Годівля собак і котів презентация

ПЛАН
1. Особливості травлення у собак.
2. Потреба собак у енергії та поживних речовинах.
3. Підготовка кормів до згодовування та годівля собак.
4. Особливості травлення у котів.
5. Корми та годівля котів.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Захаренко М.О. та ін. Гігієна та годівля собак : навч. посібник. – Київ: НУБіП України, 2010. – 165 с.
2. Кінологія: утримання та годівля собак : навч. посібник / В.А.Бурлака, Н.В.Павлюк, В.М.Степаненко та ін. / Під заг. редак. д.с.-г.н., проф. В.А. Бурлаки. – Житомир: «Волинь», 2004. – 412 с.

1. ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ У СОБАК
Травлення – це фізіологічний процес, який поєднує в собі фізичну, хімічну і біологічну обробку корму, внаслідок чого складні поживні речовини останнього перетворюються на простіші хімічні сполуки, здатні розчинятись у воді, всмоктуватися в травному каналі у кров та лімфу й засвоюватися клітинами і тканинами тварин.
Травлення є основним початковим етапом обміну речовин між організмом і навколишнім середовищем, що постійно забезпечує організм енергетичними і пластичними матеріалами у процесі його життєдіяльності.

СИСТЕМА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ СОБАКИ

Шлунок
СХЕМА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ СОБАКИ
Печінка
Ротова порожнина
Глотка
Стравохід
Тонкий кишечник
Товстий кишечник

Слина собак – суміш секретів усіх слинних залоз (рН=7,55), практично не містить ферментів, а основною функцією є зволоження слизової оболонки ротової порожнини та язика й забезпечення охолодження організму за рахунок випаровування води.
Найвищою функціональною активністю вирізняється привушна слинна залоза.

Собаки легко проковтують великі шматки м’яса й кістки. Швидкість руху травної грудки у стравоході собак досягає 5 см/с, а час її просування по стравоходу – 4-5 с.
Механізм перистальтики полягає в скороченні стравоходу вище та розширенні його нижче кормової грудки, чим і полегшується переміщення корму. Цьому сприяє секрет слизових залоз стравоходу.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

2. ПОТРЕБА СОБАК У ЕНЕРГІЇ, ПОЖИВНИХ І БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИНАХ
ПОТРЕБА СОБАК У ЕНЕРГІЇ

Чим масивніша тварина, тим менша потреба у енергії з розрахунку на 1 кг живої маси.
У літній період добова потреба в енергії знижується, а взимку зростає орієнтовно на 15%.
Енергетичні витрати для псів вищі, ніж для сук, а молодняку – більші, ніж повновікових тварин.
Легкозбудливі собаки ніжної та щільної конституції витрачають на процеси життєдіяльності більше енергії, ніж тварини з рихлою конституцією та зажирілі, флегматичні.

ПОТРЕБА СОБАК У ПРОТЕЇНІ

ПОТРЕБА СОБАК У ВУГЛЕВОДАХ
Вуглеводи є основним джерелом енергії, забезпечуючи до 70% загальної потреби в ній.
Клітковина позитивно впливає на моторику жовчо-вивідних шляхів і виділення з організму холестерину. Нестача клітковини викликає дискінезію кишечнику, особливо у повновікових тварин.
Добова потреба у вуглеводах з розрахунку на 1 кг живої маси дорослих собак становить 10 г, із них клітковини 1 г; молодняку – 15,8 г, у т. ч. числі 1,5 г клітковини.
Нестача в раціоні цукру й крохмалю призводить до втрати маси тіла, а надлишок – до ожиріння організму. Живлення тільки вуглеводами протягом 30-40 днів спричинює загибель тварин.

ПОТРЕБА СОБАК У ЖИРАХ
Значення жирів у годівлі собак полягає у забезпеченні їх організму енергією та незамінними жирними кислотами. Добова потреба в жирах становить на 1 кг живої маси: повновікові собаки – 1,3 г; молодняк – 2,6 г.
За нестачі жиру в раціоні у тварин затримується ріст, порушуються функції розмноження, розвиваються гіповітамінози, ознаками яких є захворювання шкіри – дерматити, депігментація волосяного покриву тощо. Надлишок жиру в раціоні сприяє ожирінню організму.

