Зародження обліку в період княжої і литовсько-польської доби презентация

Содержание

Слайд 2

На території Київської Русі близько півтора століття використовувалися примітивні прийоми

На території Київської Русі близько півтора століття використовувалися примітивні прийоми обліку,

пов'язані зі збором данини та обліком торгових оборотів.
Слайд 3

Недоторканність приватної земельної власності закріпив збірник законів України-Русі "Руська правда” Я. Мудрого.

Недоторканність приватної земельної власності закріпив збірник законів України-Русі "Руська правда” Я.

Мудрого.
Слайд 4

Власність князя і держави ототожнювались, розмір данини та податків не

Власність князя і держави ототожнювались, розмір данини та податків не регламентувався,

тобто все було в руках князя.
Слайд 5

Ведення обліку в ті часи, в тому числі і облікової роботи, знаходилось безпосередньо в підпорядкуванні печатника.

Ведення обліку в ті часи, в тому числі і облікової роботи,

знаходилось безпосередньо в підпорядкуванні печатника.
Слайд 6

Поштовхом у розвитку культури, освіти і облікової науки в Київській

Поштовхом у розвитку культури, освіти і облікової науки в Київській державі

стало християнство: створювалися школи, видавались книги, розвивалась наука, зокрема, математика як основа обліку.
Слайд 7

Облік в монастирях був організований за принципом камеральної форми. Об'єктами

Облік в монастирях був організований за принципом камеральної форми. Об'єктами обліку

була готівка, доходи, видатки, а також дебіторська і кредиторська заборгованість.
Слайд 8

Комірниками при княжому дворі були стольник і ключник.

Комірниками при княжому дворі були стольник і ключник.

Слайд 9

У монастирях був свій порядок розподілу облікових обов'язків: управителем був келійник, йому підпорядковувались казначей і старці.

У монастирях був свій порядок розподілу облікових обов'язків: управителем був келійник,

йому підпорядковувались казначей і старці.
Слайд 10

Висока відповідальність при княжому дворі та в монастирському господарстві призвела

Висока відповідальність при княжому дворі та в монастирському господарстві призвела до

створення певної техніки ведення обліку, яка поділяла облікові регістри, призначені для відображення в них надходження і відпуску грошових та матеріальних цінностей, послідовного проведення інвентаризації.
Слайд 11

Свої корективи в економічні відносини того часу, і, відповідно, в

Свої корективи в економічні відносини того часу, і, відповідно, в облік

вніс період татаро-монгольської навали, який призвів до занепаду Київської держави і перенесення центру східнослов'янської культури до Галицько-Волинського князівства.
Слайд 12

Важливими центрами торгівлі на той час були міста Київ, Львів, Кам'янець-Подільський, Луцьк.

Важливими центрами торгівлі на той час були міста Київ, Львів, Кам'янець-Подільський,

Луцьк.
Слайд 13

Книги на надходження або витрачання коштів з каси велися в

Книги на надходження або витрачання коштів з каси велися в двох

примірниках, один з яких знаходиться у купця або касира, другий - в особи, яка вела облік.
Слайд 14

В кінці XIV ст. торговельні міста, зокрема, Львів, отримали значні

В кінці XIV ст. торговельні міста, зокрема, Львів, отримали значні пільги

від польського короля. Король Казимир у 1460 р. надав львівським купцям пільги по сплаті мита на території Польського королівства, а Львову - виняткове право оптової торгівлі та дорожнього примусу.
Имя файла: Зародження-обліку-в-період-княжої-і-литовсько-польської-доби.pptx
Количество просмотров: 59
Количество скачиваний: 0