічне дослідження.
Здійснювати догляд за дитиною під час блювання.
Систематичний контроль за температурою тіла, характером стільця.
Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія , біопрепарати,
дезінтоксикаційна терапія в/в крапельно, дегідратаційна терапія, вітамінотерапія, гормонотерапія, симптоматична терапія.
Слайд 62

Слайд 63

Слайд 64

V ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ Зникнення

V ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
Зникнення інтоксикації, покращання загального

стану
Нормалізація температури тіла, характеру стільця.
Корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях
Слайд 65

Слайд 66

Слайд 67

ДИЗЕНТЕРІЯ

ДИЗЕНТЕРІЯ

Слайд 68

Слайд 69

КОЛІЕНТЕРИТ гостре кишкове захворювання у дітей раннього віку, яке спричинюється

КОЛІЕНТЕРИТ

гостре кишкове захворювання у дітей раннього віку, яке спричинюється ентеропатогенними штамами

кишкової палички і характеризується загальною інтоксикацією та зневодненням на фоні стійких диспепсичних розладів у вигляді блювання та проносу.
Слайд 70

Слайд 71

Слайд 72

Слайд 73

Слайд 74

Слайд 75

Слайд 76

І ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

І ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Слайд 77

ІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ Проблеми пацієнта Гіпертермія. Блювання. Нудота. Зневоднення

ІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Проблеми пацієнта
Гіпертермія.
Блювання.
Нудота.
Зневоднення

Слайд 78

ІІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ Підготовка пацієнта

ІІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
Підготовка пацієнта та взяття матеріалу для

лабораторних досліджень
Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом
Виконання лікарських призначень
Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду
Слайд 79

ІV ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ Ізоляція дитини

ІV ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
Ізоляція дитини до зникнення клінічних

симптомів.
Взяття калу на бактеріологічне дослідження.
Здійснювати догляд за дитиною під час блювання.
Систематичний контроль за температурою тіла, частотою випорожнень.
Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія , біопрепарати, дезінтоксикаційна терапія , регідратаційна терапія , інфузійна терапія , гормонотерапія, симптоматична терапія.
Слайд 80

V ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ Зникнення

V ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
Зникнення інтоксикації, покращання загального

стану
Нормалізація температури тіла , характеру стільця.
Корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях
Слайд 81

Слайд 82

Слайд 83

САЛЬМОНЕЛЬОЗ це інфекційне захворювання, яке зумовлене численними серотипами бактерій роду

САЛЬМОНЕЛЬОЗ

це інфекційне захворювання, яке зумовлене численними серотипами бактерій роду сальмонел і

характеризується переважним ураженням травного тракту. Характеризується клінічним поліморфізмом – від здорового носійства до тяжких генералізованих, септичних та тифоподібних форм
Слайд 84

Сальмонельоз – це поширена гостра кишкова інфекція, яка характеризується ураженням

Сальмонельоз – це поширена гостра кишкова інфекція, яка характеризується ураженням органів

травлення з розвитком діареї, а також вираженою інтоксикацією і водно-електролітними порушеннями.
Слайд 85

Слайд 86

Слайд 87

Слайд 88

Слайд 89

Слайд 90

Слайд 91

Слайд 92

Слайд 93

Слайд 94

Слайд 95

Слайд 96

Слайд 97

Слайд 98

Слайд 99

ОСОБЛИВОСТІ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ У ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ

ОСОБЛИВОСТІ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ У ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ

Слайд 100

Слайд 101

Эпендиматит (ependymatitis; синонім епендиміт) - запалення эпендимы шлуночків головного мозку.

Эпендиматит (ependymatitis; синонім епендиміт) - запалення эпендимы шлуночків головного мозку.

Слайд 102

Слайд 103

Слайд 104

Слайд 105

Слайд 106

Слайд 107

Слайд 108

Слайд 109

Слайд 110

Слайд 111

Слайд 112

Слайд 113

Слайд 114

Слайд 115

КЛІНІКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ:

КЛІНІКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ:

Слайд 116

Слайд 117

Слайд 118

Слайд 119

Слайд 120

Слайд 121

Слайд 122

Слайд 123

Слайд 124

Слайд 125

Слайд 126

І ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

І ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Слайд 127

ІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ Проблеми пацієнта Гіпертермія. Блювання. Нудота. Пронос. Біль в животі.

ІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Проблеми пацієнта
Гіпертермія.
Блювання.
Нудота.
Пронос.
Біль в животі.