ПОТРЕБА СОБАК У ВІТАМІНАХ
Орієнтовна потреба у вітаміні А досягає, на 1 кг живої маси: дорослі собаки – 100 МО, молодняк – 200 МО, із них не менше 1/3 має задовольнятися за рахунок власне вітаміну, а решта – за рахунок каротину.
Орієнтовна добова потреба у вітаміні D становить, на 1 кг живої маси: дорослі тварини – 7 МО; молодняк – 20 МО.
Орієнтовна добова потреба у вітаміні Е становить, на 1 кг живої маси: дорослі собаки – 2 мг; молодняк – 2,2 мг.

ПОТРЕБА СОБАК У МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИНАХ
Добова потреба в кальції дорослих собак – 264 мг, молодняку – 528 мг, а у фосфорі – відповідно, 220 і 440 мг на 1 кг живої маси.
Добова потреба макроелементів становить для дорослих тварин, мг/кг живої маси: натрію – 60; калію – 220; хлору – 180. Молодняку норми збільшують удвічі.
Добова потреба мікроелементів становить, на 1 кг живої маси: залізо – 1,32мг; мідь – 160 мкг; кобальт – 50 мкг.
Добова потреба у цинку становить, на 1 кг живої маси: повновікові собаки – 110 мкг; молодняк – 200 мкг.

Тваринні корми (40%):
м’ясо;
субпродукти;
молоко;
відходи переробки молока;
риба;
яйця.
Рослинні корми (60-70%):
злакові зернові;
зернобобові;
крупи,
хліб,
овочі,
коренебульбоплоди.
Мінеральні добавки
Вітамінні препарати
3. ПІДГОТОВКА КОРМІВ ДО ЗГОДОВУВАННЯ ТА ГОДІВЛЯ СОБАК

Джерела різних поживних речовин
забезпечують правильне функціонування різних органів

Найпоживнішим кормом для собак є м’ясо, частка якого в раціоні повинна становити 25-30% за калорійністю.
М’ясо собакам згодовують у сирому та вареному вигляді:
конину, ❒ птицю,
яловичину, ❒ гризунів,
баранину, ❒ ембріони ВРХ.
свинину,
Можна згодовувати м’ясо від с.-г. тварин, що загинули внаслідок незаразних хвороб, але ретельно проварене (тільки з дозволу ветлікаря).
М’ясо дрібних диких тварин, гризунів і птахів дають у вигляді тушок (сирих і варених) без шкіри, пір’я та нутрощів.

Добова даванка м’яса для собак, г/гол./добу:
масою 35 кг – 400;
від 20-денного до 2-міс. віку – 80-200;
від 2 до 4-місячного віку – 200-400;
до 1 року – 500-600.

У годівлі собак також використовують субпродукти до 30% за калорійністю раціону та кістки тваринам усіх вікових груп, починаючи з 2-3-місячного віку.
Не можна згодовувати кісток тваринам після тривалого голодування, викликаного шлунково-кишковим захворю-ванням, а також цуценятам трубчастих кісток птахів!
Кров, одержану від забою с.-г. тварин, згодовують із 2-3-місячного віку. Вона містить повноцінні білки (до 70% сухої речовини), залізо, мідь та інші мінеральні елементи і зразу після одержання має бактерицидні властивості.
Свіжу кров худоби та коней згодовують собакам сирою протягом 3-5 год. після одержання, а кров свиней та одержану понад 5 год. обов’язково варять. Великі даванки крові можуть призвести до білкового отруєння тварин. Кров’яне борошно – не більше 50 г на добу.

М’ясо-кістковим борошном частково замінюють м’ясо, згодовуючи його не більше 100 г/добу, привчаючи собак поступово, задаючи в суміші з іншими кормами не частіше, ніж 2 рази на тиждень.
Рибу варять, попередньо очистивши від луски та нутрощів, доки кістки не стануть м’якими (не повинно припадати більше 3-5% калорійності раціону).
Рибне борошно згодовують не більше, г/гол/добу: дорослим собакам – 50; цуценятам – 20.
Риб’ячий жир використовують як вітамінну підгодівлю. Щенятам у підсисний період дають по кілька крапель на добу, у віці 2 міс. – по чайній ложці доводячи дозу до столової. Вагітним і лактуючим сукам норма становить по 30-50 г; псам у період в’язки – по 20-30 г/добу.
При проносі риб’ячий жир з раціону вилучають.

