Клас Ракоподібні презентация

Загальна характеристика Ракоподібних
Ракоподібні (Crustacea) — клас тварин, які мають зчленований, схожий на шкарлупу скелет, що слугує їм каркасом для м'язів та внутрішніх органів і захистом від ушкоджень та ворогів. Клас вклю­чає понад 40 тисяч видів тварин, які живуть переважно у морських і пріс­них водоймах. Він поділяється на два підкласи — нижчі і вищі раки.

Нижчі та вищі раки
Нижчі раки звичайно живуть у товщі води і входять до складу планк­тону. Вони мають важливе значення у біосфері — є солідною частиною хар­чового раціону багатьох риб і китопо­дібних.
Вищі раки — мешканці морських і прісних водойм. На суші з цього кла­су живуть тільки стоноги та деякі ра­ки (краб-злодій пальмовий). Річковий рак, краби, омари використовуються людиною в їжу. Крім того, багато ра­ків (некрофаги) мають санітарне зна­чення, бо звільняють водойми від тру­пів тварин.

Місцеіснування ракоподібних
Ракоподібні — численна і різноманітна група в основному водних членистоногих. Вони займають практично всі типи водойм: моря і океани до найбільших глибин, річки, озера, калюжі, які пересихають, підземні води. Більшість ракоподібних мешкають на дні або входять до складу планктону. Це в основному активно плаваючі тварини, але серед них зустрічаються і нерухомі прикріплені форми — морські жолуді і качечки. Деякі ракоподібні пристосувалися до життя на суші. Наприклад, мокриці мешкають в ґрунті різних широт, навіть у пустелі, але при цьому ведуть прихований спосіб життя і риють глибокі нори. У вологих тропічних районах суші зустрічаються в ґрунті бокоплави і наземні форми крабів. Серед ракоподібних чимало паразитів водних безхребетних і риб.

Будова тіла ракоподібних
Тіло складається з головного, грудного та черевного відділів. У деяких примітивних ракоподібних сегментація грудного та черевного відділів майже гомономністю. Сегменти тіла несуть по парі двогілчастих кінцівок. Первинно кінцівки ракоподібних багатофункційні і виконують кілька функцій: рухову, дихальну і допоміжну при харчуванні. Але у більшості ракоподібних спостерігається морфофункціональна диференціація кінцівок.

Astacus astacus
Голова ракоподібних складається з головної лопаті - акрона і чотирьох сегментів. Грудні та черевні відділи ракоподібних можуть складатися з різної кількості сегментів (від 5-8 до 50). В одних раків грудні кінцівки мультифункціональні, як у зяброногів, і виконують плавальну, дихальну функції і відфільтровування їжі; в інших спостерігається поділ функцій. Наприклад, у річкового рака з восьми пар грудних ніг перші три пари - Це двогіллясті ногощелепи (утримують і відціджують їжу), три наступні пари ніг одногіллясті ходильні і одночасно хапальні з клешнею на кінці. Разом із тим усі грудні кінцівки рака несуть біля основи зябра і виконують додатково функцію дихання.

Черевний відділ складається з декількох сегментів і тельсоном і частіше позбавлений кінцівок. Проте у більшості вищих раків на черевці є двогіллясті кінцівки. У креветок вони виконують плавальну функцію, у ротоногих раків - дихальну.

Хітинові покриви багатьох ракоподібних просочені карбонатом кальцію, що надає їм більшу міцність. Між злитими відділами тіла або сегментами, а також між члениками ніг і придатків є м'які мембрани, що забезпечують їх рухливість. При злитті сегментів у відділи утворюється загальний хітиновий панцир на спинній стороні. Хітинові покриви голови в ряді випадків утворюють
спинну складку - карапакс, який прикриває не тільки голову, але й груди (у річкового рака, щитня), або навіть все тіло (дафнії). Бічні частини карапакса у вищих раків прикривають зябра.

До складу хітинової кутикули входять різноманітні пігменти, що додають ракоподібним забарвлення. Особливо велику стійкістю мають червоні пігменти, які зберігаються навіть при фіксації ракоподібних у формаліні і проварюванні в окропі. Тому покриви варених і смажених раків, крабів червоні. Пігменти містяться і в шкірі ракоподібних - гіподермі.