Оборонний бій механізованого відділення. Підготовка оборони. (Тема 8.2) презентация

поглибити знання студентів, що були отримані під час проведення групового заняття.
вивчити з тими, хто навчається, питання, що стосуються, порядку роботи командира механізованого відділення з організації оборони під час переходу до неї у різних умовах та ведення відділенням оборонного бою.
виховувати у тих, хто навчається ініціативу, навички самостійного тактичного міркування, творчість мислення та схильність до аналізу.
Навчальна та виховна мета

Література
Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. III. Взвод, відділення, екіпаж танка. - К: 2010.
Мотострелковый (танковый) взвод в бою, Москва, ВИ, 1988 г.
Тактика загальновійськових підрозділів: навчальний посібник / О.П. Романенко, В.І. Шарий, В.О. Варюхін та ін.; МОУ; – К.: АЗСУ, 1998.
Тактика: підручник / В.В. Вишняков, Г.А. Дробаха, А.А. Каленський, Є.Б. Смірнов; Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". – К., 2009..
Тактика кн. І (взвод, отделение, танк). ВИ, М.1985 г.
С.В. Плутахін, П.Г.Ватащук “Танковий взвод в бою” ХІТВ, 2004 р.
Наказ Міністра оборони України №400 від 11.09. 2004 р. «Про затвердження Керівництва по застосуванню норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України»

Навчальні питання
1. Робота командира механізованого відділення з організації оборони під час переходу до неї у різних умовах.
2. Ведення відділенням оборонного бою.
3. Врахування норм міжнародного гуманітарного права у ході підготовки та ведення оборонного бою.

Перше навчальне питання
Робота командира механізованого відділення з організації оборони під час переходу до неї у різних умовах.

Бій командир відділення, як правило, організовує на місцевості, а якщо це неможливо – по схемі (на макеті місцевості).
Порядок роботи командира відділення залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу.
Робота командира відділення щодо організації оборони розпочинається з моменту отримання бойового завдання. Завдання на оборону він отримує від командира взводу на місцевості.

Робота командира механізованого відділення під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником
Надалі командир відділення детально вивчає місцевість, уточнює завдання особовому складу і порядок взаємодії, готує дані для ведення вогню вдень і вночі, складає картку вогню, а за потреби вирішує й інші питання.
Вогнева позиція БМП (БТР) вибирається в такому місці, щоб забезпечувалося приховане її розміщення, прикриття особового складу відділення вогнем під час проведення інженерного обладнання позиції.
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир відділення після захоплення (заняття) і закріплення зазначеного (вигідного) рубежу:
усвідомлює завдання;
оцінює обстановку;
проводить (уточнює) бойовий розрахунок і визначає завдання підлеглим;
ставить завдання особовому складу;
організовує спостереження, систему вогню, взаємодію та інженерне обладнання позиції.

Отримавши завдання на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення із противником, командир механізованого відділення після з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки зобов’язаний:
провести (довести) бойовий розрахунок відділення та організувати підготовку відділення до виконання завдання;
вивести відділення на вказану позицію;
організувати безпосередню охорону, визначити завдання підлеглим, вибрати основну і запасну вогневі позиції для БМП (БТР), вогневі позиції кулеметнику, гранатометнику і місця стрільцям (основні і запасні вогневі позиції для гранатометів, ПТКРК);
віддати бойовий наказ;
узгодити дії особовому складу з відбиття атаки противника;
організовувати управління, інженерне обладнання і маскування позицій;
визначити відстані до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень і вночі і скласти картку вогню;
перевірити знання особовим складом поставлених завдань;
доповісти командиру взводу про зайняття позиції, організацію системи вогню, виконання добового завдання з інженерного обладнання позицій і готовності до бою.
Робота командира механізованого відділення під час переходу до оборони в умовах відсутності зіткнення із противником

завдання взводу:
опорний пункт і завдання щодо відбиття наступу і знищення противника, який вклинився в оборону;
смугу вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню взводу;
якими силами і засобами забезпечуються фланги, стики і проміжки і хто відповідальний за них;
завдання відділення:
позицію і завдання;
смугу вогню і додатковий сектор обстрілу;
основну (запасну) вогневу позицію бойової машини піхоти (бронетранспортера);
основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції;
місце відділення в бойовому порядку взводу і в ділянці зосередженого вогню;
рубежі, з виходом противника на які відділення відкриває вогонь;
завдання сусідів (позицію, праву (ліву) межу смуги вогню;
час зайняття оборони (позиції), готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позиції.
Під час з'ясування отриманого завдання командир відділення повинен зрозуміти:

оцінити ймовірний склад і характер його дій, на якій відстані він знаходиться, з якого рубежу, в якому напрямку і складі він може атакувати, час і порядок його виходу до переднього краю, а при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником – і місця його вогневих засобів.
Під час оцінки обстановки, вивчення противника, командир відділення повинен:
вивчаючи місцевість, командир відділення бере до уваги характер (відкрита, напівзакрита, закрита, прохідна, важкопрохідна і непрохідна) і рельєф місцевості (рівнинна, горбиста, гірська, степова, лісиста, болотиста тощо), а також стан ґрунту (легкий, середній, важкий).

