Слайд 2
![Лаціс Мартин Іванович (1888-1938) один з організаторів «червоного терору» Очолював ВУНК](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-1.jpg)
Лаціс Мартин Іванович
(1888-1938)
один з організаторів
«червоного терору»
Очолював ВУНК
Слайд 3
![Феликс Эдмундович Дзержинский (1877-1920) Червоний палач Керівник ВНК](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-2.jpg)
Феликс Эдмундович Дзержинский
(1877-1920)
Червоний палач
Керівник ВНК
Слайд 4
![Христиа́н Гео́ргиевич Рако́вский 1873-1941 Голова РНК УСРР](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-3.jpg)
Христиа́н Гео́ргиевич Рако́вский
1873-1941
Голова РНК УСРР
Слайд 5
![Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-4.jpg)
Шевченко Тарас Григорович
(1814-1861)
Слайд 6
![Сковорода Григорій (1722-1794)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-5.jpg)
Сковорода Григорій (1722-1794)
Слайд 7
![Котляревський Іван (1769-1838) поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-6.jpg)
Котляревський Іван (1769-1838)
поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною
мовою.
«Наталка Полтавка»
«Москаль-чарівник»,
Слайд 8
![Шашкевич Маркіян Семенович (1811-1843) «Руська трійця» (1834—1843 рр.) — галицьке](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-7.jpg)
Шашкевич Маркіян Семенович (1811-1843)
«Руська трійця» (1834—1843 рр.) — галицьке літературне угрупування, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем,
Слайд 9
![Вагилевич Іван Миколайович (1811-1866)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-8.jpg)
Вагилевич Іван Миколайович
(1811-1866)
Слайд 10
![Головацький Яків Федорович (1814-1888)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-9.jpg)
Головацький Яків Федорович
(1814-1888)
Слайд 11
![Антонович Володимир Боніфатійович (1834-1908)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-10.jpg)
Антонович Володимир Боніфатійович (1834-1908)
Слайд 12
![Гулак-Артемовський Петро (1790-1865) поет, байкар.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-11.jpg)
Гулак-Артемовський Петро
(1790-1865)
поет, байкар.
Слайд 13
![Максимович Михайло Олександрович (1804-1873)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-12.jpg)
Максимович Михайло Олександрович (1804-1873)
Слайд 14
![Каразін Василь Назарович (1773-1842) ЗАСНОВНИК ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ 1805 Р.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-13.jpg)
Каразін Василь Назарович
(1773-1842)
ЗАСНОВНИК ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ 1805 Р.
Слайд 15
![Семен Степанович Гулак-Артемовський український , співак баритон (бас-баритон), «Запорожець за Дунєм»](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-14.jpg)
Семен Степанович Гулак-Артемовський
український , співак баритон (бас-баритон),
«Запорожець за Дунєм»
Слайд 16
![Драгоманов Михайло Петрович (1841-1895) український публіцист, історик Один із організаторів «Старої громади»](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-15.jpg)
Драгоманов Михайло Петрович (1841-1895)
український публіцист, історик
Один із організаторів «Старої громади»
Слайд 17
![Кобилиця Лук'ян (1812-1851) керівник селянського руху на теренах австрійської частини](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-16.jpg)
Кобилиця Лук'ян (1812-1851)
керівник селянського руху на теренах австрійської частини Буковини в 1840-их рр.
обраний депутатом австрійського
парламенту — Рейхстагу
Слайд 18
![Чубинський Павло Платонович (1839-1884) автор слів Гімну України.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-17.jpg)
Чубинський Павло Платонович (1839-1884)
автор слів Гімну України.
Слайд 19
![Верби́цький Миха́йло Миха́йлович ( 1815, -1870) автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-18.jpg)
Верби́цький Миха́йло Миха́йлович ( 1815, -1870)
автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».
Слайд 20
![Франко Іван Якович (1856-1916) «Вічний Революціонер», «Каменярі», РУРП-1890 у Львові.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-19.jpg)
Франко Іван Якович (1856-1916)
«Вічний Революціонер», «Каменярі»,
РУРП-1890 у Львові.
Слайд 21
![Заньковецька Марія Костянтинівна (1854-1934) українська актриса і театральна діячка, зіграла роль Наталки («Наталка Полтавка») Івана Котляревського.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-20.jpg)
Заньковецька Марія Костянтинівна (1854-1934)
українська актриса і театральна діячка,
зіграла роль Наталки («Наталка Полтавка») Івана Котляревського.
Слайд 22
![український композитор, піаніст опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко ( 1842-1912)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-21.jpg)
український композитор, піаніст
опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка»
Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко
( 1842-1912)
Слайд 23
![Крушельницька Соломія Амвросіївна (1872-1952) українська оперна співачка, педагог найвидатніша співачкою світу Баттерфляй](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/394848/slide-22.jpg)
Крушельницька Соломія Амвросіївна
(1872-1952)
українська оперна співачка, педагог
найвидатніша співачкою світу
Баттерфляй