Оформлення рішення командира на бойове застосування орлр (Заняття №5.6 ) презентация

Інформаційно-методичне забезпечення:
Довідник протиповітряної оборони, Київ, 2003р.
Класифікатор основних умовних знаків для нанесення оперативної обстановки на цифрові карти, Київ, 2005р.
Збірка методичних розробок ТРТВ Т.5.
Перше питання:
Висновки з оцінки противника
Друге питання:
Висновки з оцінки бойових можливостей РТ підрозділу
Третє питання:
Висновки з способів виконання бойової задачі РТ підрозділами
Навчальні питання:

Перше питання:
В процесі оцінки повітряного противника командир повинен для себе з'ясувати та зробити висновки за наступними питаннями:
основні напрямки та характер бойових дій авіації противника в зонах виявлення РЛС;
найбільш очікувана кількість одночасно діючих цілей;
типи ЗПН та значення їх ефективної відбиваючої поверхні для РЛС різних діапазонів хвиль;
можливі бойові порядки авіації противника та найбільш можливий склад груп;

тактичні прийоми та засоби підходу до об'єктів удару з урахуванням рельєфу місцевості (для аналізу цього питання по основним напрямкам нальоту будуються профілі польоту цілей з огинанням рельєфу);
засоби та способи удару по об'єктам оборони та позиції підрозділу;
підлітний час для підрозділу;
рубежі, інтенсивність та засоби ставлення перешкод РЛС підрозділу;
рубежі та засоби пуску протирадіолокаційних снарядів.
За результатами оцінки повітряного противника командир відпрацьовує карту.

На карті, в графічній її частини, відображаються:
кількість та типи літаків за напрямками та ешелонами нальоту;
бойові порядки (інтервали та дистанції між групами та літаками);
бойовий порядок та зони виявлення РЛС підрозділу;
можливі маршрути польоту літаків до об'єктів (по діапазонам висот);

рубежі пуску крилатих ракет на малих та великих висотах;
профілі польотів літаків та крилатих ракет і вертикальний розріз місцевості по осі нальоту;
графіки щільності нальоту;
рубежі ставлення, види та щільності перешкод.
Ті відомості про противника, які важко відобразити графічно, викладаються в легенді.

Крім оцінки повітряного противника командир підрозділу вивчає та оцінює можливий характер дій наземного (морського) противника, десантів та диверсійних груп, а також можливість нанесення ударів артилерійським та мінометним вогнем та інші питання, необхідні для організації охорони та оборони позиції підрозділу.

Друге питання:
Висновки з оцінки бойових можливостей РТ підрозділу
Під час оцінки бойової готовності та бойових можливостей підрозділу оцінюються:
бойовий склад та озброєння підрозділу;
укомплектованість підрозділів зброєю та бойовою технікою і їх технічний стан
укомплектованість особовим складом, його бойова, морально - психологічна підготовка;
стан захисту підрозділів від ЗМЗ;

міра боєздатності та боєготовності кожного радіолокаційного взводу та підрозділу в цілому;
живучість бойових порядків підрозділу як при дії зброї масового знищення, так і звичайних засобів;
наявність та стан інженерних споруд для техніки та укриттів для особового складу на основних та запасних позиціях;
наявність та використання обладнання дистанційного керування РЛС та радіостанціями з укриттів КП;

наявність запасного антенного обладнання та прийомо - передаючих кабін РЛС.
На підставі цього робиться висновок про боєготовність підрозділу та розраховуються бойові можливості підрозділу по рішенню кожного з завдань (розвідка, наведення, цілевказівок).
При цьому визначаються:
розміри зон повної інформації по висотам;
кількість одночасно супровідних цілей;
кількість та якість одночасних наведень, що забезпечуються ВА та цілевказівок ЗРВ.

Результати розрахунку бойових можливостей зводяться в таблицю чи графіки.
На підставі цих розрахунків командир:
аналізує можливості підрозділу за вдоволенням вимог частин ЗРВ та ВА, що забезпечуються;
робить висновок про те, в якій мірі бойові можливості підрозділу забезпечують виконання поставленого бойового завдання;

визначає заходи, спрямовані на реалізацію та підвищення бойових можливостей підрозділу за рахунок взаємодії, використання виносних індикаторів РЛС та зміни в організації бойової роботи на КП (ПУ), вибору оптимального способу радіолокаційного забезпечення ЗРВ та ВА;
визначає необхідність та потребу в доукомплектуванні підрозділу особовим складом по спеціальностям, в підвищенні його бойового уміння, визначає заходи по скороченню строків приведення підрозділу в бойову готовність.

Оцінка бойового, спеціального, інженерно-технічного та тилового забезпечення. При оцінці бойового забезпечення командир оцінює:
можливості проведення розвідки наземного (морського) противника;
організацію оповіщення про напад повітряного (наземного) противника;
організацію самооборони та охорони;
стан захисту підрозділів від ЗМЗ;
маскування та інженерне обладнання основних і запасних позицій, КП (ПУ), сховищ для особового складу та укриттів для бойової техніки, під’їзних шляхів, вододжерел.

На підставі оцінки всіх видів забезпечення командир визначає:
порядок та строки поповнення запасів матеріальних засобів та ремонту техніки в ході бойових дій;
порядок проведення розвідки наземного (морського) противника, радіаційної та хімічної розвідки;
порядок оповіщення особового складу;
заходи по захисту підрозділів від ЗМЗ;
організацію протиповітряної та наземної оборони;
роботи по інженерному обладнанню і маскуванню позицій та КП;
обсяг та строки топографічної обробки позицій.

