Робота командира взводу щодо організації наступу презентация

Навчальні питання
1. Підготовка наступу. Порядок і зміст роботи командира взводу з організації наступу в різних умовах.
2. Робота командира взводу під час ведення наступу.
3. Дії взводу під час ведення наступу.

Література
Бойовий статут Сухопутних військ, ч.ІІІ, Київ, 2010 р.;
С.В. Плутахін, П.Г.Ватащук “Танковий взвод в бою” ХІТВ, 2004 р.
Мотострелковый (танковый) взвод в бою, Москва, ВИ, 1989 г.
Тактика кн. І (взвод, отделение, танк), ВИ, Москва,1985 г.

Перше навчальне питання
Послідовність і зміст роботи командира взводу щодо організації наступу

практичну роботу командира в підлеглих підрозділах
підготовку взводу до виконання бойового завдання
Підготовка наступу у взводі здійснюється з отриманням бойового завдання від старшого командира і включає:
підготовку місця розташування у вихідному районі (на вихідній позиції) роти

Організація наступу
Організація наступу полягає:
в з’ясуванні завдання,
вказівках щодо підготовки взводу до його виконання,
оцінці обстановки,
прийнятті рішення з оформленням його на карті і проведенні рекогносцировки;
відданні бойового наказу,
організації взаємодії, всебічного забезпечення дій і управління.
При необхідності командир взводу може проводити (доводити) розрахунок часу щодо виконання основних заходів.

Робота командира з організації дій починається з одержанням завдання і здійснюється, як правило, на місцевості, а якщо це неможливо – у вихідному районі по карті (схемі) або на макеті місцевості.
В цьому випадку бойові завдання відділенням і приданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період висування їх до рубежу переходу в атаку.
При наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником вся робота по організації бою проводиться на місцевості.
Порядок цієї роботи залежить від конкретної обстановки, отриманого завдання і наявності часу.

Послідовність і зміст роботи командира взводу щодо організації наступу
Командир взводу , одержавши бойове завдання, організує заходи, які включають:
з’ясування завдання;
Надання першочергових вказівок щодо найшвидшої підготовки взводу до його виконання;
оцінює обстановку;
приймає рішення та оформлює його на карті;
проводить рекогносцировку;
віддає бойовий наказ;
організовує взаємодію та управління, бойове забезпечення, виконання заходів морально-психологічного, тилового і технічного забезпечення.
Після цього
організовує та особисто керує підготовкою особового складу, ОВТ до дій;
здійснює контроль (практична робота в підрозділі) ;
і в установлений час доповідає командиру роти про готовність взводу до виконання бойового завдання.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником командир взводу:
усвідомлює завдання,
оцінює обстановку,
приймає рішення,
віддає бойовий наказ,
організує взаємодію по карті (схемі, на макеті місцевості) у вихідному районі, а з виходом взводу на відстань, яка дозволяє спостереження за об’єктом атаки (на вихідну позицію після перегрупування або зміни підрозділів, які обороняються), уточнює завдання відділенням (танкам) і порядок взаємодії.

Під час з’ясування завдання командир взводу повинен зрозуміти:
мету майбутніх дій і завдання роти: (при наступі з ходу – маршрут висування, вихідний пункт, пункт розгортання в ротні та взводні колони, місця посадки особового складу десантом на танки (механізованих підрозділів на автомобілі), рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування для механізованої роти, яка атакує в пішому порядку, рубіж переходу в атаку і час проходження пунктів; засоби посилення; найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує; при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію і час її зайняття, засоби посилення, найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує:
завдання взводу (місце взводу в бойовому порядку роти, вихідну позицію і час її зайняття (при наступі з безпосереднього зіткнення з противником), рубіж переходу в атаку і спішування (при атаці в пішому порядку), засоби посилення, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу);
об’єкти (цілі) на напрямку наступу взводу, які вражаються засобами старших командирів;
завдання сусідів (рубіж переходу в атаку і спішування (при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію), об’єкт атаки і напрямок продовження наступу) і порядок взаємодії з ними;
час готовності до виконання завдання, доповіді рішення і роботи на місцевості.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити
Склад, положення, можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу і на флангах і можливий їх маневр;
Стан, забезпеченість і можливості взводу та доданих підрозділів (вогневих засобів);
Склад, положення і характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;
Характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, вигідні підступи до переднього краю противника, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню;
Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, час доби та їх вплив на підготовку і ведення наступу.

Оцінюючи склад, положення і можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів, командир взводу вивчає:
зображення переднього краю оборони противника і наявність перед ним загороджень;
кількість сил і засобів перед фронтом наступу
взводу;
розташування сил і засобів противника в найближчій глибині.
На основі вивчення противника командир взводу
визначає:
сильні і слабкі сторони в обороні противника;
об’єкт атаки, засоби посилення і напрямок продовження наступу.

