Мережа SDH. Технологія SDH презентация

Содержание

Слайд 2

Технологія SDH

– це стандарт для транспорту вання трафіку, який визначає рівні швидкості проходження

сигналу синхронного транспортного модуля (Synchronous Transport Module – STM) та фізичний (оптичний) рівень, що потрібний для сумісності обладнання від різних виробників.

Слайд 3

Основна швидкість передачі – 155,250 Мбит/с (STM-1). Інші, більш високі швидкості визначаються як

швидкості, кратні STM-1:
STM-4 – 622 Mбит/с,
STM-16 – 2488,32 Mбит/с,
STM-64 – 9953,28 Mбит/с.

Слайд 4

Технологія SDH передбачає використання метода тимчасового мультиплексування (TDM – Time-Division Multiplexing) та крос-комутації

тимчасових інтервалів. При цьому кінцеве обладнання SDH оперує потоками E1 (2,048 Mбит/с), до яких підключається клієнтське обладнання (для доступу до потоків Nx64К використовуються вбудовані крос-конектори). Основними пристроями мережі є мультиплексори SDH.
Важливою особливістю мереж SDH є необхідність синхронізації тимчасових інтервалів трафіку між усіма елементами мережі. Звичайно мультиплексор може синхронізуватися з будь-яким зовнішнім сигналом, з опорним тактовим сигналом або з власним внутрішнім генератором, що синхронізує імпульси. Синхронізація на основі опорного тактового сигналу може розповсюджуватися по ланцюгу, в якому знаходиться не більш ніж 20 мережних елементів (G.803).
Вибір джерела синхронізації може здійснюватися автоматично під керуванням програми або задається оператором.
Функціонально мультиплексори SDH мають два набора інтерфейсів: користувальні та агрегатні. Користувальний набір відповідає за підключення користувачів, а агрегатний – за створення лінійних міжвузлових з‘єднань.

Слайд 5

Дані інтерфейси дозволяють створювати наступні базові топології:

«кільце»,
«ланцюг»,
«точка–точка».

Слайд 6

Метод мультиплексування

Оскільки низькошвидкісні сигнали PDH мультиплексируются в структуру фрейму високошвидкісних сигналів SDH допомогою

методу побайтового мультиплексування, їх розташування у розіграші високошвидкісного сигналу фіксоване і визначено або, скажімо, передбачувано. Тому низкоскоростной сигнал SDH, наприклад 155 Мбіт / с (STM-1) може бути безпосередньо доданий або виділений з високошвидкісного сигналу, наприклад 2.5 Гбіт / с (STM-16). Це спрощує процес мультиплексування і демультиплексування сигналу і робить SDH ієрархію особливо підходить для високошвидкісних волоконно-оптичних систем передачі, що володіють великою продуктивністю.

Слайд 7

Основні переваги технології SDH є:

проста технологія мультиплексування/демультиплексування ;
доступ до низькошвидкісних сигналів без необхідності

мультиплексування/демультиплексування всього високошвидкісного каналу, що дозволяє легко здійснювати підключення клієнтського обладнання та здійснювати крос-комутацію потоків;
наявність механізмів резервування на випадок відмов каналів зв‘язку або обладнання;
можливість створення «прозорих» каналів зв‘язку, які необхідні для вирішення певних завдань (наприклад, передачі голосового трафіку між виносами АТС або передачі телеметрії);
можливості нарощування рішення;
сумісність обладнання від різних виробників;
відносно низька вартість обладнання;
швидкість настроювання та конфігурування пристроїв.
Имя файла: Мережа-SDH.-Технологія-SDH.pptx
Количество просмотров: 40
Количество скачиваний: 0