Культура Київської Русі IX-XI століття презентация

Мета проекту:
Дізнатися про розвиток Української мови та писемності , винекнення шкіл, усна народна творчість, архітектура, малярство, скульптура, побут.

Для поселень IX-XIII ст. характерна садибна забудова, яка містила, крім житла, господарські приміщення. Садибний тип властивий і для сільських поселень, і для міських. На 1 га території міста проживало від 100 до 150 жителів.
Побут Київської Русі

Про одяг, який носили селяни й міщани, є лише окремі дані. В письмових джерелах згадується простий селянський одяг -"руб", "рубище" на противагу одягу багатих людей. Поверх сорочки навесні і восени одягали грубий одяг з вовни, який на зиму замінювався хутряною, звичайно овечою шубою. Селянське взуття виробляли з лика ("лапоть"). Шкіряне взуття також було досить поширеним, особливо в містах.
Про одяг

Освіта в Київській Русі досягла значного розвитку і була предметом піклування князівської влади. Так, Володимир Святославич відкрив у Києві школу, а Ярослав Мудрий продовжив цю діяльність. У школах при монастирях викладали читання, письмо й співи. В школах для дітей князів і бояр викладали філософію, риторику й граматику.
Освіта в Київській Русі

Усна народна творчість дійшла до нас переважно в записах XVIII-XIX ст., що зберігають глибинні пласти історії періоду Київської Русі. Давнє походження мають обрядові пісні (весільні, похоронні), плачі та голосіння, казки. Великий інтерес становить народний епос: билини Київського і Новгородського циклів.
Література представлена переважно літописами та творами релігійного змісту. Серед духовенства було чимало відомих письменників: київський митрополит Ілларіон, Феодосій Печерський та інші.
В кінці XI і в XII ст. творив визначний письменник та історик Нестор, автор "Повісті минулих літ".
Усна народна творчість