Молоко, молочні продукти та їх відходи в раціонах собак можуть замінювати частину м’яса і становити 3-5% калорійності раціону.
Коров’яче молоко згодовують цуценятам з 3-4-добового віку, а за нормальної молочності – з 15-20 діб, починаючи з 50 г; до 3-міс. віку норму молока доводять до 0,4-0,5 л/добу та випоюють до 6 міс. Вагітним і лактуючим сукам можна згодовувати до 1 кг молока за добу.
Цуценятам сир розпочинають згодовувати у підсисний період у невеликій кількості, а з 6-міс. віку доводять до 50-100 г/гол./добу. Дорослим собакам згодовують замість м’яса, а також як дієтичний корм для хворих – до 0,5 кг/гол./добу. Солоний сир вимочують у воді (великі даванки викликають закрепи).

Молочні продукти не можна зберігати в оцинкованому посуді, оскільки сполуки молочної кислоти з цинком викликають у собак катар слизових оболонок травного каналу, а також виразки шлунку та дванадцятипалої кишки!
Із кормів тваринного походження собакам згодовують також яйця, сало, масло, комбіжир. Сирі яйця – для щенят, лактуючих сук, хворих тварин, псів у період в’язки.
Тваринні жири згодовують собакам у холодний період року як добавку до основного раціону по 20-25 г/добу.

Зерно бобових у раціони собак уводять рідко, оскільки воно важко перетравлюється і поживні речовини погано засвоюються.
Житній і пшеничний хліб – додають до молока, супу, бульйону, зрідка згодовують у натуральному вигляді (краще черствим).
Добова даванка хліба становить, г/гол./добу:
для дорослої собаки – 200-300;
для цуценяти в підсисний період – 50-70;
цуценят старше місячного віку – 100-150.
Із круп використовують манну, кукурудзяну, пшоняну, гречану, перлову та ячмінну. Перлову крупу вводять до раціону собак при ожирінні й закрепах. Рис для собак, як і вівсянка, дієтичний корм (відвар його позитивно впливає на функцію травного каналу).

Крупи згодовують у вигляді каші; повинні бути свіжими, без плісняви, не мати гіркого смаку та затхлого запаху.
Орієнтовна добова даванка круп, г/гол./добу:
для дорослої собаки – 200-250;
для цуценяти в підсисний період – 30-50;
у віці від 1 міс. до 3 міс. – 80-100;
у віці від 4 міс. до 6 міс. – 120-150.
перлова
вівсяна
гречана
кукурудзяна

Овочі та коренебульбоплоди – важливе джерело вітамінів, мінеральних речовин, легкорозчинних вуглеводів, органічних кислот, пектинових речовин і клітковини. Вони сприяють секреторній діяльності травних залоз, стимулюють моторику кишечнику, підвищують рівень засвоєння поживних речовин раціонів (частка у раціонах дорослої тварини має становити 8-10% його добової калорійності).
Собакам згодовують капусту (свіжу та квашену), моркву, картоплю, буряки, салат, щавель, шпинат, гичку буряків і моркви, топінамбур.

Картопля – енергетичний корм, але погано перетравлю-ється, тому попередньо її треба ретельно помити, обламати паростки та потім зварити (найдоцільніше згодовувати її у супах).
Орієнтовна добова даванка картоплі, г/гол./добу:
дорослій собаці – не більше 200;
цуценяті в підсисний період – 20-30;
у віці від 1 міс. до 3 міс. – 80-100;
від 3 міс. до 6 міс. – 100-120.

Зелені корми можна давати у подрібненому вигляді свіжими або як добавки до супів і каш. У годівлі собак також використовують варені гарбузи, помідори, огірки та баклажани.
Орієнтовна добова даванка, г/гол./добу:
для дорослої собаки – 100;
для цуценяти – 20-80.
У раціонах собак можна використовувати і свіжі незабруднені відходи їдалень та ресторанів. Перед згодовуванням їх обстежують на наявність гострих кісток, великих кількостей оцту, перцю, гірчиці та сторонніх домішок (бите скло тощо).

