Політичний режим Південна Корея презентация

План
1. Форма правління
2. Законодавча влада
3. Виконавча влада
4. Гарантії Конституції
Авторитарний уряд
Пропозиція об’єднати Південну та Північну Корею (відео)
Список використаної літератури

Республіка Корея має демократичну форму правління, яка заснована на принципі розділення законодавчої, виконавчої та судової влади при їх взаємозалежності і взаємообмеженні. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ.

Законодавча влада в країні належить Національним зборам, що складаються з однієї палати. Дві третини всіх членів Національних зборів обираються на загальних виборах строком на чотири роки, а решта місць розподіляється пропорційно між партіями, які на прямих виборах отримали п'ять або більше мандатів.

Головою виконавчої влади є президент Республіки, обраний народом. Всім громадянам гарантується особиста свобода, а також свобода слова, друку, зборів і об'єднань. Конституція сприяє встановленню атмосфери національної єдності і гармонії і має за мету досягти об'єднання Південної і Північної Кореї. Вона також поважає міжнародні зобов'язання, договори і загальновизнані норми міжнародного права. Конституція передбачає дотримання принципу вільної конкуренції під час президентських виборів і обмежує перебування президента при владі одноразовим п'ятирічним терміном.

Конституція гарантує громадянам рівність перед законом незалежно від їх статі, віросповідання або соціального статусу, їх особисту недоторканність і захист у разі необґрунтованого арешту, а також свободу у виборі місця проживання. Далі, вона визнає економічні права, зокрема право на приватну власність, право на працю і обов'язок трудитися, свободу вибору професії і право на укладення колективного договору. У Конституції чітко визначається право на прагнення до щастя, на отримання оптимальної заробітної плати, справедливих компенсацій і право на захист приватного життя.

Одним з факторів, що пояснюють стрімке зростання економіки Південної Кореї, з’явилося сильне й ефективне керівництво в особі авторитарних урядів, що відклали демократичні й політичні перетворення на користь економічного розвитку.

Уряд приймав нові закони й ретельно переглядав уже існуючі, а також приймалася безліч мір політичного характеру з метою збільшення нагромаджень, розширення експорту, сприяння вкладенню як національного, так і іноземної частки капіталу, залучення інвестицій і технологій з-за кордону.

Уряд зробив максимум можливого для створення соціальної інфраструктури: дороги, дамби, порти, залізниці й школи. До уряду часто зверталися із проханнями взяти на себе ризик, пов’язаний з інвестиційною діяльністю приватних підприємців, надаючи гарантії по зовнішніх позиках, використовуваним для покриття витрат на великомасштабні проекти.

Список використаної літератури:
http://ukrbukva.net/52679-Transformaciya-politicheskoiy-sistemy-v-Respublike-Koreya.html
http://lessons.com.ua/pivdenna-koreya-ekonomika-geografiya-politichnij-pristrij-i-misce-v-suchasnij-svitovij-ekonomici/
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%8F