Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях в ІІ пол.19 ст презентация

План:
1.Конституційні реформи 60-х.рр.19ст.в Австрійській імперії
2.Галицький сейм
3. Течії суспільно-політичного руху

1859 р. Австрія зазнала поразки в збройному конфлікті з італійцями та французами;
1866 р.-поразка у війні з Пруссією, перекреслила амбітні спроби Відня об’єднати під власною егідою всі німецькі землі та досягти незаперечної переваги в Центральній Європі;
1867 р. було утворено конституційну дуалістичну імперію Австро-Угорську державу;
Територіально вона поділялася на Ціслейтанію, яка включала власне Австрію з Чехією, Моравією, Силезією, Істрією, Трієстом, Далмацією, Крайною, Буковиною і Галичиною
Транслейтанія, що включала Угорське королівство з Трансільванією, Хорвато-Словенією, й Закарпаттям

Політичний устрій Австро-Угорської імперії
Імператор Австрії
Король Угорщини
Парламент Австрії
Уряд Австрії
Парламент Угорщини
Уряд Угорщини
Військове міністерство,фінансів,міністерство іноземних справ,армія, прапор

Галицький сейм
Га́лицький крайови́й сейм (сойм) — представницько-законодавчий орган австрійської провінції Королівство Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським, князівством Освенцімським і князівством Заторським. Діяв у 1861-1918 роках (реально працював до 1914, формально ліквідований 1920 року)
Сейм налічував 150 депутатів(українців-50депутатів)

Суспільно-політичні течії
Московофіли
Народовці
Росія
Український народ
ідеї національно-культурної єдності з російським
народом, а пізніше - державно-політичну єдність з Росією
Самостійність українського народу та мови

Москвофіли –
національно-культурна єдність з Росією; - державно-політична єдність з Росією; - панславізм; - православ’я - Денис Зубрицький (1777 – 1862 рр.); - Антоній Петрушевич (1821 – 1913 рр.); - Олександр Духнович (1803 – 1865 рр.); - Яків Головацький (1814 – 1888 рр.); - Григорій Купчанко (1849 – 1902 рр.) - язичіє; - газети «Слово», «Русский Голос», «Русская Рада», «Русская земля», «Страхопуд»; - Руська Рада (1870 – 1914 рр.); - «Общество ім. Михайла Качковського(1874-1909)

8 грудня 1868р.у місті Львові виникло товариство "Просвіта", яке очолив громадсько-політичний діяч Анатолій Вахнянин. Товариство сприяло культурному, освітньому та духовному розвитку українського народу.
Товариство засновувало школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. На початку свого існування Товариство заснувало три фахові школи: "Господарська школа" у с. Миловання, "Жіноча школа домашнього господарства" у с. Угерці Винявські, "Торгівельна школа" у м. Львів. Першим друкованим виданням "Просвіти" тиражем у 2 тис. примірників стала читанка "Зоря" (1868 р.).

Народовці поширювали твори Т.Шевченка, «Буковинська трійця» Юрій Федькович, Сидір і Григорій Воробкевичі. Позиції народовців посилило відкриття у 1875 р. Чернівецького університету, багато викладачів вихідці з Галичини, Степан Смаль-Стоцький – професор університету, лідер народовців.
1885 р. Юрій Федькович почав видання української газети «Буковина».
1875 р. – відкриття Чернівецького університету