Особливості реалізації стійкості рослин презентация

Содержание

Слайд 2

Слайд 3

Клітини рослини вкриті міцною клітинною
стінкою (механічний захист + депо ферментів
+ депо сигнальних

молекул …)

Усі живі клітини рослини рівною мірою є
імунокомпетентними
(імунологічна тотипотентність)

Набір генів стійкості є однаковим
в усіх клітинах та формується в момент
злиття чоловічої та жіночої гамет

Розвинутий вторинний метаболізм – широке використання для захисту
різноманітних токсинів (фітоантиципіни, фітоалексини)

Універсальна захисна реакція рослин – реакція надчутливості (апоптоз) –
повноцінна заміна «клітинного имунітету» у тварин

Короткострокове неспецифічне підвищення стійкості рослин – системна набута
стійкість (SAR, неспецифічний адаптаційний синдром)

ЧИМ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ СТІЙКІСТЬ РОСЛИН?

«Гуморальний імунітет» є значно повільнішим та реалізується через
транспорт захисних молекул з соками (флоема, ксилема)

Клітини рослини вкриті міцною клітинною стінкою (механічний захист + депо ферментів + депо

Слайд 4

Класичний модельний об`єкт фітоімунології –
рослина Arabidopsis thaliana
(Арабідопсіс або резуховидка Таля)
з родини

Brassicaceae

дуже дрібна рослина
ефемер (повний життєвий цикл займає 6 тижнів)
самозапилююча рослина
дуже малий геном, який повністю секвенований
легко вирощується в лабораторних умовах
(в тому числі in vitro)

Класичний модельний об`єкт фітоімунології – рослина Arabidopsis thaliana (Арабідопсіс або резуховидка Таля) з

Слайд 5

Вторинні метаболіти рослин

ГЛІКОЗИДИ

АЛКАЛОЇДИ

Алкалоїди
Терпени та стероїди
Феноли (флавоноїди, фенілпропаноїди, кумарини…)

Вторинні метаболіти рослин ГЛІКОЗИДИ АЛКАЛОЇДИ Алкалоїди Терпени та стероїди Феноли (флавоноїди, фенілпропаноїди, кумарини…)

Слайд 6

РЕАКЦІЯ НАДЧУТЛИВОСТІ
(запрограмована загибель клітин, апоптоз)

швидке вбивство рослиною власних клітин
разом з патогеном, що

намагається їх інфікувати

Реакція надчутливості:
дезінтеграція мембран;
генерація активних форм кисню;
ліквідація запасів поживних р-н (денатурація білків, автофагія…);
вивільнення фітоантиципінів з вакуолей, синтез фітоалексинів;
швидка втрата води клітиною;
потовщення клітинної стінки в суміжних клітинах;
активація системної набутої стійкості SAR

борошниста роса злаків:
ураження листа (зверху)
та відторгнення патогену (знизу)

РЕАКЦІЯ НАДЧУТЛИВОСТІ (запрограмована загибель клітин, апоптоз) швидке вбивство рослиною власних клітин разом з

Слайд 7

РОЗПІЗНАВАННЯ ФІТОПАТОГЕНІВ РОСЛИНАМИ

розпізнавання Avr-білків

розпізнавання
структурних компонентів
(флагелін, хітин…)

pathogen-associated
molecular patterns (PAMPs)

effector-triggered susceptibility (ETS)

РОЗПІЗНАВАННЯ ФІТОПАТОГЕНІВ РОСЛИНАМИ розпізнавання Avr-білків розпізнавання структурних компонентів (флагелін, хітин…) pathogen-associated molecular patterns

Слайд 8

НЕСПЕЦИФІЧНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ ПАТОГЕНІВ

ПАТОГЕН

розщеплення (зокрема пектинів)

вивільнення SA з глікозиду

уламки клітінної стінки
(зокрема пектинів)

вільна саліцилова к-та

(SA)

розпізнання
рецепторами рослини

ЗАХИСНА РЕАКЦІЯ

літичні ферменти (пектинази та ін.)

органічні
кислоти

КЛІТИННА СТІНКА РОСЛИНИ

генерація неспецифічних токсинів, ROS..

НЕСПЕЦИФІЧНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ ПАТОГЕНІВ ПАТОГЕН розщеплення (зокрема пектинів) вивільнення SA з глікозиду уламки клітінної

Слайд 9

СПЕЦИФІЧНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ ПАТОГЕНІВ

ПАТОГЕН

продукти генів
авірулентності (Avr):
білки кліт. стінки,
ферменти …

ЗАПУСК КАСКАДУ ЗАХИСНИХ РЕАКЦІЙ

РОСЛИНА

продукти генів


стійкості (R):
компоненти
специфічних
рецепторів
(LRR, NBS, TIR),
(інколи ферменти)

специфічне розпізнавання

активація MAP-кіназ
активація факторів транскрипції певних генів

СПЕЦИФІЧНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ ПАТОГЕНІВ ПАТОГЕН продукти генів авірулентності (Avr): білки кліт. стінки, ферменти …

Слайд 10

ІНДУКОВАНА (СИСТЕМНА НАБУТА) СТІЙКІСТЬ
system acquired resistance – SAR
induced systemic resistance – ISR

короткотермінове неспецифічне

зростання стійкості рослин
під впливом різноманітних біогенних та абіогенних стресорів

запускається по сигнальним шляхам
жасмонової (JA) та саліцилової (SA) кислот

накопичення фітоантиципіну нікотину

накопичення фітоалексину кукурбітацину

ІНДУКОВАНА (СИСТЕМНА НАБУТА) СТІЙКІСТЬ system acquired resistance – SAR induced systemic resistance –