Слайд 128

ІІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ Підготовка пацієнта

ІІІ ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
Підготовка пацієнта та взяття матеріалу для

лабораторних досліджень
Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом
Виконання лікарських призначень
Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду
Слайд 129

ІV ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ Ізоляція дитини

ІV ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
Ізоляція дитини до негативного бак

дослідження калу.
Взяття калу на бактеріологічне дослідження.
Здійснювати догляд за дитиною під час блювання.
Систематичний контроль за температурою тіла, характером випорожнень.
Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія , дезінтоксикаційна терапія, дегідратаційна терапія, біопрепарати, симптоматична терапія.
Слайд 130

V ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ Зникнення

V ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
Зникнення інтоксикації, покращання загального

стану
Нормалізація температури тіла , характеру стільця.
Корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях
Слайд 131

Слайд 132

САЛЬМОНЕЛЬОЗ

САЛЬМОНЕЛЬОЗ

Слайд 133

ПРОФІЛАКТИКА

ПРОФІЛАКТИКА

Слайд 134

Слайд 135

Слайд 136

Слайд 137

НАКАЗ МОЗ УКРАЇНИ № 803 ВІД 10.12.07 ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ДІТЕЙ

НАКАЗ МОЗ УКРАЇНИ № 803 ВІД 10.12.07
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

У ДІТЕЙ
Слайд 138

ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГКІ

ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГКІ

Слайд 139

ОСНОВНІ НАПРАВЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ГКІ «ІНВАЗИВНОГО» ТИПУ

ОСНОВНІ НАПРАВЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ГКІ «ІНВАЗИВНОГО» ТИПУ

Слайд 140

ОСНОВНІ НАПРАВЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ГКІ «СЕКРЕТОРНОГО» ТИПУ

ОСНОВНІ НАПРАВЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ГКІ «СЕКРЕТОРНОГО» ТИПУ

Слайд 141

ОЗНАКИ ЗНЕВОДНЕННЯ:

ОЗНАКИ ЗНЕВОДНЕННЯ:

Слайд 142

ХАРАКТЕРИСТИКА ЇЖІ

ХАРАКТЕРИСТИКА ЇЖІ

Слайд 143

ДІЄТОТЕРАПІЯ

ДІЄТОТЕРАПІЯ

Слайд 144

Слайд 145

Перші 2-3 доби рекомендована рідка дієта. Якщо постраждало немовля, грудне

Перші 2-3 доби рекомендована рідка дієта. Якщо постраждало немовля, грудне вигодовування

не скасовується. Старшим дітям потрібно давати овочеві відвари, рідкі каші, картопляне пюре, киселі, рідкі супи, печені яблука. Ні в якому разі не можна давати продукти, що важко перетравлюються і швидко збільшувати обсяг харчування, так можуть траплятися рецидиви.
Слайд 146

Недостатній обсяг харчування поповнюється за рахунок рідини, що застосовується для

Недостатній обсяг харчування поповнюється за рахунок рідини, що застосовується для оральної

регідратації („ораліт”, „оразол”, „регідрон”, „глюкосолан”).Їжа не повинна подразнювати ШКТ, сприяти зменшенню запального характеру процесу і знижувати гнилісні  процеси (кисле молоко, кефір, відвар рисовий, киселі, протерті печені яблука, банани, морквяне питво).
Слайд 147

Слайд 148

ТЯЖКІСТЬ ЗНЕВОДНЕННЯ ЗА КЛІНІЧНИМИ ОЗНАКАМИ (ВРАХОВУЄТЬСЯ 2 ЧИ БІЛЬШЕ ІЗ ЗАЗНАЧЕНИХ ОЗНАК)

ТЯЖКІСТЬ ЗНЕВОДНЕННЯ ЗА КЛІНІЧНИМИ ОЗНАКАМИ (ВРАХОВУЄТЬСЯ 2 ЧИ БІЛЬШЕ ІЗ ЗАЗНАЧЕНИХ ОЗНАК)

Слайд 149

ОРАЛЬНА РЕГІДРАТАЦІЯ Високоефективний Простий Доступний, навіть у домашніх умовах Недорогий

ОРАЛЬНА РЕГІДРАТАЦІЯ

Високоефективний
Простий
Доступний, навіть у домашніх
умовах
Недорогий метод.
Оральна регідратація

найбільш ефективна при її застосуванні з перших годин від початку захворювання.
Протипоказань до проведення оральної регідратації не існує.
Слайд 150