Оцінка місцевості, клімату та погоди. Під час оцінки місцевості в районах позиції роти (рельєф, стан дорожньої мережі, ліній зв'язку, енерго - та водопостачання) командир підрозділу вивчає її вплив на виконанні бойового завдання. Під час оцінки клімату та погодних умов враховуються переважній напрямок та сила вітру по порам року, перепади температури, вологість і аналізується їх вплив на роботу радіо та радіолокаційних засобів. Виходячи з оцінки місцевості, клімату та погоди, командир підрозділу визначає заходи по підготовці підрозділу до бойових дій.
Після прийняття рішення командир підрозділу опрацьовує бойові документи, організовують та здійснюють контроль та надання допомоги підлеглим в підготовці до виконання поставлених бойових задач.

При постановці бойової задачі командир підрозділу доводить :
необхідні відомості про противника;
бойову задачу роти;
задачі та місця розміщення сусідніх радіотехнічних підрозділів;
місце розміщення основної та запасної позицій роти;
строки розгортання та готовності до бойової роботи;
маршрути прямування;

порядок взаємодії з іншими підрозділами сухопутних військ;
сили та засоби роти, що виводяться в резерв;
заходи по забезпеченню живучості;
організацію зв'язку при марші та на позиціях;
порядок представлення докладів про хід розгортання підрозділу і результати бойових дій.

Третє питання:
Висновки зі способів виконання бойової задачі РТ підрозділами
Висновки для задуму рішення при оцінці противника:
вимоги до параметрів поля розвідувальної та бойової інформації, до бойової готовності підрозділів;
організація бойового чергування;
основні ідеї задуму на проведенні радіолокаційної розвідки;
основні заходи по підвищенню живучості та перешкодозахищеності.

Висновки для задуму рішення при оцінці вимоги до розвідки та видавання розвідувальної та бойової інформації:
сили та засоби, способи видавання бойової інформації кожної частини ЗРВ та ВА;
бойове завдання підрозділу.
Висновки для задуму рішення оцінки бойових можливостей:
сили та засоби, способи видавання бойової інформації кожної частини ЗРВ та ВА;
бойові завдання підрозділу;
основні заходи по підвищенню бойових можливостей.

В висновках з оцінки взаємодіючих частин та підрозділів командир визначає :
вплив сусідів на виконанні свого завдання та вплив підрозділу на виконання завдання сусідами.
з ким і по яким питанням організувати взаємодію;
порядок взаємодії.
Висновки по рішенню оцінки видів забезпечення:
основні заходи по організації всіх видів забезпечення.

Висновки по рішенню оцінки району підрозділу:
вдосконалення бойового порядку;
заходи по використанню місцевих ресурсів;
маршрути маневру;
підвищення живучості.
Таким чином, на основі з'ясування отриманого завдання, оцінки обставин, необхідних проведених розрахунків командир особисто формує і приймає найбільш доцільне рішення.
При цьому слід підкреслити, що неповнота даних про обставини не звільняє командира від своєчасного прийняття рішення.

Рішення командира на виконання бойового завдання має містити:
задум на виконання бойового завдання;
порядок відбудови порушеної боєздатності та резервів;
бойове завдання підрозділу;
порядок організації взаємодії;
порядок організації всіх видів забезпечення та управління.

Задум на виконання бойового завдання повинен чітко і конкретно відповісти на наступні основні питання:
на яких рубежах та напрямках, на розвідці яких цілей зосередитись основні зусилля по проведенню радіолокаційної розвідки та видачу бойової та розвідувальної інформації;
якого противника, на яких рубежах, якими силами та засобами виявити в різних умовах обстановки;

якими силами, засобами та способами, з яких рубежів, яким частинам та з'єднанням ЗРВ та ВА видавати бойову та розвідувальну інформацію;
яким повинен бути бойовий порядок радіотехнічного підрозділу та що за маневр передбачається здійснитись;
зміст та порядок використання резерву.

Задум на виконання бойового завдання виражає головну ідею командира, визначаючу ціль бойового застосування, а також сили, засоби та способи її досягнення. Тому він являється основою рішення, його найважливішим елементом і кістяком моделі майбутніх бойових дій. На задумі базуються всіх інші елементи рішення і всі частинні плани.
При оголошенні рішення спершу викладаються висновки з оцінки противника та поставлене підрозділу бойове завдання.

Прийняте рішення, на підставі якого ведеться підготовка до виконання бойового завдання, не залишається раз і назавжди незмінним, воно може уточнюватися і змінюватися.
Обставинами, що приводять до уточнення рішення чи його зміни командиром, можуть бути:
зміна чи ставлення підрозділу нового бойового завдання;
зміна угрупування противника, що протистоїть, та його бойових можливостей;
зміна складу, озброєння та бойових завдань зенітних ракетних та винищувальних авіаційних частин;
надходження на озброєння радіотехнічної бригади нових РЛК, АСУ, засобів зв'язку.

Після оцінки обстановки та визначення заходів по підготовці роти до виконання бойового завдання командир розраховує наявний час і приймає рішення, в котрому визначає послідовність виконання та виконавця намічених заходів, найбільш доцільні засоби виконання бойового завдання, визначає порядок підготовки розрахунку до її виконання.
Наступним етапом підготовки до виконання бойового завдання являється відпрацьовування бойових документів роти, перелік котрих, порядок оформлення та збереження визначаються діючими наказами та положеннями.

Після прийняття рішення командиром та його затвердження вищестоящим командиром, відповідальні приступають до підготовки до виконання бойового завдання.
Під час підготовки роти до виконання бойового завдання, крім того, організовується об'єктивний контроль результатів бойових дій роти для наступного аналізу і оцінки дії обслуг КП та РЛК.