Слайд 2
![Розрізняють первинні та вторинні сукцесії. Сукцесії завжди відбуваються в одному](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394341/slide-1.jpg)
Розрізняють первинні та вторинні сукцесії.
Сукцесії завжди відбуваються в одному напрямку, тобто
біоценоз через деякий час у процесі розвитку не може повернутися до свого попереднього стану.
Слайд 3
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394341/slide-2.jpg)
Слайд 4
![Первинні відбуваються на ділянці території (скелі, піщані узбережжя тощо), на якій рослинності немає.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394341/slide-3.jpg)
Первинні відбуваються на ділянці території (скелі, піщані узбережжя тощо), на якій
рослинності немає.
Слайд 5
![Вторинними вважають ті, що виникають при відновленні природної рослинності після пожеж, вирубувань тощо, внаслідок втручання людини.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394341/slide-4.jpg)
Вторинними вважають ті, що виникають при відновленні природної рослинності після пожеж,
вирубувань тощо, внаслідок втручання людини.
Слайд 6
![Переважні площі лісів представлені перехідними (тимчасовими) екосистемами з листяних деревних](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394341/slide-5.jpg)
Переважні площі лісів представлені перехідними (тимчасовими) екосистемами з листяних деревних порід
(береза, осика, рідше верба, вільха й інші). Ці ліси звичайно називають похідними, або вторинними.
Слайд 7
![- Поступові необоротні зміни складу та структури біогеоценозу, що спричинюються](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394341/slide-6.jpg)
- Поступові необоротні зміни складу та структури біогеоценозу, що спричинюються зовнішніми
або внутрішніми факторами, називають сукцесіями. Класичний приклад сукцесії — заростання озера й перетворення його на болото.
Слайд 8
![Сукцесії бувають повільними (тривають тисячоліття й десятки тисяч років), середніми](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394341/slide-7.jpg)
Сукцесії бувають повільними (тривають тисячоліття й десятки тисяч років), середніми (століття)
й швидкими (десятиліття).
Вони можуть відбуватися з внутрішніх причин (наприклад, утворення нових видів) або під впливом зовнішніх факторів (наприклад, засолення, підтоплення, вселення видів «чужих» фаун та флор), мати природне (наприклад, у результаті підняття чи опускання суші) чи антропогенне (вирубування лісу, розорювання степу) походження, бути прогресуючими (тобто супроводжуватися збільшенням продуктивності й видового багатства, як у випадку заростання новоутворених річкових піщаних кіс) або, навпаки, регресуючими.