Wetlands International - міжнародна неурядова організація, яка існує задля збереження і відновлення водно-болотних угідь презентация

Wetlands International - міжнародна неурядова організація, яка існує задля збереження і відновлення водно-болотних угідь, їхнього біорізноманіття
на основі розвитку наукових досліджень
та природоохоронної діяльності в усьому світі.
Створена в 1995 р. шляхом об'єднання трьох організацій:
-Міжнародного бюро з вивчення водно-болотних угідь і водоплавних птахів (International Wetlands and Waterfowl Research Bureau) (проекти в Африці, Європі і на Близькому Сході з 1954 р.);
-Азіатського бюро водно-болотних угідь (Asian Wetlands Bureau);
-Американського бюро водно-болотних угідь (Wetlands for the Americas).
Центральний офіс у Нідерландах і 18 філій, які беруть участь у виконанні та фінансуванні проектів щодо збереження водно-болотних комплексів в 120 країнах світу.

29 жовтня в 1996 р. після затвердження Верховною
Радою відповідного закону,
Україна поновила своє членство в конвенції і входить в число 150 країн - Договірних сторін
Конвенції.
Кожна країна - Договірна сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, принаймні, одне своє угіддя і взяти його під охорону.

Що таке водно-болотні угіддя (Ветланди)?
Це широке коло водойм, мілководь, а також надмірно зволожених ділянок території, де водне дзеркало знаходиться на поверхні землі.
Вода - основний чинник, який визначає умови життя рослин і тварин і контролює стан навколишнього середовища (визначення у матеріалах Міжнародної конвенції про водно-болотні угіддя (Рамсар, Іран, 1971).

Основними напрямками діяльності Wetlands International є
• інвентаризація та
моніторинг водно-болотних угідь; • моніторинг популяцій водоплавних і
навколоводних птахів;
• сприяння міжнародним
природоохоронним конвенціям;
• розробка стратегій і планів дій щодо збереження
водно-болотних угідь і водних птахів;
• підготовка методик і програм навчання з
інвентаризації, моніторингу, екологічного менеджменту і відновлення водно-болотних угідь;
• проведення нарад і конференцій;
• публікація інформаційних матеріалів.

Найважливіші екологічні функції водно-болотних угідь:
• накопичують і зберігають прісну воду;
• регулюють поверхневий і підземний стік;
• підтримують рівень грунтових вод;
• очищають води, утримують забруднюючі речовини;
• повертають в атмосферу кисень;
• вилучають з атмосфери і накопичують вуглець;
• стабілізують кліматичні умови, особливо опади і
температуру;
• стримують ерозію, стабілізують становище берегів;
• підтримують біологічне різноманіття;
• служать середовищами існування багатьох видів рослин і
тварин, у тому числі рідкісних і господарсько важливих.

Виділяють п'ять основних типів водно-болотних угідь:
Морські - прибережні лагуни; морські акваторії (глибина при відпливі до 6 м), разом з островами, розташованими в мілководді; прибережні вологі низовини, що заливаються морською водою під час припливів; а також пляжі, скелі та ін.
Гирлові - дельти з річковими рукавами, протоками, ділянками суші між ними, плавні.
Озерні - різні за розмірами, походженням та іншими особливостями природні водойми, розташовані в поглибленнях суші.
Річкові - річки, струмки, тимчасові водотоки разом з заплавами та іншими долинними комплексами.
Болотні - болота (надмірно зволожені ділянки території з шаром торфу потужністю не менше 0,3 м) різних типів, у тому числі - низинні (фени), перехідні і верхові.’’’’’’’’’’’’’

