Вступ до мікробіології. Морфологія та фізіологія мікроорганізмів презентация

Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліни
загальної школи
фізика
біологія
Дисципліни -
природничо-наукового
циклу
Дисципліни циклу
професійної
та практичної підготовки
основи медичної генетики
фармакологія з
медичною рецептурою
основи латинської мови
з медтермінологією
фізіологія
анатомія людини
основи сестринської справи
інші клінічні дисципліни
патоморфологія та
патфізіологія

1. Мікробіологія як наука
2. Медична мікробіологія
3. Історія розвитку мікробіології
4. Розвиток мікробіології в Україні
5. Досягнення мікробіології у подоланні інфекційних хвороб, вірусу імунодефіциту та онкогенних вірусів
6. Поняття про класифікацію та номенклатуру мікроорганізмів
7. Морфологія бактерій:
♦ основні форми
♦ будова бактеріальної клітини
♦ поліморфізм
8. Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, найпростіших, рикетсій, вірусів і пріонів, хламідій та мікоплазм
9. Мікроскопічний метод дослідження, його значення
10. Поняття про хімічний склад мікроорганізмів
11. Характеристика поживних середовищ
12. Токсини, їх практичне застосування
План

Мікробіологія (грец.micros-малий, bios-життя, logos-вчення) - це наука про найдрібніші живі істоти, невидимі неозброєним оком; вона вивчає закономірності росту, розмноження, також взємодію їх з природою та зміни, які вони спричиняють в організмі людей і тварин

Диференціація мікробіології як науки
загальна
медична
санітарна
промислова
сільськогосподарська
ветеринарна
космічна тощо
морська

На основі медичної мікробіології виникли
самостійні наукові дисципліни
вірусологія
імунологія
мікологія
паразитологія
біотехнології
молекулярна
біологія
генна інженерія

Основні проблеми мікробіології
дальший розвиток науки вірусології
фундаментальні відкриття у галузі генетики
розвиток і становлення імунології
проблема кокових інфекцій

Основні етапи розвитку мікробіології
І етап – евристичний (емпіричний)
Гіппократ (ІІІ-ІVст. до н.е)
Дж.Фракастро (1476-1553)

ІІ етап – морфологічний
А. Левенгук (1682-1723)
Д. Самойлович (1744-1805)

ІІІ етап – фізіологічний
(кінець ХVІІІст.- початок ХІХст.)

ІV етап – хіміотерапевтичний
Г. Домагк
П. Ерліх

Відкриття антибіотиків
Дж. Чейн
О. Флемінг
Е. Ваксман
Х. Флорі

V етап – імунобіологічний
П. Ерліх (1854-1915)

VІ етап – вірусологічний
Бейєринк
Л.О. Зільбер

VІІ етап – молекулярно-генетичний
(середина ХХст. – до сьогодення)
Роберт Галло
Люк Монтаньє
Л.О. Зільбер
В.Д. Тимаков

Українські вчені
та їх вклад у розвиток мікробіологічної науки
М.Ф. Гамалія
Г.М. Мінх
С.М. Виногрдський
Д.К. Заболотний
Л.В.Громадшевський

О.О. Мочутковський
О.М. Безредка
С.С. Дяченко
І.І. Савченко

Клітинні
форми життя
Неклітинні
форми життя
Морфологія мікроорганізмів

Класифікація мікроорганізмів,
що мають клітинну будову
Еукаріоти
(найпростіші, деякі види грибів)
Прокаріоти
(бактерії, рикетсії, спірохети тощо)

Домен
Родина
Клас
Рід
Вид
Порядок
Відповідно до Міжнародного кодексу номенклатури бактерій
запроваджені міжнародні класифікаційні категорії бактерій,
відображені у другому виданні Визначника Бергі з
систематичної бактеріології (2002р.)
Розділ
Царство
Підвид
Штам
Бінарна номенклатура виду мікроорганізмів – Esherichia coli

І. Кулясті (коки –грец.coccus-ягода, зерно)
Бактерії -
це одноклітинні мікроорганізми
рослинного походження, позбавлені хлорофілу
За формою бактерії поділяютьсян на:
Морфологія бактерій
І. Кулясті (коки –грец.coccus-ягода, зерно)
ІІ. Паличкоподібні
ІІІ. Звивисті форми