найбільш доступні напрямки для дій противника на бойових машинах і в пішому порядку, умови спостереження і ведення вогню, захисні і маскуючі властивості місцевості, які ділянки місцевості необхідно пристріляти, а які необхідно розчистити для поліпшення спостереження і ведення вогню, де краще розмістити позиції кулемета, ручного гранатомета і місця стрільців (бойових “двійок”, “трійок” або груп).
З огляду на це він визначає

призначити спостерігача за противником, черговий вогневий засіб, зв’язківця і підношувача боєприпасів, визначити склад бойових “двійок”, “трійок” (груп) і їх старших.
Під час проведення бойового розрахунку, командир відділення повинен:

основну позицію кулеметнику, гранатометнику, бойовим “двійкам”, “трійкам” (групам), місця стрільцям і їх завдання, а також основні вогневі позиції для ПТРК і БМП (БТР).
Із зайняттям позиції командир відділення вказує

доводить особовому складу пропуск, вказує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу, ставить завдання черговому вогневому засобу, спостерігачу і визначає порядок дій відділення у разі раптового нападу противника.
Під час організації безпосередньої охорони командир відділення

основну (запасну) вогневу позицію або місце, завдання і порядок його виконання.
Під час постановки завдання черговому вогневому засобу командир відділення вказує:

У бойовому наказі командир відділення вказує:
у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, а під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з ним, крім того, місця розміщення його вогневих засобів;
у другому пункті - завдання взводу і відділення (позицію, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу; порядок спостереження і ведення вогню по наземних і повітряних цілях; місця на ділянках зосередженого вогню взводу, по яких вести вогонь відділенням) і завдання сусідів;
у третьому пункті – після слова «НАКАЗУЮ» ставить завдання особовому складу (бойовим групам):
у четвертому пункті – час готовності до оборони, системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання, сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними;
у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки завдань особовому складу командир відділення вказує:
навіднику-оператору (кулеметнику БТР), кулеметнику і гранатометнику – основні та запасні вогневі позиції.
старшому стрільцю і стрільцю, бойовим «двійкам» і «трійкам» (групам) - місця для стрільби, послідовність їх обладнання і зміни під час бою;
навіднику-оператору (кулеметнику БТР) і кулеметникам, крім цього, - основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції;
механіку-водію (водію БТР) - маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження і корегування вогню.
Після одержання завдання особовий склад відділення розчищає місцевість у смузі огляду та обстрілу, а також відриває і маскує окопи.

Організовуючи взаємодію, командир відділення
узгоджує дії особового складу штатних і доданих вогневих засобів між собою для успішного виконання єдиного розуміння отриманого бойового завдання,
визначає порядок і способи його виконання,
а також сигнали оповіщення, взаємодії і порядок дій за ними.

доводить радіодані, сигнали управління, оповіщення і порядок дій за ними.
Під час організації управління командир відділення

проводить розбивку позиції відділення, визначає місця особового складу, дає кожному солдату добове завдання на роботи.
Вказує де, скільки, кому та який отримати інструмент і матеріали для виконання робіт.
Організовуючи інженерне обладнання позицій, командир відділення

повинен вказати положення і завдання відділенню (об’єкт атаки і позицію для оборони), поставити завдання особовому складу та управляти відділенням під час його виконання.
Зайняття (захоплення) вказаної для оборони позиції відділення здійснює, як правило, під вогнем противника.
Під час організації захоплення вказаної позиції командир відділення

насамперед розчищається місцевість для поліпшення спостереження і ведення вогню, послідовно відриваються одиночні (парні) окопи (окопи для автоматичних гранатометів, протитанкових ракетних комплексів) і окоп для БМП (БТР); в окопах для стрільців, гранатометників, кулеметників обладнуються протиосколкові козирки, потім окопи з’єднуються між собою траншеєю, яка доводиться до повного профілю, а при нестійкому ґрунті стінки її підсилюються і з’єднуються суцільною траншеєю з позиціями сусідніх відділень; для особового складу обладнується перекрита щілина, в окопі для БМП відривається окоп з протиосколковим козирком для протитанкового ракетного комплексу.
Потім відривається окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції для БМП (БТР) і хід сполучення до нього.
На позиції відділення обладнується бліндаж, ніші для боєприпасів і проводяться інші роботи, що стосуються його бойового і господарчого удосконалення з метою забезпечення тривалого перебування особового складу в обороні.
Якщо траншея відрита землерийною машиною, командир відділення організовує її дообладнання, яке включає: очистку берми, обладнання бійниць, відривання ячейок і площадок для ведення вогню, обладнання захисних козирків, ніш для бойових і господарчих запасів, обладнання перекритої щілини (бліндажа), відхожого місця, розширених ділянок траншей, а також підсилення стінок траншеї на ділянках зі слабким і нестійким ґрунтом.
Місце командира відділення, як правило, обладнується на позиції в такому місці, звідки зручніше управляти відділенням, спостерігати за місцевістю, противником і сигналами командира взводу.
На позиції механізованого відділення

Після організації інженерних робіт командир відділення складає картку вогню відділення, на яку наносить: орієнтири, їх номери, найменування і відстані до них;
положення противника;
позицію відділення;
смугу вогню і додатковий сектор обстрілу;
основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), гранатометів і протитанкових ракетних комплексів, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу ручного протитанкового гранатомета);
позиції сусідів і межі їх смуг вогню на флангах відділення;
ділянки зосередженого вогню взводу та місце в ній відділення, що веде вогонь;
загородження, що розташовані поблизу позиції відділення і прикриваються його вогнем.
Картка вогню механізованого відділення
Командир 1 мвід
ст.с-т В.О.Прохода
“__” _____________ 200__ року

точність зайняття особовим складом і вогневими засобами позицій,
знання ними отриманих завдань, сигналів сповіщення, управління і взаємодії,
несення служби спостерігачем і черговим вогневим засобом,
підготовку даних для ведення вогню вдень і вночі,
екіпіровку підлеглих,
наявність боєприпасів, ракет і заправку пально-мастильними матеріалами бойових машин до встановлених норм.
Під час практичної роботи і контролю готовності командир відділення перевіряє:

Друге навчальне питання
Ведення відділенням оборонного бою.