Слайд 2
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-1.jpg)
Слайд 3
![План сесії Види речень. Порядок слів у діловому мовленні. Типові](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-2.jpg)
План сесії
Види речень. Порядок слів у діловому мовленні.
Типові форми вираження присудків.
Прості
ускладнені речення.
Складні випадки керування.
Шуть Валентина Яківна –
старший викладач кафедри менеджменту,
кандидат філологічних наук
Слайд 4
![Статус державності потрібен нашій мові, щоб після згубних браконьєрських літ](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-3.jpg)
Статус державності потрібен нашій мові, щоб після згубних браконьєрських літ повернути
їй природну роль, і силу, і престиж, повністю забезпечити їй право на життя у всіх сферах, на всіх рівнях.
О.Гончар
Слайд 5
![ВИДИ РЕЧЕНЬ. ПОРЯДОК СЛІВ У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ Уживаються прості та](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-4.jpg)
ВИДИ РЕЧЕНЬ. ПОРЯДОК СЛІВ У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ
Уживаються прості та складні речення,
проте переважають прості поширені речення.
З-поміж складних речень перевага надається складнопідрядним, складносурядні й безсполучникові складні речення трапляються зрідка.
Слайд 6
![У діловому писемному мовленні вживаються розповідні речення. В усному діловому](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-5.jpg)
У діловому писемному мовленні вживаються розповідні речення.
В усному діловому мовленні
(телефонні розмови, наради, публічні виступи тощо) можуть використовуватися
окличні й питальні речення.
Слайд 7
![В офіційно-ділових текстах переважають двоскладні речення. З-поміж односкладних найширше представлені](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-6.jpg)
В офіційно-ділових текстах переважають двоскладні речення.
З-поміж односкладних найширше представлені (у
певних видах ділових документів) безособові речення, головний член яких виражений незмінними присудковими формами на -но, -то, та інфінітивні речення.
Слайд 8
![Для ділових документів характерний прямий порядок слів, бо він передає](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-7.jpg)
Для ділових документів характерний прямий порядок слів, бо він передає загальний
зміст речення без спеціального наголошення певних його компонентів (підмет стоїть перед присудком, означення – перед означуваним словом тощо).
.
Слайд 9
![Узгоджене означення – перед означуваним словом, неузгоджене означення – після](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-8.jpg)
Узгоджене означення – перед
означуваним словом, неузгоджене означення – після
нього.
Звертання та вставні слова стоять на початку речення.
Обставини причинової, цільової, часової семантики повинні розміщуватися на початку або
наприкінці речення.
Слайд 10
![Використання непрямого порядку слів у ділових текстах виправдане, коли треба](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-9.jpg)
Використання непрямого порядку слів у ділових текстах виправдане, коли треба наголосити
на певному слові (завтра відбудеться засідання атестаційної комісії – наголошується на часі проведення заходу).
Слайд 11
![1. Прошу надати мені відпустку в зв’язку з тим, що](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-10.jpg)
1. Прошу надати мені відпустку в зв’язку з тим, що я
виходжу заміж на три дні.
2. Технічний огляд власників індивідуального транспорту
відбудеться 22.04.2018 на СТО №7.
Слайд 12
![ТИПОВІ ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ ПРИСУДКІВ У реченнях використовуються присудки ускладненої форми](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-11.jpg)
ТИПОВІ ФОРМИ
ВИРАЖЕННЯ ПРИСУДКІВ
У реченнях використовуються присудки ускладненої форми («розщеплені присудки»),
що є фразеологізованими дієслівно-іменними сполуками.
Вони є стандартизованими засобами
висловлення.
Слайд 13
![Частина з них має паралельні прості дієслівні присудки: припускатися помилок](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-12.jpg)
Частина з них має паралельні прості дієслівні присудки: припускатися
помилок –
помилятися,
надати допомогу – допомогти, давати вказівки – розпоряджатися, надавати кредит – кредитувати.
Слайд 14
![Проте дуже багато стійких дієслівно-іменникових сполук, що вживаються в ролі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-13.jpg)
Проте дуже багато стійких дієслівно-іменникових сполук, що вживаються в ролі присудка,
не мають дієслівного відповідника: провести захід, навести порядок, виявити (приділити) увагу, надати слово та ін.
Слайд 15
![У мові ділових паперів, зокрема у формулюваннях і визначеннях, вживається](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-14.jpg)
У мові ділових паперів, зокрема у
формулюваннях і визначеннях,
вживається переважно
дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу.
Слайд 16
![У текстах ділових документів уживаємо присудок, виражений дієсловами теперішнього часу](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-15.jpg)
У текстах ділових документів уживаємо присудок, виражений дієсловами теперішнього часу у
формі третьої особи однини або множини:
Верховна Рада ратифікує договір;
громадяни України обирають
Президента…
Слайд 17
![ПРОСТІ УСКЛАДНЕНІ РЕЧЕННЯ Речення з відокремленими членами, звертаннями, вставними словами та словосполученнями. Речення з прямою мовою.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-16.jpg)
ПРОСТІ УСКЛАДНЕНІ РЕЧЕННЯ
Речення з відокремленими членами, звертаннями, вставними словами та словосполученнями.
