Кодекс України про цивільний захист. Структура, зміст, особливості окремих норм і положень презентация

Відносини
у сфері цивільного захисту регулюються
Законами України
Кодекс України про цивільний захист
“Про цивільну оборону України” (1993р.)
“Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” (2000р.)
“Про правові засади цивільного захисту” (2004р.)
“Про аварійно-рятувальні служби” (1999р.)
“Про пожежну безпеку” (1993р.)

Рішенням РНБО України (Указ Президента України від 26.06.08 №590/2008) визначено розроблення
Кодексу України про цивільний захист,
як єдиного систематизованого законодавчого акту з питань цивільного захисту.
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 4. Цивільний захист
1.Цивільний захист – це функція держави, яка спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом попередження і ліквідації таких ситуацій та надання допомоги постраждалим.
2.Для належного забезпечення цивільного захисту в Україні функціонує єдина державна система цивільного захисту.
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 7. Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
1.РНБО України
2.Органи управління ЄДС ЦЗ: Кабінет Міністрів України;
Рада Міністрів АР Крим;
МНС та його територіальні органи упр.;
Центральні органи виконавчої влади;
Місцеві органи виконавчої влади;
Органи місцевого самоврядування;
Адміністрації (адміністративні органи) підприємств.
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 7. Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
3. Сили цивільного захисту:
ОРС ЦЗ; Аварійно-рятувальні служби і формування;
Позаштатні формування ЦЗ;
Позаштатні спеціалізовані служби ЦЗ;
Пожежні підрозділи (частини) що забезпечують відомчу, місцеву та добровільну пожежну охорону;
Добровільні формування ЦЗ.
Кодекс України про цивільний захист
(продовження)

Стаття 7. Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
4. Координуючі органи з питань цивільного захисту:
Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення;
Комісії з питань ТЕБ та НС;
Комісії з ліквідації НС.
Кодекс України про цивільний захист
(продовження)

Стаття 7. Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
5. Інші суб'єкти забезпечення цивільного захисту: Військові формування;
Громадські організації;
Громадяни України.
Кодекс України про цивільний захист
(продовження)

Стаття 13. Склад єдиної державної системи цивільного захисту
Єдина державна система цивільного захисту це сукупність її органів управління, підпорядкованих їм сил цивільного захисту, а також:
підприємств які утримують фонди фінансових, матеріально-технічних та медичних ресурсів, у тому числі їх резерви, передбачені на випадок НС;
суб'єктів забезпечення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112;
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 13. Склад єдиної державної системи цивільного захисту
підприємств системи зв'язку ( у тому числі спеціального), оповіщення та інформаційного забезпечення;
установ, закладів та організацій мережі системи моніторингу і прогнозування НС;
освітніх та наукових установ, що здійснюють навчання та наукове забезпечення з питань цивільного захисту.
Кодекс України про цивільний захист
(продовження)

Організаційна структура
Єдиної системи цивільного захисту
Кодекс України про цивільний захист
ЄДС ЦЗ
Територіальні підсистеми
Функціональні підсистеми
Рівні
Державний
Місцевий
Регіональний
Об'єктовий

Стаття 53. Моніторинг і прогно-зування НС
Система моніторингу і прогнозування НС включає: Всеукраїнський центр моніторингу і прогнозування НС;
регіональні центри моніторингу і прогнозування НС;
мережа моніторингу, спостереження, лабораторного контролю і прогнозування НС (створюється і функціонує на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях).
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 63. Атестація аварійно-рятувальних служб, рятувальників та пожежних-рятувальників (пожежних (респіраторників)
Мета атестації.
Обов'язковість атестації.
Створення атестаційних комісій.
Умови проведення атестації.
Кодекс України про цивільний захист

Глава 16
Забезпечення техногенної безпеки
Стаття 64. Джерела небезпеки виникнення НС техногенного характеру.
Стаття 65. Забезпечення техногенної безпеки
Стаття 66. Вимоги щодо дотримання техногенної безпеки.
Стаття 67. Основні вимоги до ПНО.
Стаття 68. Автоматизовані системи раннього виявлення НС та оповіщення.
Стаття 69. Віднесення ПНО до класів небезпеки.
Стаття 70. Віднесення міст та об'єктів до відповідних груп і категорій з цивільного захисту.
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 78. Призначення і завдання пожежної охорони
Пожежна охорона – це вид діяльності, яка полягає у тому, щоб запобігти виникненню пожеж і захищати людей, матеріальні цінності, довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.
Пожежна охорона призначена для захисту життя і здоров’я громадян, приватної, комунальної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об’єктах і в населених пунктах.
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 78. Призначення і завдання пожежної охорони
Основними завданнями пожежної охорони є:
здійснення державного пожежного нагляду (контролю) за дотриманням та виконанням вимог законодавства, нормативно-правових та інших нормативних актів у сфері пожежної безпеки;
запобігання пожежам та нещасним випадкам на них;
гасіння пожеж, рятування людей, а також надання допомоги в ліквідації надзвичайних ситуацій.
Кодекс України про цивільний захист
(продовження)

Стаття 94. Система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112
Мета.
Суб'єкти забезпечення Системи 112.
Організаційна структура Системи 112.
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 99. Режими підвищеної готовності та надзвичайної ситуації
1. У разі істотного погіршення радіаційної, хімічної, епідемічної (епізоотичної, епіфітотичної), гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки, за наявності загрози виникнення надзвичайної ситуації з прогнозованими тяжкими наслідками, за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в Україні або у межах конкретної її території тимчасово вводиться режим підвищеної готовності.
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 99. Режими підвищеної готовності та надзвичайної ситуації
2. У разі виникнення надзвичайної ситуації з тяжкими наслідками, за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в України або у межах конкретної її територій тимчасово вводиться режим надзвичайної ситуації.
Кодекс України про цивільний захист

Глава 88
Відшкодування шкоди та надання допомоги особам, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій
Стаття 104. Соціальний захист постраждалих.
Стаття 105. Підстави для надання допомоги та відшкодування шкоди.
Стаття 106. Надання матеріальної допомоги.
Стаття 107. Забезпечення житлом.
Стаття 108. Забезпечення зайнятості та надання послуг з працевлаштування.
Стаття 109. Надання медичної та психологічної допомоги.
Стаття 110. Гуманітарна допомога.
Стаття 111. Надання інших видів допомоги.
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 120. Створення та використання фінансових резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій
Для невідкладного забезпечення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій рішенням Кабінету Міністрів України створюється, за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, окремий Оперативний фінансовий резерв спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту. Щорічні обсяги Оперативного фінансового резерву складають 20% обсягу видатків резервного фонду державного бюджету.
Кодекс України про цивільний захист

Стаття 133. Резерв людських ресурсів для служби цивільного захисту
1. Резерв людських ресурсів для служби цивільного захисту це громадяни України, які перебувають на військовому обліку і призначені для комплектування сил цивільного захисту під час мобілізації.
Кодекс України про цивільний захист