Історія Запорозького козацтва (1556 – 1775 рр.) презентация

Козак
«воїн-вершник»
«вільна людина»
«озброєна людина»

Дике поле
Пороги

1556 – 1557 рр.
Першу січ-фортецю
заснував
на о. Мала Хортиця
Дмитро (Байда) Вишневецький

Січ -
дерев’яна фортеця козаків

НА МАЙДАНІ ЗБИРАЛАСЯ КОЗАЦЬКА РАДА

1. Хортицька Січ (1556 – 1557 рр.) –
на острові Мала Хортиця;
2. Томаківська Січ (80-ті роки XVI ст. — 1593 р.) –
на острові Томаківка;
3. Базавлуцька Січ (1593–1638 рр.) –
на річці Базавлук;
4. Микитинська Січ (1639–1652 рр.) –
на мисі Микитин Ріг;
5. Чортомлицька Січ (1652–1709 рр.) –
на річці Чортомлик;
6. Кам'янська Січ (1709–1711, 1730–1734 рр.) –
на річці Кам'янка;
7. Олешківська Січ (1711–1728 рр.) –
в урочищі Олешки;
8. Підпільненська або Нова Січ (1734–1775 рр.) –
на річці Підпільній.
1.
7.
2.
3.
4.
5.
6.
8.
1556 - 1775 рр.‏
ІСНУВАЛО
8 СІЧЕЙ-ФОРТЕЦЬ‏

АДМІНІСТАТИВНИЙ ПОДІЛ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

МОРСЬКІ ПОХОДИ
КОЗАКІВ ‏

ХАРАКТЕРИСТИКА КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА

ХОЛОДНА ЗБРОЯ
Булава
Лук та стріли
Спис
Пірнач
Кинджал
Шабля

ВОГНЕПАЛЬНА ЗБРОЯ
Мушкет
Карабін
Аркебуза
Гаківниця

АРТИЛЕРІЙСЬКА ЗБРОЯ
Гармата
Ожига
Фальконет
Мортира

КОЗАК – ЦЕ УНІВЕРСАЛЬНИЙ ВОЇН
ВІН І ВЕРШНИК

ВІН І АРТИЛЕРИСТ

ВІН І ПІШИЙ ВОЇН

ВІН І МОРЯК

ВИНАХОДИ КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО МИСТЕЦТВА
ЛАВА
(наступ півколом)

ГАЛАС
(змішування з ворожим військом)

ТАБІР
(рухоме укріплення, бойовий порядок)

ГУЛЯЙ-ГОРОД
(пересувна бойова споруда)

ЧАЙКА
(козацька галера)

СИСТЕМА ДИМОВОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ

1572 р.

90-і роки ХVІ ст.
КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ
1591 – 1593 рр.
1594 – 1596 рр.
Северин Наливайко
Криштоф Косинський

20-30-і роки ХVІІ ст.
КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ РУХИ
1625 р.
1630 – 1631 рр.
1635 р.
1637 р.
Марко Жмайло
Тарас Федорович
Іван Сулима
Павло Бут
Дмитро Гуня
1638 р.
Яків Острянин

1648 – 1657 рр.
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА
ВІЙНА
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ОСТАННІЙ ГЕТЬМАН
(1750 – 1764 рр.)
Кирило Розумовський
Катерина ІІ
ОСТАННІЙ ОТАМАН
(1765 – 1775 рр.)
Петро Калнишевський

У віці 85 років Петро Калнишевський був засланий у в’язницю Соловецького монастиря.
28 років жив у холодному казематі розміром 1 на 3 метри.
З камери його випускали тільки тричі на рік:
на Різдво, на Великдень та на свято Преображення.
Втратив зір.
Дожив до 110 років.
Помер у 1803 р. на Соловках.
25 грудня 2014 р. Українська Православна Церква
Московського патріархату
приєднала його до лику святих
як Петра Багатостраждального.
Ікона Покрова Пресвятої Богородиці
із зображенням
Петра Калнишевського
(праворуч).

У віці 36 років вийшов у відставку.
Отримав компенсацію: чин генерал-фельдмаршала
та землі під Москвою.
Наступні два роки прожив за кордоном.
Нагороджений орденами: Андрія Первозванного, Святого Олександра Невського,
Святої Анни І ступеня та Білого орла.
Дожив до 74 років.
Помер у 1803 р. у Батурині.
Палац Кирила Розумовського у Батурині.

3. Чорноморське козацьке військо або «Військо вірних козаків» – організація колишніх запорозьких козаків між Південним Бугом та Дністром (1787 – 1860 рр.). З 1792 р. – на р. Кубань.
4. Азовське козацьке військо – організація колишніх задунайських козаків на узбережжі Азовського моря, очолювана Йосипом Гладким (1832 – 1865 рр.).
5. Кубанське козацьке військо – російська військова організація на Північному Кавказі: Чорноморське козацьке військо + Кавказьке лінійне козацьке військо (з 1860 р.).
1. Задунайська Січ – організація колишніх запорозьких козаків на території Османської імперії в гирлі Дунаю
(1775 – 1828 рр.).
2. Дунайське козацьке військо – Усть-Дунайське, або Буджацьке козацьке військо, організація колишніх задунайських козаків на території Російської імперії в гирлі Дунаю (1806 – 1868 рр.). У 1856 – 1868 рр. називалося Новоросійське козацьке військо.
1.
3.
4.
5.
2.
ПОДАЛЬША ДОЛЯ КОЗАКІВ

14.10.2004 р.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК-ОСТРІВ
“ХОРТИЦЯ”