Для забезпечення вітамінами та мінеральними елемен-тами тваринам згодовують (при потребі):
кормові та пекарські дріжджі;
кухонну сіль;
кісткове борошно;
монокальційфосфат;
вітамінні препарати;
гліцерофосфат;
дрібно розтерту яєчну шкаралупу та ін.
Кісткове борошно додають до раціону, г/добу:
дорослої собаки – 10-15;
цуценят-сисунів – 4;
молодняку у віці 1-6 міс. – 10-13;
а розмелену яєчну шкаралупу на одне цуценя – по 0,5-1 г.

Норма кухонної солі, г/гол./добу:
для дорослих тварин – 10-15;
для цуценят – 0,5;
у віці від 1 до 3 міс. – 5;
у віці від 3 до 6 міс. – 8.

Зараз для годівлі собак широко використовують різні повнораціонні консерви, концентровані брикети, сухі гранули, пігулки. Згодовувати їх необхідно з ретельним дотриманням рекомендацій. Практика засвідчила, що тривале згодовування таких кормів може призвести до порушення перистальтики травного каналу, запорів, гастритів та ентеритів. Тому, вводити зазначені корми у раціони собак можна тільки на певний період, або ж додавати їх до основного раціону.

Раціони складають за науково-обґрунтованими нормами годівлі з кормів, що відповідають природним особливос-тям живлення собаки. Окремі корми включають до раціонів у таких кількостях, за яких не спостерігалося б шкідливого впливу на здоров’я тварин.
У максимальних кількостях використовують відходи м’ясної, молочної, рибної та харчової промисловості, які у разі правильного поєднання з іншими кормами забезпечують повноцінну годівлю.
Маса корму у раціонах різної фізичної форми неоднакова. Якщо повновіковій тварині при годівлі сухим кормом (8-10% води) необхідно 15-40 г, то вологим (50-55% води) – 30-70 г на 1 кг живої маси.

Добовий об’єм раціону залежить від:
віку;
живої маси;
характеру функціональної діяльності собаки;
поживності;
смакових і фізичних властивостей кормів.

Орієнтовні добові даванки кормів
службовій собаці живою масою 25-30 кг за середнього робочого навантаження й утриманні в неопалюваному приміщенні, г:
м’яса – 400;
крупи – 400;
овочів та зеленого корму – 300;
хліба – 200;
жиру тваринного – 20;
солі кухонної – 15.

Під час підбору кормів до складу раціону можна користуватися такою шкалою замінності:
1 г м’яса замінюється на:
0,75 г – серця;
1,5 г – легенів;
1,5 г – требухів;
2,0 г – кишок;
0,5 г – м’ясо-кісткового або рибного борошна;
0,75 г – сухої риби;
1,5 г – незбираного коров’ячого молока;
0,75 г – жирного сиру;
3,0 г – збираного молока;
1,5 г – нежирного сиру;
1 г вівсяної крупи замінюється на:
1,5 г – хліба;
3,0 г – картоплі;
1,0 г – житніх сухарів.

4. ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ У КОТІВ
У кішки 30 гострих зубів, які призначені для розгризання і розривання їжі, але не розжовування. Бічний рух щелеп у кішки відсутній, а емаль її зубів приблизно в 10 разів тонша, ніж у людини.
Кішки – ссавці сімейства котячих, відносяться до хижаків і за типом харчування є м'ясоїдними.

У кішок відсутнє вироблення слинної α-амілази, яка є основним травним ферментом тварин. Внаслідок цього у кішок не здійснюється попередня обробка вуглеводів перед потраплянням у кишечник. Слина кішки на 90% складається з води й на 1% – зі слизових речовин.
Шлунок призначений для прийому невеликих порцій їжі кілька разів на день. Рівень pH шлункового соку кішки більш кислий, ніж у людини, що сприяє перетравленню кісток і знищенню патогенних бактерій.
Тонкий кишечник пристосований до перетравлювання білків, жирів і вуглеводів (включаючи крохмаль).
Бактеріальна ферментація відбувається в товстому кишечнику. У ньому ж здійснюється всмоктування води та електролітів, а також ферментація клітковини з утворенням коротких жирних кислот.