Речення
з прямою мовою.
Слайд 18
![З-поміж відокремлених членів речення в мові офіційно-ділових документів уживаються відокремлені](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-17.jpg)
З-поміж відокремлених членів речення в мові офіційно-ділових документів уживаються відокремлені означення
та обставини, виражені відповідно дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами.
Слайд 19
![Дієприслівник і дієслівна форма в реченні повинні називати дії, які](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-18.jpg)
Дієприслівник і дієслівна форма в реченні повинні називати дії, які виконує
одна й та ж особа або предмет, наприклад:
Зайшовши до лісу, я насолоджуюся п‘янким ароматом повітря.
Слайд 20
![Прості речення в текстах офіційно-ділових документів можуть бути ускладнені звертаннями](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-19.jpg)
Прості речення в текстах офіційно-ділових документів можуть бути ускладнені звертаннями
(у листах, запрошеннях,
оголошеннях тощо).
Єдиною формою вираження звертання є кличний відмінок.
Слайд 21
![Прості речення в текстах офіційно-ділових документів можуть ускладнюватися вставними словами](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-20.jpg)
Прості речення в текстах офіційно-ділових документів можуть ускладнюватися вставними словами і
словосполученнями, що забезпечують логічний зв’язок між частинами тексту (виступу, звіту, доповідної записки): по-перше, по-друге, по-третє, отже, нарешті.
Слайд 22
![Вставні слова й конструкції на позначення емоцій мовця, його впевненості](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-21.jpg)
Вставні слова й конструкції на позначення емоцій мовця, його впевненості чи
невпевненості
(на жаль, на щастя, звичайно, безперечно, очевидно, мабуть та ін.) є доречними лише в ділових листах, які з-поміж усіх ділових паперів вирізняються рівнем стандартизації мовного оформлення.
Слайд 23
![ПРЯМА МОВА Пряма мова – це точно відтворений чужий вислів](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-22.jpg)
ПРЯМА МОВА
Пряма мова – це точно відтворений чужий вислів зі збереженням
його лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей.
Слайд 24
![“П”, – а. “П!” – а. “П?” – а. А: “П”. А: “П!” А: “П?”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-23.jpg)
“П”, – а.
“П!” – а.
“П?” – а.
А: “П”.
А: “П!”
А: “П?”
Слайд 25
![СКЛАДНІ ВИПАДКИ КЕРУВАННЯ Дієслова або віддієслівні іменники, які керують різними відмінками, не можуть мати спільного додатка.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-24.jpg)
СКЛАДНІ ВИПАДКИ КЕРУВАННЯ
Дієслова або віддієслівні іменники, які керують різними відмінками, не
можуть
мати спільного додатка.
Слайд 26
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-25.jpg)
Слайд 27
![ЗНО-2017 Потребує редагування речення А Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-26.jpg)
ЗНО-2017
Потребує редагування речення
А Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть
та ознайомтеся з переліком екскурсій.
Б Під’їхавши до Кам’янця, ми побачили обриси середньовічного міста й почули шум сучасної автостради.
Слайд 28
![Керування може не збігатися в близьких за значенням словах: властивий](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-27.jpg)
Керування може не збігатися в близьких за значенням словах:
властивий (кому?)
і характерний (для кого?),
опанувати (що?) й оволодіти (чим?),
повідомити (кому?), але поінформувати (кого?).
Слайд 29
![Прикметники вищого ступеня порівняння керують кількома прийменниково-відмінковими формами: за +](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-28.jpg)
Прикметники вищого ступеня порівняння керують кількома прийменниково-відмінковими формами:
за + знахідний відмінок
від + родовий відмінок
порівняно з + орудний відмінок
щодо + родовий відмінок.
Слайд 30
![Йти по воду – якщо йдеться про мету руху, то](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-29.jpg)
Йти по воду – якщо йдеться про мету руху, то треба
ставити прийменник по.
Йти за водою – напрям руху – прийменник за.
Отже, йти по лікаря, бо людина захворіла (це мета),
але йти за лікарем до його кабінету (це напрям руху).
Слайд 31
![Лексико-морфологічні та синтаксичні засоби офіційно-ділового стилю перебувають у тісному взаємозв’язку;](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/24922/slide-30.jpg)
Лексико-морфологічні та синтаксичні засоби офіційно-ділового стилю перебувають у тісному взаємозв’язку;
підпорядковуються таким
загальним ознакам цього комунікативного різновиду мови, як лаконічність, об’єктивність, точність, що не припускає різного тлумачення.