РОЗЧИНИ ДЛЯ ОРАЛЬНОЇ РЕГІДРАТАЦІЇ II покоління – РЕГІДРОН 3,5г NaCl,

РОЗЧИНИ ДЛЯ ОРАЛЬНОЇ РЕГІДРАТАЦІЇ

II покоління – РЕГІДРОН
3,5г NaCl,
2,5г KCl ,
2,9

г цитрату Na
10г глюкози
Осмолярність 260 мосм/л

I покоління –
ОРАЛІТ, ГЛЮКОСОЛАН
(до 2002 р. рекомендувала ВООЗ)
3,5 г NaCl,
1,5 г KCl
2,5 г соди,
20 г глюкози
Осмолярність 311 мосм/л

Слайд 151

РОЗЧИН 2-ГО ПОКОЛІННЯ- РЕГІДРОН Більш адаптований для дітей. У ньому

РОЗЧИН 2-ГО ПОКОЛІННЯ- РЕГІДРОН

Більш адаптований для дітей.
У ньому міститься більше

К, менше глюкози, сода замінена на цитрат натрію.
За складом знаходиться ближче до електролітного складу випорожнень дитини.
Більш стійкий при збереженні.
Слайд 152

Слайд 153

РОЗЧИНИ IV ПОКОЛІННЯ –МОРКВЯНО-РИСОВИЙ ВІДВАР "ОРС 200" Склад: вода, морква,

РОЗЧИНИ IV ПОКОЛІННЯ –МОРКВЯНО-РИСОВИЙ ВІДВАР "ОРС 200"

Склад: вода, морква, рис,

глюкоза, сіль (NaCl), ,
цитрат натрію (95 мг/100 мл),
цитрат калію (66 мг/100 мл),
лимонна кислота.
Не містить лактозу, молочний білок і глютен.
Слайд 154

І покоління – Ораліт (3,5 г хлориду натрію, 2,5 г

І покоління – Ораліт
(3,5 г хлориду натрію, 2,5 г соди,

1,5 г хлориду калію і 20 г глюкози, осмолярність – 311 мосмоль/л)
ІІ покоління – Регідрон
(3,5 г хлориду натрію, 2,9 г цитрату натрію, 2,5 г хлориду калію і 10 г глюкози, осмолярність – 260 мосмоль/л)
ІІІ покоління – (2,6 г хлориду натрію, 2,9 г цитрату натрію, 2,6 г хлориду калію і 13,5 г глюкози, осмолярність – 245 мосмоль/л)
ІV покоління – ORS 200 (HIPP)
(моркв‘яний, рисовий відвар, хлорид натрію, цитрат натрію, лимонна к-та).
Концентрація глюкози – 1,2 %.
Скорочує інтенсивність і тривалість діареї.
Слайд 155

ПОВНОЦІННА РЕГІДРАТАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ В 2 ЕТАПИ

ПОВНОЦІННА РЕГІДРАТАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ В 2 ЕТАПИ

Слайд 156

СТАРТОВІ РОЗЧИНИ

СТАРТОВІ РОЗЧИНИ

Слайд 157

РОЗЧИНИ, ЩО РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ ДЛЯ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЇ РЕГІДРАТАЦІЇ

РОЗЧИНИ, ЩО РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ ДЛЯ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЇ РЕГІДРАТАЦІЇ


Слайд 158

Слайд 159

ПРИНЦИП РОЗРАХУНКУ ОБ’ЄМУ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ

ПРИНЦИП РОЗРАХУНКУ ОБ’ЄМУ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ

Слайд 160

МЕТОД HOLIDAY SEGAR Визначення фізіологічних потреб

МЕТОД HOLIDAY SEGAR

Визначення фізіологічних потреб

Слайд 161

ДЕФІЦИТ РІДИНИ

ДЕФІЦИТ РІДИНИ

Слайд 162

ПОТОЧНІ ПАТОЛОГІЧНІ ВТРАТИ

ПОТОЧНІ ПАТОЛОГІЧНІ ВТРАТИ

Слайд 163

Слайд 164

Дитині 5 міс. Мнар=3000 г. Т тіла -38,5*С. Блювання, діарея,

Дитині 5 міс. Мнар=3000 г. Т тіла -38,5*С. Блювання, діарея, втратила

за добу 500г.
Розрахувати об’єм інфузійної терапії.
М до захворюв.=3000+800х5=7000г
ФактМ=7000-500=6500г
7000 г – 100%
500 г – х% х=7% , ексикоз ІІ ступеня
3. Фізіологічні потреби:
100мл х 6,5кг = 650 мл
4. Дефіцит рідини
6,5кг х 10мл х 7%= 455 мл
Слайд 165

Слайд 166

РЕГІДРАТАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ВІДПОВІДНО ДО ТИПУ ЗНЕВОДНЕННЯ

РЕГІДРАТАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ВІДПОВІДНО ДО ТИПУ ЗНЕВОДНЕННЯ

Слайд 167

ПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ Тяжкі форми зневоднення (ІІ-ІІІ ступінь)

ПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ

Тяжкі форми зневоднення (ІІ-ІІІ ступінь) з ознаками

гіповолемічного шоку
Інфекційно-токсичний шок
Поєднання ексикоза (різного ступеню) з тяжкою інтоксикацією
Олігурія або анурія, яка не зникає в процесі І етапу регідратації
Невпинне блювання
Неефективність оральної регідратації протягом доби
Слайд 168

ПОКАЗАННЯ ДО ПРИЗНАЧЕННЯ АНТИБІОТИКІВ Середньо-тяжкі та тяжкі форми інвазивних діарей

ПОКАЗАННЯ ДО ПРИЗНАЧЕННЯ АНТИБІОТИКІВ

Середньо-тяжкі та тяжкі форми інвазивних діарей
(

дизентерія, сальмонельоз, ешерихіоз та ін.)
Тяжкі форми секреторних діарей
Септичні форми при гострих кишкових інфекціях
Наявність позакишкових гнійних вогнищ інфекції
Наявність вторинних бактерійних ускладнень
У дітей при гемолітичній анемії
У дітей з онкогематологічними захворюваннями, які знаходяться на променевій і імунодепресивній терапії
При вроджених імунодефіцитах та СНІДі
Слайд 169

ПРИНЦИПИ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ Шлях введення препаратів залежить

ПРИНЦИПИ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Шлях введення препаратів залежить від тяжкості

стану хворого:
Легкий - per os;
Середній – per os + в/м (в/в→per os)
Тяжкий – per os + в/в.
Застосовувати в дітей найбільш безпечні препарати.
Уникати призначення aнтибактеріальних препаратів з профілактичною метою.
Слайд 170

АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ

АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ

Слайд 171

АНТИБАКТЕРІЙНА ТЕРАПІЯ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ДІАРЕЯХ

АНТИБАКТЕРІЙНА ТЕРАПІЯ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ДІАРЕЯХ

Слайд 172

Слайд 173

ЕНТЕРОСОРБЕНТИ

ЕНТЕРОСОРБЕНТИ

Слайд 174

При лихоманці та інтоксикації пацієнтам прописують постільний режим і спеціальну

При лихоманці та інтоксикації пацієнтам прописують постільний режим і спеціальну дієту.

Етіотропне лікування гострої дизентерії полягає в призначенні тижневого курсу прийому антибактеріальних препаратів.
З метою компенсації  ферментної недостатності травного тракту призначають протеолітичні ферменти – панкреатин, мезим – форте, фестал, ораза, імунотропні препарати – лізоцим, прополіс, елеутерокок, ехінацея.
Слайд 175

ФЕРМЕНТНІ ПРЕПАРАТИ Панзинорм Креон Пангрол Ерміталь

ФЕРМЕНТНІ ПРЕПАРАТИ

Панзинорм
Креон
Пангрол
Ерміталь

Слайд 176

Слайд 177

Пробіотики МОНОКОМПОНЕНТІ Колібактерин Коліфлорин Лактобактерин Ацилакт Біфідумбактерин ПРОБІОТИКИ, ЩО САМОЕЛІМІНУЮТЬСЯ

Пробіотики

МОНОКОМПОНЕНТІ
Колібактерин
Коліфлорин
Лактобактерин
Ацилакт
Біфідумбактерин
ПРОБІОТИКИ, ЩО САМОЕЛІМІНУЮТЬСЯ
Бактисубтил (B.cereus)
Споробактерин (B.subtiles)
Біоспорин (B.subtiles + B.licheniformis)
Ентерол (S.

boulardii)
ПОЛІКОМПОНЕНТНІ
Біфіформ (B. longym + E.faecium)
Лінекс (B. infantis + L.acidophilus + S. faecium SF-68)
Примадофілюс (Bifidobacterium + Lactobacterium Sp)
КОМБІНОВАНІ
Біфілакт (B.bifidum + Lactobacillus Sp. + лізоцим)
Гастрофарм (L. bulgaricus + протеїн + сахароза)
Біфіліз (Bifidoba cterium + лізоцим)
РЕКОМБІНАНТНІ (які не містять живих мікроорганізмів)
Хілак-форте Хілак
Нормазе Дуфалак
Порталак
Слайд 178

ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ

ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ

Слайд 179

Слайд 180

Слайд 181

Слайд 182

Слайд 183

Слайд 184

Имя файла: Кишкові-інфекції.pptx
Количество просмотров: 19
Количество скачиваний: 0