Вивчаючи стан, забезпеченість і можливості взводу і приданих підрозділів, командир взводу оцінює:
укомплектованість взводу і приданих підрозділів;
моральний і фізичний стан особового складу;
технічний стан бойових машин піхоти, озброєння, засобів захисту, наявність боєприпасів.
На основі оцінки стану і можливостей своїх і приданих
підрозділів командир взводу намічає:
місця відділень і засобів посилення в бойовому порядку;
розподіл сил і засобів;
основні заходи щодо поповнення взводу матеріальними засобами і технічним обслуговуванням техніки, озброєння і засобів захисту.

Оцінюючи склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними, командир взводу визначає:
з ким із сусідів необхідно підтримувати найбільш тісну взаємодію;
порядок підтримки зв’язку з сусідами;
порядок забезпечення флангів.

Оцінюючи місцевість, командир взводу вивчає:
загальний характер місцевості (відкрита, напівзакрита, закрита);
вигідні підступи до переднього краю оборони противника;
умови спостереження і ведення вогню при русі в атаку;
наявність природних і штучних перешкод.
На основі оцінки місцевості командир взводу визначає:
місця спішування відділень;
рубіж, з оволодінням якого порушуються система вогню і управління підрозділами противника;
можливий порядок дій у найближчій глибині.

В рішенні, командир взводу визначає
порядок і способи знищення противника в об’єкті атаки (якого противника, де і коли знищити, із вказанням порядку його ураження вогнем штатного озброєння, доданих вогневих засобів і діями взводу);
побудову бойового порядку;
завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам (вогневим засобам),
організація управління.

Під час рекогносцировки командир взводу:
вивчає місцевість,
орієнтує підлеглих та уточнює:
зображення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, які уражаються засобами старшого командира;
бойові завдання відділень (танків) і доданих вогневих засобів;
рубіж переходу в атаку і безпечного віддалення;
місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди й їх позначення, місця навішування на танки каткових мінних тралів.
Під час наступу з ходу, крім того,
уточнює маршрут висування,
рубежі розгортання,
місця посадки десантом на танки і спішування,
а під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником:
вихідну позицію (ділянку траншеї, окопи) для наступу,
маршрути виходу БМП (БТР) до взводу (відділення),
місця для пропуску танків та їх позначення.
У рекогносцировці, як правило, беруть участь командири відділень (танків), а іноді і механіки-водії (водії) БМП (БТР), танків.

В бойовому наказі командир взводу указує
у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;
у другому пункті – завдання роти, взводу і сусідів;
у третьому пункті – після слова “наказую” – бойові завдання відділенням (танкам, створеним групам), доданим підрозділам (вогневим засобам), безпосередньо підлеглому особовому складу;
у четвертому пункті – час готовності до наступу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;
у п’ятому пункті – своє місце під час наступу і заступника.

Під час постановки бойових завдань командир взводу вказує:
відділенням:
об’єкт атаки і цілі, на знищенні яких зосередити основні зусилля,
напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку (під час наступу з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну (вичікувальну) позицію);
під час атаки в пішому порядку вказують також місця спішування,
заступнику командира взводу:
порядок ведення вогню БМП (БТР) й їх місце в бойовому порядку взводу і порядок переміщення;
навіднику кулемета:
цілі для знищення,
порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку;
снайперу:
цілі для знищення,
порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку;
санітару-стрільцю:
завдання і місце перебування.

Під час організації взаємодії командир взводу повинен:
під час наступу з ходу вказати:
порядок висування до рубежу переходу в атаку,
розгортання в бойовий порядок,
ведення вогню зі стрілецької зброї, БМП (БТР) і танків,
порядок висування в атаку,
пророблення проходів у загородженнях противника, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування,
а також заходи безпеки при нанесенні вогневого ураження противнику;
під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вказати:
порядок зайняття вихідної позиції (ділянки траншеї, окопів) для наступу,
пропуску танків через бойовий порядок,
виходу і зайняття своїх місць БМП (БТР);

погодити дії відділень (танків), вогневої і маневреної груп (якщо вони створюються), між собою і з доданими вогневими засобами, із сусідами;
вказати порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи щодо захисту від високоточної зброї противника;
повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій щодо їх виконання.
Командири механізованого взводу, крім того, вказує:
номери (розпізнавальні знаки) танків, які атакують перед взводом, і напрямок їх наступу;
під час атаки в пішому порядку – місця спішування особового складу і порядок дій після цього БМП (БТР), а командир взводу механізованих підрозділів на автомобілях – місця, порядок і розрахунок посадки особового складу на танки,
а також вимоги щодо виконання заходів безпеки.
Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіовідомості і порядок користування радіо і сигнальними засобами, сигнали оповіщення і взаємодії.