СХЕМА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ КІШКИ

Цукри не виконують ніяких профілактичних або лікувальних функцій в організмі котів, а при їх надлишку в готовому кормі можуть викликати ожиріння і діабет, діарею та сприяти надлишковому росту бактерій тонкого кишечника.
За нормальних умов дорослим кішкам потрібно вживати помірну кількість жирів. В іншому випадку є ймовірність появи надмірної ваги, що призводить до ожиріння.
Білки необхідні для росту киці й підтримки тонусу її м'язів, вони є складовою шерсті, шкіри, кігтів і м'язів. Різні білки виконують особливі функції утворення та оновлення всіх тканин організму, а також його росту й розвитку. Основним джерелом білків у раціоні кота є м'ясо, риба, яєчний білок, зернові та молочні продукти.

Мінеральні речовини – кальцій, фосфор, калій, хлорид натрію, магній, а також мікроелементи – залізо, мідь, марганець, цинк і селен необхідні для зміцнення зубів, кісток і для ефективного обміну речовин.
ДЖЕРЕЛА МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ КОТІВ
При годівлі котів збалансованим готовим кормом, необхідності у будь-яких мінеральних добавках немає.

Кішка їсть від 10 до 16 разів на день маленькими порціями, і завдяки досить короткому кишечнику транзит корму відбувається швидко. Тому, кішці необхідний легко-засвоюваний корм і постійний доступ до нього.
5. КОРМИ ТА ГОДІВЛЯ КОТІВ
Кількість смакових рецепторів у кішки – всього 500, тоді як у людини – 9000! Кішки практично не відчувають солодкий смак, не звертають увагу на колір корму і не мають потреби в різноманітності раціону.

Дорослі коти часто не переносять лактозу, тому коров'яче молоко – не кращий продукт для кішки (погано засвоюється та може викликати розлади травлення, аж до діареї.

Не можна давати, їжу холодну або гарячу, краще всього, якщо вона буде доведена до кімнатної температури.
Якщо корм дається в формі в’язкого фаршу, то краще всього зробити з нього кульки та розкласти їх на блюдце або на неглибоку тарілку.
Кішки дуже неохоче вживають гарнір (каші, варені овочі), тому, його краще всього подрібнити або натерти на тертці та змішати з м’ясом.

М’ясні продукти необхідно ретельно переморозити в морозильній камері, не менше 48 год.
М’ясо використовується тільки яловиче, причому дуже дрібні жилки та плівочки нарізають разом із ним (розміром 3 см). Свинину, баранину, дичину необхідно обов’язково відварювати (у них можуть знаходитися яйця гельмінтів). Молода телятина ще не містить всього комплексу ферментативних речовин, які необхідні кішці.
З субпродуктів можна використовувати серце, печінку та нирки.

Риба (бажано морська) дається тільки у вареному вигляді, і не частіше 2-х разів на тиждень. Сира риба у харчовому тракті сприяє руйнуванню вітамінів групи В. Але навіть відварна риба не повинна складати основу раціону кішки.
Один-два рази на тиждень можна запропонувати кішці свіже яйце (бажано варене).

Велика кількість тваринного білка міститься в молочних продуктах. Але не всі кішки реагують на молоко однаково. Багато люблять манну кашу «розмазню», кисломолочний сир, натертий твердий сир, кисле молоко, ряжанку, кефір. Раціон підбирається індивідуально. Іноді можна дати ложку свіжої сметани або вершків.

Білок рослинного походження міститься, головним чином, в овочах і бобових, але ці компоненти йдуть тільки в якості незначних добавок через погану засвоюваності. Фрукти (наприклад, диню) можна давати іноді за смаком.

Котячі консерви можна давати з наповнювачами (наприклад, запарених вівсяними пластівцями або манною кашею, звареною на воді).
Хліб згодовують кішкам обмежено. Деякі з них особливо охоче їдять чорний житній хліб. Найкраще (це корисно), коли він поїдається з вареною рибою.