Слайд 11

ЕКОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ФІТОПАТОГЕНІВ

біотрофи (іржа, борошниста роса)
некротрофи (біла гниль)
гемібіотрофи (фітофтора)
ендотрофи

(найбільш поширена
стратегія паразитизму)

ЕКОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ФІТОПАТОГЕНІВ біотрофи (іржа, борошниста роса) некротрофи (біла гниль) гемібіотрофи (фітофтора) ендотрофи

Слайд 12

Розподіл стратегій паразитизму певною мірою є умовним
і в конктерних патосистемах не завжди повною

мірою виконуються усі критерії

Розподіл стратегій паразитизму певною мірою є умовним і в конктерних патосистемах не завжди

Слайд 13

Слайд 14

Приклади біотрофних інфекцій

Іржасті гриби

Борошнисторосяні гриби

Приклади біотрофних інфекцій Іржасті гриби Борошнисторосяні гриби

Слайд 15

Приклади біотрофних інфекцій

Корончасті гали
(бактерія Agrobacterium tumefaciens)

Азотфіксуючі бактерії
(Rhizobium spp.)

Взаємовигідний (мутуалістичний) симбіоз розглядається як
гранична

форма біотрофного паразитизму,
за якою обидва партнери отримують користь

Приклади біотрофних інфекцій Корончасті гали (бактерія Agrobacterium tumefaciens) Азотфіксуючі бактерії (Rhizobium spp.) Взаємовигідний

Слайд 16

Приклади некротрофних інфекцій
з неспецифічними токсинами

Біла гниль (гриб Sclerotinia sclerotiorum)

Неспеціалізований некротроф,
основний токсин –

щавлева кислота

Приклади некротрофних інфекцій з неспецифічними токсинами Біла гниль (гриб Sclerotinia sclerotiorum) Неспеціалізований некротроф,

Слайд 17

Піренофороз пшениці (гриб Drechslera tritici-repentis)

Видоспецифічні білкові токсини
Ptr трьох типів: А, В, С

Приклади

некротрофних інфекцій
зі специфічними токсинами

Піренофороз пшениці (гриб Drechslera tritici-repentis) Видоспецифічні білкові токсини Ptr трьох типів: А, В,

Слайд 18

Приклади некротрофних інфекцій

Плямістість листя пеларгонії
(бактерія Xanthomonas
campestris pv. pelargonii)

Бактеріоз хрестоцвітних
(бактерія Xanthomonas
campestris pv. campestris)

Токсини бактерій зазвичай

кодуються не генами основного геному,
а розташовані в плазмідах вірулентності
Некротрофний тип паратизму активується
лише згодом та лише у певних випадках
після активації системи quorum sensing

Приклади некротрофних інфекцій Плямістість листя пеларгонії (бактерія Xanthomonas campestris pv. pelargonii) Бактеріоз хрестоцвітних

Слайд 19

спора гриба

інфекційна гіфа

некроз

мицелій гриба
в апопласті

Приклади гемібіотрофних інфекцій

спора гриба інфекційна гіфа некроз мицелій гриба в апопласті Приклади гемібіотрофних інфекцій

Слайд 20

Приклади гемібіотрофних інфекцій

Фітофтороз картоплі
(гриб Phytophthora infestans)

Приклади гемібіотрофних інфекцій Фітофтороз картоплі (гриб Phytophthora infestans)

Слайд 21

СТРАТЕГІЯ ЕНДОТРОФІЇ

(наприклад, гриб Daldinia loculata)

СТРАТЕГІЯ ЕНДОТРОФІЇ (наприклад, гриб Daldinia loculata)

Слайд 22

Ендотрофний
розвиток бактерій
в рослинах томату

Ендотрофний розвиток бактерій в рослинах томату

Слайд 23

РОЛЬ ФІТОГОРМОНІВ
В ЖИТТІ ФІТОПАТОГЕНІВ

РОЛЬ ФІТОГОРМОНІВ В ЖИТТІ ФІТОПАТОГЕНІВ

Слайд 24

Переростання

У 1926 р. японський вчений Е. Куросава
описав хворобу рису Bakanae
(foolish seedling),

що викликалася грибом
Gibberella fujikuroi

гібереліни

У 1935 р. Т. Ябута виділив з цього гриба
гормони - гібереліни

Переростання У 1926 р. японський вчений Е. Куросава описав хворобу рису Bakanae (foolish

Слайд 25

Деформація

Кучерявість листків персику –
Taphrina deformans

Деформація листків вільхи –
Taphrina alni

ауксини

Деформація Кучерявість листків персику – Taphrina deformans Деформація листків вільхи – Taphrina alni ауксини

Слайд 26

Переростання + деформація

іржа сосни
(сосновий вертун) –
Melampsora pinitorqua

основний господар – осика

Переростання + деформація іржа сосни (сосновий вертун) – Melampsora pinitorqua основний господар – осика

Слайд 27

Відьмині мітли

Тафриноз берези – Taphrina betulicola

цитокініни

Відьмині мітли Тафриноз берези – Taphrina betulicola цитокініни

Слайд 28

Корончасті гали
(бактерія Agrobacterium tumefaciens)

Азотфіксуючі бактерії
(Rhizobium spp.)

цитокініни

Корончасті гали (бактерія Agrobacterium tumefaciens) Азотфіксуючі бактерії (Rhizobium spp.) цитокініни

Слайд 29

«Зелені острівці»

цитокініни

«Зелені острівці» цитокініни

Имя файла: Особливості-реалізації-стійкості-рослин.pptx
Количество просмотров: 172
Количество скачиваний: 0