Слайд 2
![План: 1.Конституційні реформи 60-х.рр.19ст.в Австрійській імперії 2.Галицький сейм 3. Течії суспільно-політичного руху](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/610649/slide-1.jpg)
План:
1.Конституційні реформи 60-х.рр.19ст.в Австрійській імперії
2.Галицький сейм
3. Течії суспільно-політичного руху
Слайд 3
![1859 р. Австрія зазнала поразки в збройному конфлікті з італійцями](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/610649/slide-2.jpg)
1859 р. Австрія зазнала поразки в збройному конфлікті з італійцями та
французами;
1866 р.-поразка у війні з Пруссією, перекреслила амбітні спроби Відня об’єднати під власною егідою всі німецькі землі та досягти незаперечної переваги в Центральній Європі;
1867 р. було утворено конституційну дуалістичну імперію Австро-Угорську державу;
Територіально вона поділялася на Ціслейтанію, яка включала власне Австрію з Чехією, Моравією, Силезією, Істрією, Трієстом, Далмацією, Крайною, Буковиною і Галичиною
Транслейтанія, що включала Угорське королівство з Трансільванією, Хорвато-Словенією, й Закарпаттям
Слайд 4
![Політичний устрій Австро-Угорської імперії Імператор Австрії Король Угорщини Парламент Австрії](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/610649/slide-3.jpg)
Політичний устрій Австро-Угорської імперії
Імператор Австрії
Король Угорщини
Парламент Австрії
Уряд Австрії
Парламент Угорщини
Уряд Угорщини
Військове міністерство,фінансів,міністерство
іноземних справ,армія, прапор
Слайд 5
![Галицький сейм Га́лицький крайови́й сейм (сойм) — представницько-законодавчий орган австрійської](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/610649/slide-4.jpg)
Галицький сейм
Га́лицький крайови́й сейм (сойм) — представницько-законодавчий орган австрійської провінції Королівство Галичини та Володимирії з Великим
князівством Краківським, князівством Освенцімським і князівством Заторським. Діяв у 1861-1918 роках (реально працював до 1914, формально ліквідований 1920 року)
Сейм налічував 150 депутатів(українців-50депутатів)
Слайд 6
![Суспільно-політичні течії Московофіли Народовці Росія Український народ ідеї національно-культурної єдності](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/610649/slide-5.jpg)
Суспільно-політичні течії
Московофіли
Народовці
Росія
Український народ
ідеї національно-культурної єдності з російським
народом, а пізніше - державно-політичну єдність з Росією
Самостійність
українського народу та мови
Слайд 7
![Москвофіли – національно-культурна єдність з Росією; - державно-політична єдність з](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/610649/slide-6.jpg)
Москвофіли –
національно-культурна єдність з Росією; - державно-політична єдність з Росією;
- панславізм; - православ’я - Денис Зубрицький (1777 – 1862 рр.); - Антоній Петрушевич (1821 – 1913 рр.); - Олександр Духнович (1803 – 1865 рр.); - Яків Головацький (1814 – 1888 рр.); - Григорій Купчанко (1849 – 1902 рр.) - язичіє; - газети «Слово», «Русский Голос», «Русская Рада», «Русская земля», «Страхопуд»; - Руська Рада (1870 – 1914 рр.); - «Общество ім. Михайла Качковського(1874-1909)
Слайд 8
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/610649/slide-7.jpg)
Слайд 9
![8 грудня 1868р.у місті Львові виникло товариство "Просвіта", яке очолив](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/610649/slide-8.jpg)
8 грудня 1868р.у місті Львові виникло товариство "Просвіта", яке очолив громадсько-політичний діяч Анатолій
Вахнянин. Товариство сприяло культурному, освітньому та духовному розвитку українського народу.
Товариство засновувало школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. На початку свого існування Товариство заснувало три фахові школи: "Господарська школа" у с. Миловання, "Жіноча школа домашнього господарства" у с. Угерці Винявські, "Торгівельна школа" у м. Львів. Першим друкованим виданням "Просвіти" тиражем у 2 тис. примірників стала читанка "Зоря" (1868 р.).
Слайд 10
![Народовці поширювали твори Т.Шевченка, «Буковинська трійця» Юрій Федькович, Сидір і](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/610649/slide-9.jpg)
Народовці поширювали твори Т.Шевченка, «Буковинська трійця» Юрій Федькович, Сидір і Григорій
Воробкевичі. Позиції народовців посилило відкриття у 1875 р. Чернівецького університету, багато викладачів вихідці з Галичини, Степан Смаль-Стоцький – професор університету, лідер народовців.
1885 р. Юрій Федькович почав видання української газети «Буковина».
1875 р. – відкриття Чернівецького університету