Водно-болотні угіддя міжнародного значення в Україні,
офіційно визнані Рамсарською конвенцією
1. Озеро Кугурлуй
2. Озеро Картал
3. Кілійське гирло
4. Озеро Сасик
5. Система озер Шагани-Алібей-Бурнас
6. Межиріччя Дністра і Турунчука
7. Північна частина Дністровського лиману
8. Тилігульський лиман
9. Дельта Дніпра
10. Ягорлицька затока
11. Тендрівська затока
12. Каркінітська та Джарилгацька затоки
13. Центральний Сиваш
14. Східний Сиваш
15. Молочний лиман
16. Обитічна коса та Обитічна затока
17. Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса

18. Білосарайська коса та Білосарайська затока
19. Крива затока та Крива коса
20. Шацькі озера
21. Заплава річки Прип'ять
22. Заплава річки Стохід
23. Озеро Синевир
24. Торфово-болотний масив Переброди
25. Поліські болота
26. Заплава Десни
27. Бакотська затока
28. Пониззя річки Смотрич
29. Дніпровсько-Орільська заплава
30. Великий Чапельський під
31. Аквально-скельний комплекс Карадагу
32. Аквально-скельний комплекс мису Казантип
33. Аквально-прибережний комплекс мису Опук

Рамсарські критерії: 2, 3, 4, 5
Обґрунтування рамсарських критеріїв:
(2) Є місцем зимівлі двох глобально загрозливих видів – черні білоокої Aythya nyroca та казарки червоноволої Rufibrenta ruficollis.
(3) Є місцем перебування багатьох видів качок Anatidae та побережника болотяного Limicola falcinellus, які є індикаторами при визначенні цінності, продуктивності та рівня біорізноманіття угіддя.
(4) Є місцем гніздування численних видів водно-болотних птахів.
(5) Забезпечує гніздування великої кількості водно-болотних птахів; загальна чисельність гніздової популяції досягає 3,5–6 тис. пар.
. 10.
. 10.

Каркінітська затока - частина Чорного моря - частина Чорного моря, між північно-західним берегом Кримського півострова - частина Чорного моря, між північно-західним берегом Кримського півострова і берегом материка. Вдається в сушу на 118,5 км. Глибина в західній частині до 36 м, в східній до 10 м. В суворі зими замерзає. Порти: Скадовськ - частина Чорного моря, між північно-західним берегом Кримського півострова і берегом материка. Вдається в сушу на 118,5 км. Глибина в західній частині до 36 м, в східній до 10 м. В суворі зими замерзає. Порти: Скадовськ, Хорли - частина Чорного моря, між північно-західним берегом Кримського півострова і берегом материка. Вдається в сушу на 118,5 км. Глибина в західній частині до 36 м, в східній до 10 м. В суворі зими замерзає. Порти: Скадовськ, Хорли. На березі затоки знаходяться міста Армянськ - частина Чорного моря, між північно-західним берегом Кримського півострова і берегом материка. Вдається в сушу на 118,5 км. Глибина в західній частині до 36 м, в східній до 10 м. В суворі зими замерзає. Порти: Скадовськ, Хорли. На березі затоки знаходяться міста Армянськ, Красноперекопськ та

Казантип, Казан-Тип ( укр. Казантип, Казан-Тип , кримскотат. Qazan Tip, К'азан Тип ) - мис) - мис на березі Азовського моря) - мис на березі Азовського моря в північно-східній частині Криму) - мис на березі Азовського моря в північно-східній частині Криму. Назва має тюркське) - мис на березі Азовського моря в північно-східній частині Криму. Назва має тюркське походження: з кримськотатарського qazan tip перекладається як "дно казана" (qazan - "котел", tp (у степовому діалекті tip) - "дно").
аквальних-скелясті комплекси мису Казантип

Тилігульський лиман

аквальні-скелясті комплекси Карадага

WNO Договір (treaty) був випущений в липні 2012 року. Всесвітня організація Природа повинна стати найпершою міжурядовою організацією, що займається охороною навколишнього середовища по всьому світу в глобальному масштабі.
Приймаючої країни для WNO досі не визначені; кожна держава може претендувати на місце в організації. Комісія очікує, що більшість держав будуть приєднатися й підтримати організацію.
Найшвидше – це «розводка»!!!!!

WNO також покликаний стати платформою для досягнень в галузі «зеленої економіки» і пропонують можливості для сталого економічного / комерційного розумового процесу.
"Приєднуйтесь до нас на зелений стіл" є девізом для проведення міжнародного обміну.