Рекомендується використання сухих кормів (бажано Premium). Застосування новітніх технологій у виробництві дозволило створити такі формули сухих кормів, які за своїм складом та збалансованості наближаються до ідеального раціону для кішок.
Не купуйте ваговий сухий корм, це небезпечно! Невідомо, де і як він зберігався, хто виробник і чи не минув термін його придатності.

У кішок повинен бути вироблений чіткий режим харчування. Найкращий час для годівлі пов’язаний з періодами підвищеної активності, а саме: близько 8-9 ранку та 18-19 годин вечора.
При годівлі сухими кормами потрібно завжди стежити, щоб у кішки була достатня кількість питної води (обов’язково кип’яченою!). Вода змінюється щодня.

КОРМИ, ЯКІ ПРОТИПОКАЗАНІ ДЛЯ КОТІВ:
кава, шоколад, цукерки;
алкоголь;
копченості; паштети та консерви для людей;
мариновані продукти;
кондитерські вироби, варення, ізюм;
солона та зі спеціями їжа.

Травний тракт кішки пристосований до прийняття вовни, пір’я, кісток, так як її прабатьки харчувалися гризунами та птахами, поїдаючи їх із волосом, кістками та пір’ям. З шлунку корисна складова з’їденої їжі надходить в кишечник, а не перетравлювані складові (вовна, пір’я) кішки відригують, природно, з шлунковим соком!
Час від часу організм вимагає прийняття грубої їжі (трави) для «очищення» шлунку, а точніше – для нормалізації його роботи. У період линьки кішка при вилизування своєї шкурки проковтує багато вовни і в неї з’являється потреба до поїдання трави для прискорення процесу зригування.

ДАВАНКИ КОРМІВ ДЛЯ ДОРОСЛИХ КОТІВ
Кількість корму збільшують у 1,5-2 рази.
М’ясні та рибні
продукти – 100 г
Молочні
продукти – 200 г
Каші – 30 г
(ж. м. 2-3 кг)
Печінка

ГОДІВЛЯ КОШЕНЯТ
Протягом перших 2-ох тижнів основним кормом кошенят є материнське молоко.
На 3-му тижні кошеня можна підгодовувати з пляшечки коров’ячим, трохи розведеним водою.

Підгодівля кошенят вводиться після 1-го міс. життя: перетерта варена курятина та нежирна яловичина (шматками м’ясо давати ще не можна, тому що у тварини навряд чи вийде прожувати та проковтнути його); кисломолочні продукти (сметана, кефір, кисле молоко).
Дуже корисно згодовувати суміш із молока та яєчного жовтка.

У період від 1,5 до 3-ох міс. у раціон кошенят поступово додають каші та овочі, чергуючи крупу, овочі, рибу та м’ясо; годують – 5-6 разів на добу, денна норма – 150-180 г.
Протягом 4-го міс. життя кошенятам вводять спеціальні корми. Найкраще почати з вологих консервів, а потім – сухий корм, розмочений у воді (норма в день – 180-200 г).
У віці від 3-ох до 6-ти міс. у кошенят прорізаються постійні зуби, тому якийсь час можуть бути проблеми з жуванням, загальний млявий стан, проноси.
До 7-го міс. кошеня набирає майже 2/3 свої остаточної ваги; згодовують корм для дорослих котів; переводять на 3-ох разове харчування (обсяг корму 200-250 г/день).
Після 1 року котів годують вже лише 2 рази в день.

Якщо годівля кошенят складається з натуральних продуктів, то потрібно обов’язково додавати спеціальні вітаміни типу «Біофар», «Фармавіт» тощо.
Якщо раціон складається з якісного сухого корму та консервів, то вітаміни давати не потрібно – весь комплекс вже включений до складу такого корму.

КАТЕГОРИЧНО НЕ МОЖНА ЗГОДОВУВАТИ КОШЕНЯТАМ:
жирні сорти м’яса;
залишки їжі зі свого столу;
солону та гостру їжу;
солодощі, особливо шоколад;
рибні та курячі кістки;
картоплю та будь-які види бобових.
Важливий момент: кошенята не повинні мати цілодобо-вий доступ до корму. Дозувати годівлю потрібно строго за обсягом корму (ділити його на потрібну кількість годувань і не давати понад покладений, або прибирати миску в недоступне місце).