Слайд 2
![Тотемізм (індіан. от-отем — його рід) — віра в надприродну](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/21551/slide-1.jpg)
Тотемізм (індіан. от-отем — його рід) — віра в надприродну спорідненість
груп людей (роду, племені) з певними видами тварин, рослин.
Слайд 3
![Тотемами називають тварин, яких первісні люди вважали своїми надприродними родичами.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/21551/slide-2.jpg)
Тотемами називають тварин, яких первісні люди вважали своїми надприродними родичами. У
тотемах вони вбачали покровителів роду й племені, захисників, помічників у розв'язанні всіх конфліктів. Тому свої родові колективи первісні люди називали іменами тотемних тварин. Наприклад, родові колективи північноамериканських індійців з племені журавля у XVII ст. мали назви журавля, сома, гагари, ведмедя. А в Австралії наприкінці XVIII — на початку XIX ст. на запитання європейців "Хто ти такий?" — абориген відповідав: "Я — кенгуру" або "Я — личинка комахи". Такими відповідями вони начебто підтримували свій кровний зв'язок з тотемами.
Слайд 4
![Спочатку тотемами вважали тільки тварин, які були об’єктом полювання. Пізніше](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/21551/slide-3.jpg)
Спочатку тотемами вважали тільки тварин, які були об’єктом полювання. Пізніше (із
збільшенням кількості людських колективів) поклоніння поширилося на решту тварин, а в окремих народів — і на рослини й природні чинники. Наприклад, в австралійців тотемами були собака Дінго, водяна лілея, оливкове дерево, великий камінь, гарячий вітер, дощ, сонце.
Слайд 5
![Магія (гр. mageia — чаклунство) — віра в можливість впливу](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/21551/slide-4.jpg)
Магія (гр. mageia — чаклунство) — віра в можливість впливу на
довколишній світ через надприродне — фетишів, духів тощо шляхом чаклунського дійства.
Слайд 6
![Наприклад, мисливці деяких північноамериканських індійських племен ще в XIX ст.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/21551/slide-5.jpg)
Наприклад, мисливці деяких північноамериканських індійських племен ще в XIX ст. перед
початком полювання на бізонів виконували ритуальний танець, вважаючи, що завдяки цьому їм пощастить заманити бізонів до стійбищ і забезпечити вдале полювання.
В уяві людей магія посилювала їх вплив на природу. Тоді вважалося, що людина може вплинути на природу не лише своєю працею (природні рухи), а й особливими символічними діями — обрядами (надприродний шлях).
Слайд 7
![Магію поділяють (з урахуванням її мети) на такі основні види:](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/21551/slide-6.jpg)
Магію поділяють (з урахуванням її мети) на такі основні види: виробничу,
лікувальну, застережну, військову, метеорологічну (магія погоди) та ін. Найпоширенішою була виробнича магія, яка, у свою чергу, мала кілька відгалужень: мисливська, риболовецька, будівельна тощо. З розвитком суспільства з'являються нові різновиди виробничої магії: землеробська, скотарська, гончарська, ковальська, навчальна, спортивна.
Слайд 8
![Особливим різновидом застережної магії були релігійні табу. Слово "табу" запозичене](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/21551/slide-7.jpg)
Особливим різновидом застережної магії були релігійні табу. Слово "табу" запозичене з
мов жителів Гавайських островів і означає заборону будь-що робити, аби не накликати на себе біди. Магія дійшла до наших днів як елемент сучасної релігії (віра в надприродну силу обрядів) в самостійній формі (гадання на картах тощо).