Безпосередня охорона у взводі до початку наступу здійснюється спостерігачами, черговими вогневими засобами і чатовими, які виставляються в місцях відпочинку особового складу і біля бойових машин, а при висуненні і в ході наступу в пішому порядку – спостерігачами.
Під час організації безпосередньої охорони командир взводу вказує:
завдання охорони;
скільки і де мати спостерігачів, чергових вогневих засобів, чатових і порядок їх зміни при підготовці до наступу;
порядок спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу (відділення, танка);
сигнали оповіщення і порядок дій взводу (відділення, екіпажу танка) при раптовому нападі противника;
перепустку і відгук.

При організації тактичного маскування командир взводу визначає:
які табельні засоби і місцеві матеріали необхідно використовувати для маскування, місця і терміни їх отримання і заготівлі, а також терміни її здійснення;
порядок виконання заходів маскування при підготовці до наступу, її здійснення і підтримки під час його ведення.

Під час організації інженерного забезпечення командир взводу визначає:
обсяг і терміни інженерного обладнання місця розташування взводу (вихідної позиції), де, коли, скільки отримати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання;
порядок позначення маршруту висування до рубежу розгортання в ротні та взводні колони, колонного шляху (маршруту) взводу;
порядок подолання дистанційно встановлених мінних полів і перешкод під час висування до рубежу переходу в атаку, способи подолання інженерних загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника, місце і номер проходу, його позначення, порядок висування взводу і подолання загороджень;
способи і час пророблення проходів у загородженнях противника;
при форсуванні водної перешкоди – маршрути виходу до водної перешкоди для кожної БМП (БТР), танка.

Під час організації РХБ захисту командир взводу визначає:
завдання щодо радіаційної, хімічної і біологічної розвідки і спостереження;
порядок організації радіаційного контролю і розподіл дозиметрів;
сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними;
порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей місцевості й інших об’єктів під час підготовки і ведення наступу;
місце, час і порядок проведення спеціальної обробки;
порядок використання термодимової апаратури машин і аерозольних (димових) засобів до і під час наступу;
порядок забезпечення озброєнням РХБ захисту;
місце і час технічної перевірки протигазів.

Підготовка взводу до виконання завдання включає:
розподіл між відділеннями (екіпажами) і розставляння за посадами особового складу, який прибув на доукомплектування;
поповнення возимого (носимого) боєкомплекту штатного озброєння, БМП (БТР, танків) і доданих підрозділів (вогневих засобів), дозаправлення техніки пально-мастильними матеріалами і охолоджувальною рідиною, поповнення запасів води;
технічне обслуговування і підготовку ОВТ до бойового застосування;
проведення заходів морально-психологічного забезпечення.
У вказівках щодо поповнення ракетами, боєприпасами, пально-мастильними матеріалами і іншими матеріальними засобами командир взводу визначає:
місце, порядок і терміни технічного обслуговування БМП (БТР, автомобілів), танків, чищення і змащування озброєння, поповнення боєприпасами (ракетами), заправки пально-мастильними матеріалами під час підготовки до наступу і в його ході;
до якого терміну буде приготовлена їжа, кількість і від кого виділяються піднощики їжі, порядок її доставки (видачі) у взвод, час і порядок прийому їжі до і під час наступу.

Підготовка місця розташування (вихідної позиції) взводу включає:
відриття окопів (укрить) для БМП (БТР, танків);
перекритих щілин (бліндажів), позицій, на випадок відбиття раптового нападу противника й їх маскування;
очищення місць стоянки машин від хмизу, сухої трави й інших матеріалів, які легко займаються;
облаштування польових споруд із використанням інвентарного майна і місцевих матеріалів для забезпечення роботи командирів, відпочинку особового складу і захисту від холоду, жари і негоди, а в зимовий час, крім цього, і обладнання пункту обігріву;
визначення і позначення (при необхідності) напрямків переміщення особового складу;
доведення порядку поведінки особового складу в районі.

Командир взводу під час здійснення практичної роботи щодо виконання заходів підготовки наступу і готовності до виконання поставленого завдання перевіряє:
знання особовим складом своїх завдань і порядок їх виконання, сигналів оповіщення, управління і взаємодії;
екіпірування підлеглих і наявність запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів щодо встановлених норм, засобів індивідуального захисту;
виконання заходів щодо підготовки озброєння, військової техніки і засобів зв’язку до бойового застосування.

У доповіді, як правило, відображається:
укомплектованість взводу і доданих підрозділів особовим складом, озброєнням і військовою технікою;
морально-психологічний стан особового складу;
забезпеченість взводу ракетами, боєприпасами, пальним, медичним майном і засобами індивідуального захисту;
готовність особового складу, ОВТ до наступу, а при необхідності й інші питання.