І. Кулясті (коки –грец.coccus-ягода, зерно)
Диплококи
Мікрококи

І. Кулясті (коки –грец.coccus-ягода, зерно)
Стрептококи
Стафілококи

І. Кулясті (коки –грец.coccus-ягода, зерно)
Тетракоки
Сарцини

1. Власне паличкоподібні бактерії
ІІ. Паличкоподібні

2. Клостридії
ІІ. Паличкоподібні
3. Бацили

Вібріони
ІІІ. ЗВИВИСТІ ФОРМИ

Колонія – видиме скупчення мікроорганізмів
на живильному середовищі
Поліморфізм – це зміна форми мікроорганізмів
під впливом чинників навколишнього середовища
Штам – культура мікробів, виділена з конкретного
джерела (організму людини, тварини, довкілля)
Клон – потомство однієї мікробної клітини
Атенуація– це зміна властивостей мікроорганізмів
під впливом чинників навколишнього середовища

♦ Ядро (10 )
♦ Цитоплазма (9)
7 - мезосоми 11 – плазміди
12 – рибосоми
13 - включення
● вакуолі
● полісоми
♦ Оболонка
5 - клітинна стінка
6 - цитоплазматична мембрана
Будова бактерійної клітини
Основні елементи

Додаткові елементи
♦ спора
♦ капсула
♦ засоби руху

Гриби (fungi) – це, в більшості, багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження позбавлені хлорофілу, або тваринного походження
1. Завершені (fungi perfecti)
Плісневі
(Mucor, Aspergillus,
Penicillium)
Дріжджі
(Candida)
Морфологія грибів

2. Незавершені
(fungi imperfecti)
ДЕРМАТОМІЦЕТИ

Epidermophyton floccosom

Морфологія спірохет
Спірохети (грец. speira - вигин, haite -грива) - це мікроорганізми, які мають вигляд довгих, спірально закручених, тонких ниток
Патогенні спірохети
1. Borrelia

Патогенні спірохети
2. Treponema
3. Leptospira

Морфологія рикетсій
Рикетсії – це мікроорганізми, які займають
проміжне положення між бактеріями і вірусами

Морфологія найпростіших
Джгутикові
Найпростіші (protozoa) – це одноклітинні мікроорганізми тваринного походження

Морфологія найпростіших
Війчасті

Морфологія найпростіших
Саркодові
Споровики

Цитоплазматичні включення в клітинах
Морфологія хламідій
Хламідії – це дрібні, кокоподібні,
нерухомі аспорогенні бактерії, що мають
внутрішньоклітинний тип паразитування

Морфологія мікоплазм
Мікоплазми – аспорогенні прокаріотичні
мікроорганізми, що мають типову будову
бактерійної клітини, окрім клітинної стінки

Морфологія вірусів і пріонів
Віруси (лат.virus –отрута) – це особливий клас неклітинних форм життя, що мають
внутрішньоклітинний тип паразитування.
Пріони – неканонічні віруси білкової природи, які
мають вигляд фібрил і є одночасно
індукторами і продуктами автономного гена
людини або тварини.

Класифікація вірусів:
кулясті
паличкоподібні
сперматозоїдовидні
кубоїдальні
у формі ікосаедра
за формою
за вмістом нуклеїнової кислоти
РНК - геномні
ДНК - геномні

Будова віріона
● Серцевина
( РНК – або ДНК)
● Капсид
● Капсомери
● Пеплос
● Пепломери

Мікроскопічний метод дослідження
Мікроскопічний метод дослідження вивчає морфологію мікроорганізмів. Він полягає в тому, що з досліджуваного матеріалу або культури мікроорганізмів виготовляють мікропрепарат і розглядають під імерсійною системою мікроскопа.
Монокулярний мікроскоп
Бінокулярний мікроскоп

Фізіологія мікроорганізмів
Культуральні властивості

Колонії мікроорганізмів на поживному середовищі (R - форма)

Колонії мікроорганізмів на поживному середовиші (S - форма)

Контроль морфології мікроорганізмів

Біохімічні властивості
Цукролітичні властивості
Розрідження желатини
Визначення сірководню та індолу

Визначення плазмокоагулази
Лецитиназна активність стафілококів
Визначення фосфатази
Ферментативні властивості
Визначення цистинази

Фаготипування

Визначення сероваріанту збудника
Реакція аглютинації на склі

Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків

Тестові завдання
для закріплення навчального матеріалу з лекції
на тему: Вступ до мікробіології. Морфологія та фізіологія мікроорганізмів