АТО. Україна - це ми презентация

Мета:
1.Розуміння цінного ставлення до суспільстві та держави як необхідних складових формування національної свідомості молодого покоління;
2.Розвиток самоідентичності з державою через пізнання видатних особистостей свого краю, виявлення талановитих, творчо обдарованих учнів;
3.Виховання у підростаючого покоління почуття патріотизму, любові до свого роду, країни, почуття поваги до захисників України.
Завдання:
1. Підвищення рівня духовних і моральних цінностей особистості;
ознайомлення з сучасними героями, воїнами АТО, які сьогодні виконують свій громадянський обов’язок;
2.Активізація творчого потенціалу учнівської молоді;
3. Згуртування учнівського колективу спільною справою.

Війна у нашій країні триває не перший рік, вона продовжує забирати життя українців. Вони бачили смерть і страждання, вони стояли за себе, за Україну та її народ. Вони, бійці АТО, герої вже тому, що не побоялися взяти в руки зброю і стати на оборону своєї держави.

23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90-ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще три роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Раніше ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.
Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, які зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України.

Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.
Коли перед очима кадри з новин, світлини поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не сендром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне - життя,
України найкращі сини!

Гринькевич Віталій -народився 15 липня 1990 року в селі Верба Дубенського району. 16 Травня 2014 підписав контракт. Був мобілізований в Дубенську військову частину. Там він перебував в різних місцях Луганської області.
Звання: рядовий солдат.

Дронов Богдан - народився 14 квітня 1994 року в селі Верба Дубенського району. 1 березня 2015 року закінчив Академію сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного,і був направлений на місце постійної служби – м.Артемівськ (тепер м.Бахмач) Донецької області.
Звання: старший лейтенант.

Новосад Олександр - народився 3 листопада 1991 року в селі Верба Дубенського району. З 19 квітня 2014 - по червень 2014 був мобілізований в учбову частину м.Львова. З 16 травня 2014 року – по 10 серпня 2014 знаходився в зоні АТО м.Рубіжне. Поступив в Академію сухопутних військ ім.Петра Сагайдачного. Зараз служить у 128
гірсько-піхотна бригаді.
Звання: молодший сержант.
it-science.com.ua

Мельник Віктор – народився 15 липня 1974 року в селі Верба Дубенського району. 1 липня 2014 року був мобілізований до зони АТО в місто Мар’їнка.
Звання:рядовий солдат.

Білецький Андрій – народився 12 грудня 1982 року в селі Добрятин Млинівського району. У зоні АТО (місто Старобільськ Луганської області) знаходився з 28 жовтня по 14 лютого 2016 року. Після повернення зі Сходу підписав контракт.
Звання: Старший солдат.

Мій тато − Герой!
Залазить тривога в шпаринки вітрами,
Під вікнами виє марою зима.
Прокинусь… Так страшно. Горнуся до мами,
Бо тата давно уже з нами нема.
Говорить матуся, що він у відпустці,
Та очі при цьому ховає сумні.
Без нього в хатині, неначе у пустці…
Мій тато герой! Тато мій на війні.
За нашу Вкраїну воює на Сході,
Щоб спали спокійно в теплі я і ти,
І ті, що сховались в подо́лі, в горо́ді,
Відсидітись нишком, в АТО не іти.
Мій тато не знає, що вмію писати,
Що вивчила букви, читаю «Буквар» −
Вже зовсім доросла… Та так хочу тата!
І дуже боюся собак і примар.
Я вірю: вже завтра постукає в двері,
Від щастя заплачу «Мій таточко, ой!»
Підемо сім’єю гуляти у сквері:
Дивіться і заздріть − мій тато ГЕРОЙ!

Фото з архіву Білецького Андрія

СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
Дорогі наші, рідні Герої! Немає слів, якими можна подякувати за Ваш подвиг! Але ви знайте, що щира дяка – у серці кожного з нас. Дякуємо вам за наше мирне життя! Дякуємо за те, що ми можемо прокидатися у теплих ліжках! Дякуємо, що ми не чуємо свисту куль, не знаємо «градів» і «ураганів»!
Низький вам уклін за ваш героїзм!